КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Банківська система. Становлення та розвиток банківської системи України
Тема 1. Організація діяльності комерційного банку
Банківська система. Становлення та розвиток банківської системи України
Види комерційних банків
Операції комерційних банків
Нормативні документи:
1. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р.
2. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форми створення банків та розміру статутного капіталу" від 14.09.2006р.
3. Закон України “Про Національний банк України” від20 травня 1999 р.
4. Інструкція “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні”. Затв. постановою Правл. НБУ від 28.08. 2001 р.
5. Положення про порядок створення і реєстрації комерційних банків, їх філій, представництв, відділень. Затв. постановою Правління НБУ від 31.01. 2001 .
6. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій. Затв. постановою Правління НБУ від 17.07. 2001 р.
Банківська система. Становлення та розвиток банківської системи України
Процес формування та розвитку банківської діяльності визначається двома об’єктивними економічними передумовами:
Ø на певному етапі суспільного розвитку з’являється потреба у специфічній формі підприємницької діяльності, яка пов’язана із нагромадженням та розподілом тимчасово вільних коштів суб’єктів ринку;
Ø розвиток товарного виробництва і розширення торгівлі обумовили зростання обсягів грошових потоків, що спричинило необхідність їх організації і технічного обслуговування.
Банківська справа і банки, як особливий вид підприємницької діяльності, виниклина певній стадії товарно-грошових відносин, коли з"явилася потреба в спеціальних закладах, які б регулювали грошовий обіг і здійснювали кредитні операції. При цьому, треба мати на увазі, що банки надавали в позику не свої кошти, а кошти інших власників. Саме з цього моменту і веде свій початок банківська справа.
Банки – це установи, які здійснюють особливий вид підприємницької діяльності, пов’язаної з рухом позикових коштів, їх мобілізацією та розподілом.
Банк - це фінансовий посередник, який виконує комплекс базових операцій грошового ринку: мобілізацію коштів, надання їх в кредит; здійснення розрахунково-касового обслуговування.
В Законі України "Про банки і банківську діяльність" банк визначається як юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати такі операції: залучення у вигляді вкладів грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб.
Сучасна банківська система – один з найважливіших секторів ринкової фінансової інфраструктури, вона відіграє важливу роль у функціонуванні і розвитку ринкової економіки. Одним з першочергових завдань держави, яка здійснює ринкові перетворення, являється створення цивілізованої банківської системи. Банківська система є основною складовою частиною кредитної системи.
Банківська система відіграє ключову роль у кредитно-фінансовому обслуговуванні економіки:
Ø через банківську систему проходять грошові рахунки і платежі господарюючих суб’єктів та населення;
Ø банківська система виконує важливу функцію мобілізації тимчасово вільних грошових ресурсів і перетворення їх в реальний капітал, здійснюючи кредитні, інвестиційні та інші операції і забезпечуючи, таким чином, потреби економіки в додаткових ресурсах.
Банківська система – законодавчо визначена, чітко структурована сукупність фінансових посередників грошового ринку, які займаються банківською діяльністю.
Банківська система має своє призначення, свої специфічні функції, вона будується по заздалегідь визначеній концепції, в межах якої відводиться певне місце кожному виду банків і кожному банку окремо.
За своєю структурою банківські системи різних країн істотно відрізняються, але всім банківським системам властива дворівнева структура.
На першому рівні знаходиться один банк (або декілька банків, об’єднаних спільними цілями і завданнями). Такому банку надається статус центрального банку. На нього покладається відповідальність за вирішення макроекономічних завдань в грошово-кредитній сфері і перш за все – забезпечення стабільності національних грошей та забезпечення ефективного функціонування банківської системи.
Центральний банк законодавчо наділяється відповідними повноваженнями. Він реалізує грошово-кредитну і валютну політику, здійснює емісію грошей, являється банком держави та всіх інших кредитних інститутів.
На другому рівнізнаходяться комерційні банки, які безпосередньо забезпечують процес кредитно-розрахункового і фінансового обслуговування економіки.
Дворівневий принцип побудови банківської системи грунтується на організації відносин між банківськими установами як по горизонталі, так і по вертикалі.
Відносини по горизонталі – це відносини рівноправного партнерства між комерційними банками, які є економічно самостійними і конкурують між собою на грошовому ринку.
Відносини по вертикалі – це відносини між центральним банком як керівним і управлінським центром, і комерційними банками.
Комерційні банки будують свою діяльність на комерційних засадах заради отримання прибутку. В той же час центральний банк не ставить прибуток за мету своєї діяльності.
Законодавче забезпечення функціонування банківської системи України було здійснене з прийняттям в 1991 p. Закону України “Про банки та банківську діяльність”. Але фактично діяльність комерційних банківських установ на території України почалася раніше. Умовно можна виділити кілька часових етапів створення та розвитку національної банківської системи:
1988-1990 pp. – створення системи українських комерційних банків у складі банківської системи СРСР;
1991 - 1993 рp. – перереєстрація українських комерційних банків та початок формування банківської системи України як незалежної держави, створення Національного банку України;
1994-1996 pp. – розвиток банківської системи на першому етапі реалізації курсу економічних реформ монетарними методами; створення платіжної системи (СЕП); грошова реформа 1996 р.; введення національної валюти.
1996 – 1997рp. - реєстрація в Україні представництв іноземних банків та банків за участю іноземного капіталу.
1998р. - проведено реформу бухгалтерського обліку і звітності, здійснено перехід на міжнародні стандарти б/о і звітності.
1999р – Закон України “Про національний банк України” від 20 травня
2000 р. - Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня
2000 — 2008 рр. – подальший розвиток банківської системи і механізмів оптимального формування ресурсного забезпечення банківського сектору, зорієнтованих на підтримку сталого економічного зростання та цінової стабільності.
2009 р. –світова фінансова криза, проблеми ліквідності банків, рекапіталізація окремих банків, ліквідація окремих банків.
Банківська система України має дворівневу структуру і представлена:
Ø Національним банком України;
Ø комерційними банками різних форм власності, спеціалізації та територіального статусу.
Згідно із Законом, прийнятим у вересні 2006 р., комерційні банки в Україні дозволяється створювати тільки у формі публічного акціонерного товариства (ПАТ) або кооперативного банку.
Комерційні банки в Україні створюються з дозволу Національного банку України. Банк вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з моменту внесення відповідного запису до Державного реєстру банків.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форми створення банків та розміру статутного капіталу" від 14.09.2006р. запроваджується єдиний для всіх банків мінімальний розмір статутного капіталу – 10 мільйонів євро (з 2009 року—120 млн.грн.)
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 144; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |