Класифікація контролю.

Науково обґрунтована класифікація господарського контролю є найважливішою умовою його раціональної організації і методики проведення. Класифікація господарського контролю необхідна для наукової розробки основ його теорії, подальшого удосконалення практики контрольно-ревізійної роботи на підприємствах, підвищення її ефективності і якості, поліпшення підготовки і покращення кваліфікації ревізорських кадрів, подальшої розробки методики здійснення господарського контролю.

За організаційними формами контроль в Україні поділяють на:

державний;

муніципальний;

незалежний;

контроль власника.

1. Державний контроль здійснюють:

- Рахункова палата Верховної Ради України;

- Державна податкова адміністрація України;

- Державна контрольно-ревізійна служба України;

- Державне казначейство України (усі три органи перебувають у структурі МінФіну України);

- Фонд державного майна України;

- Міністерство економіки України;

- Міністерство фінансів України;

- Міністерство праці та соціальної політики України;

- Державний комітет статистики України;

- Антимонопольний комітет України;

- Національний банк України;

- Спеціалізовані органи контролю:

1) Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України)

2) Державний митний комітет України;

3) Державний комітет України у справах захисту прав споживачів (Держспоживзахист);

4) Державна автомобільна інспекція;

5) Державна пожежна інспекція;

6) Державна санітарна інспекція та ін.

2. Муніципальний контроль – місцеві Ради народних депутатів та їх комісії.

3. Незалежний контроль – аудиторські організації (фірми).

4. Контроль власника:

а) Внутрішньосистемний:

1) Міністерства, відомства;

2) Концерни, корпорації та інші державні об’єднання;

3) Акціонерні, приватні, громадські об’єднання.

б) Внутрішньогосподарський:

1) Державні підприємства;

2) Спільні підприємства з іноземним капіталом;

3) Приватні підприємства;

4) Орендні, кооперативні, громадські та інші підприємства.

Для більш детального вивчення змісту контролю важливого значення набуває його детальна класифікація за слідуючими основними ознаками:

І. По відношенню до об’єктів контролю:

1). контроль системи;

2). контроль підсистеми;

3). контроль елемента.

ІІ. По відношенню до суб’єктів контролю:

1). вища адміністрація;

2). керівники середньої ланки;

3). лінійні керівники;

4). окремі робітники;

5). громадські організації.

ІІІ. По відношенню до часу здійснення господарської операції:

1). попередній;

2). оперативний (поточний);

3). заключний (ретроспективний).

Попередній контроль здійснюється перед виконанням господарської операції, щоб запобігти нераціональним витратам і безгосподарності, незаконним діям і різним втратам.

Оперативний (поточний) контроль здійснюється в процесі виконання господарських операцій. Основним завданням цього контролю є виявлення відхилень у процесі виконання робіт з метою вжиття необхідних заходів щодо усунення негативних факторів і закріплення позитивного досвіду.

Заключний (ретроспективний) контроль здійснюється після завершення господарських операцій усіма контрольними органами, на які покладено контроль за економічними процесами.

ІV. За тривалістю контрольних дій:

1). систематичний;

2). періодичний.

V. По повноті здійснення контролю:

1). суцільний;

2). вибірковий.

VІ. За інформаційним забезпеченням:

1). документальний контроль;

2). фактичний контроль.

Документальний контроль полягає в тому, що встановлюють суть і достовірність господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, в яких вона знайшла відображення в бухгалтерському, внутрішньогосподарському, статистичному обліку

Фактичний контроль полягає у встановленні дійсного реального стану об’єкта лічбою, зважуванням, вимірюванням, лабораторним аналізом та ін. До об’єктів фактичного контролю відносять: гроші готівкою в касі, основні засоби, матеріальні цінності, готову продукцію, незавершене виробництво.

VІІ. За формами здійснення контролю:

1). превентивні контрольні перевірки;

2). поточні контрольні перевірки;

3). тематичні контрольні перевірки;

4). ревізії.

Превентивні контрольні перевірки здійснюють на стадії попереднього контролю виробничої і фінансово-господарської діяльності об’єднань і підприємств.

Поточні контрольні перевірки – засіб оперативного систематичного контролю

конкретних операцій господарської діяльності підприємств, який не потребує застосування складних методик і виконуються, щоб запобігти безгосподарності.

Тематичні контрольні перевірки – засіб періодичного оперативного господарського контролю виконання підприємствами однорідних господарських операцій.

Ревізія – метод заключного (ретроспективного) контролю, який дає можливість зробити всебічну оцінку виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства щодо виконання виробничих і фінансових планів, витрачання матеріальних і трудових ресурсів, забезпечення збереження власності, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.