Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Поняття та сутність інновацій




Читайте также:
  1. Oсновнi термiни i поняття
  2. Адмін.юстиція: поняття, види та особливості її становлення вУ
  3. Аналіз чутливості інноваційних проектів
  4. Банківська система : сутність, процес становлення, функції.
  5. Банківська система в механізмі фінансового регулювання, її сутність та функції.
  6. Валютне регулювання та контроль, їх сутність та інструменти.
  7. Введення поняття функції
  8. Виборче право України: поняття, джерела й основні принципи.
  9. Визначити поняття кримiнальноi вiдповiдальностi.
  10. Визначте поняття «спортивний менеджмент». Мета і завдання спортивного менеджменту на сучасному етапі економічного і соціального розвитку України.

Згідно Закону України “Про інвестиційну діяльність” інноваційна діяльність є однією з форм інвестиційної діяльності, яка здійснюється з метою впровадження науково-технічного прогресу у виробництво або соціальну сферу.

Але інноваційна діяльність регулюється безпосередньо Законом України ”Про інноваційну діяльність”, від 4.07.2002 р.

Інновація (у сенсі інноваційної діяльності) – це сукупність виробничих, технічних і комерційних заходів, які ведуть до появи на ринку нових та вдосконалених промислових процесів і обладнання (Ф.Ніксон).

Інакше (у цьому сенсі): інновація – це сукупність процесів наукових досліджень, конструкторських розробок, проектування, виготовлення дослідних зразків, їх випробування та впровадження у виробництві. У Радянському Союзі інновація мала назву “науково-технічний прогрес” (НТП).

Під інновацією також розуміють новацію, тобто як кінцевий результат інноваційної діяльності, втілений у вигляді нового або вдосконаленого продукту чи технологічного процесу, який використовується в практичній діяльності або в новому підході до соціальних послуг (Методика “Керівництво Осло” – рекомендації, прийняті в Осло в 1992 р.).

Нововведення – це результат практичного освоєння новації.

Новація має різний ступінь новини: відкриття, винахід, раціоналізаторська пропозиція, удосконалення.

Відкриття – установлення невідомих раніше об’єктивних закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, що сприяють накопиченню теоретичних знань.


Винахід – це нове технічне рішення конкретної задачі, яке дає позитивний ефект, покращує якість продукції чи змінює умови праці. Винахід – це нові прилади, механізми, інструменти, машини, обладнання методи, процеси, матеріали, сплави тощо.

Раціоналізаторська пропозиція – це пропозиція по удосконаленню окремих елементів виробничих процесів (стадій, фаз операцій), методів їх виконання. Як правило, вони стосуються методів виконання трудових операцій.

Удосконалення – це пропозиції удосконалення управлінських процесів, наукових підходів та принципів, методик, стандартизація, удосконалення або розробка інструкцій тощо. Тобто це удосконалення у сфері організаційно-економічних процесів.

З точки зору рівня новизни інновації розподіляються на базисні та поліпшуючі.



Базисні – це радикальні нововведення. Вони докорінно здатні змінити різні види діяльності суспільства. Вони потребують великих витрат та наявності розвиненої для виконання значного обсягу прикладних НДДКР.

Поліпшуючі – це нововведення, які створені на базі вже існуючих знань і відомих законів та принципів і націлені на вдосконалення вже існуючих продуктів та технологій..

Інноватика – галузь науки, яка вивчає закономірності процесів розвитку, формування новацій, нововведень, механізмів управління змінами, подолання опору нововведенням, адаптації до них людини, використання та поширення інноваційних потоків, інноваційної діяльності, їх вплив на сферу конкуренції, на розвиток суспільства в цілому.

Предметом інноватики є створення, освоєння і поширення різного типу новацій.

Існує дві взаємодоповнюючі складові інноватики: теоретична (фундаментальна) та прикладна.

Теоретична інноватика вирішує проблеми створення і розвитку наукової методології інноватики, теоретичні проблеми синтезу інноваційно складних організаційно-технічних систем (нових знань, ідей, нових технологій, винаходів, відкриттів).



Прикладна інноватика вирішує практичні питання поліпшення виробничих процесів та виробів. ЇЇ кінцевим результатом є досягнення практичного ефекту у виробництві, забезпечення суспільного добробуту.

Життєвий цикл інновацій – це період від зародження ідеї до розробки, створення, поширення, використання та утилізації (занепаду) продукту або технології.

У зв’язку з прискоренням науково-технічного прогресу життєвий цикл інновацій постійно скорочується, на що суттєво впливає конкуренція у сфері інновації.


Вибірка з джерела

 

ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 9; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты