Класифікація бухгалтерських рахунків.

Система рахунків— це інформаційна модель, яка відображає кругообіг засобів банку, елементами якої виступають окремі рахунки.

Рахунок бухгалтерського обліку- носій інформації, який реєструє, нагромаджує та зберігає дані про конкретний об'єкт обліку.

Для отримання узагальнених показників поточний облік на рахунках ведеться в грошовому вимірнику.

У теорії і на практиці виділяють декілька класифікацій рахунків(рис. 4.6):

1. за характером сальдо (активні, пасивні, активно-пасивні);

2. за обсягом відображення інформації (синтетичні, аналітичні);

3. стосовно бухгалтерського балансу (балансові, позабалансові);

4. за економічним змістом (рахунки активів, рахунки власного капіталу, рахунки зобов'язань, рахунки доходів та результатів діяльності, рахунки витрат);

5. за призначенням та структурою (основні, регулюючі, операційні,фінансово-результативні, транзитні).

Розглянемо детальніше поділ рахунків стосовно балансу банку. Відповідно, за цією ознакою рахунки поділяють на балансові та позабалансові (рис-4.7).

Рис. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку стосовно балансу.

До балансових належать рахунки, інформацію з яких використовують для заповнення бухгалтерського балансу. Зокрема, це рахунки, залишки (сальдо) яких на певну дату безпосередньо записують в актив чи пасив балансу.

Балансові рахунки, своєю чергою, поділяють на постійні та тимчасові Постійними (реальними) є рахунки активів, зобов'язань і власного капіталу. Постійні балансові рахунки мають залишки на кінець звітного періоду.

До тимчасових (номінальних) рахунків належать рахунки доходів і витрат. Наприкінці звітного періоду витрати з цих рахунків переносять на рахунок фінансових результатів, після чого ці рахунки закривають і вони не мають залишків.

При розмежуванні бухгалтерських рахунків на балансові й позабалансові ключову роль відіграють такі критерії:

1) ймовірність того, що банк отримає або втратить якусь майбутню економічну вигоду, пов'язану з конкретним елементом активу або пасиву;

2) певний елемент активу або пасиву має вартість, яка може бути точно оцінена.

Якщо елемент активу чи пасиву відповідає таким критеріям, то тоді об'єкти обліку відображають на балансових рахунках, в іншому випадку — на позабалансових рахунках.

До позабалансових рахунків банку, згідно з міжнародними стандартами, застосовують метод подвійного запису. На позабалансових рахунках відображають умовні вимоги та зобов'язання банку щодо валютних цінно-стей та строкових фінансових інструментів. Окрім умовних зобов'язань та вимог, на позабалансових рахунках обліковують матеріальні цінності, що не належать банку, бланки суворої звітності, списану заборгованість за надані кредити та нараховані проценти за нею тощо.

Класифікація рахунків за економічним змістом відповідає змісту предмета бухгалтерського обліку і зумовлена класифікацією об'єктів обліку, тобто господарських засобів та джерел їх утворення.

За призначенням та структурою рахунки бухгалтерського обліку класифікують для вивчення особливостей рахунків і добору необхідної інформації для обчислення того або іншого показника.

Відповідно, їх поділяють на такі групи: основні, регулюючі, операційні, фінансово-результативні (рис. 4.8).

Основні рахунки в обліку використовують для контролю за станом і рухом господарських засобів та джерел їх утворення. Вони у своїй сукупності характеризують майновий стан банку і формують баланс банку.

Основні рахунки поділяють на: інвентарні (матеріальні), грошові, розрахункові та рахунки капіталу.

Інвентарні рахунки використовують для обліку наявності та руху матеріальних цінностей, що належать банку. Вони є активними. До них належать: 4400 "Основні засоби", 3400 "Запаси матеріальних цінностей" тощо.

Грошові рахунки призначені для обліку грошових коштів банку. Вони можуть бути активними та активно-пасивними. До них належать: 1001 "Банкноти та монети в касі банку", 1200 "Кореспондентський рахунок в Національному банку України", 1500 "Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках", 1212 "Короткострокові вклади (депозити) в Національному банку України" тощо.

Розрахункові рахунки є: активними, активно-пасивними, пасивними. Використовують для обліку дебіторської та кредиторської заборгованості. До них належать: 1811 "Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою", 1911 "Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою", 1900 "Рахунки філій, що відкриті в банку" тощо.

Рис. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за їх призначенням і структурою

Рахунки капіталу призначені для обліку і контролю джерел утворення і цільового призначення засобів банку. Вони є пасивними. До них належать: 5000 "Статутний капітал", 5020 "Загальні резерви", 5022 "Інші фонди банку" тощо.

Регулюючі рахунки застосовують в обліку для уточнення оцінки засобів та їх джерел. Регулюючі рахунки зменшують оцінку засобів чи їх джерел, які обліковують на відповідному основному рахунку. Оскільки вони зменшують залишки за відповідними рахунками, їх ще називають контрарни-ми. Контрарні рахунки поділяють на контрактивні та контрпасивні.

Контрактивні рахунки призначені для регулювання оцінки окремих основних активних рахунків, а тому самі є пасивними. До таких рахунків належать: 4409 "Знос основних засобів", 4309 "Накопичена амортизація нематеріальних активів" та ін.

Контрпасивні рахунки призначені для регулювання основних пасивних рахунків, а самі є активними. Прикладом таких рахунків є: 5001 "Не-сплачений зареєстрований статутний капітал", 3306 "Неамортизований дисконт за короткостроковими цінними паперами власного боргу, емітовані банком" та ін.

Операційні рахунки призначені для проміжного нагромадження витрат і доходів по окремих операціях. їх ще називають робочі або тимчасові.

Рахунки витрат — це активні рахунки, які використовують для обліку, нагромадження витрат за їх елементами впродовж звітного періоду.

Рахунки доходів — це пасивні рахунки, які призначені для обліку, накопичення доходів за їх видами впродовж звітного періоду.

Наприкінці звітного періоду доходи та витрати з цих рахунків переносять на рахунок фінансових результатів, після чого рахунки доходів і витрат закривають і вони не мають залишків.

Фінансово-результативні рахунки використовують для поточного відображення і контролю фінансових результатів (прибутків та збитків). До них належать: 5030 "Нерозподілений прибуток минулих років", 5031 "Непокритий збиток минулих років", 5040 "Прибуток звітного року, що очікує затвердження", 5041 "Збиток звітного року, що очікує затвердження".

План рахунків та особливості його побудови.

План рахунків бухгалтерського обліку банків України -це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовують для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності. Затверджений постановою правління НБУ від 17.06.2004 р. № 280.

В Україні незалежно застосовують План рахунків бухгалтерського обліку НБУ та План рахунків бухгалтерського обліку банків України. План рахунків бухгалтерського обліку, розроблений для установ НБУ, дещо відрізняється за структурою та змістом (табл. 4.1). Це зумовлено тим, що НБУ, виконуючи функції центрального банку держави, має свою специфіку діяльності, що й визначає особливості об'єктів обліку.

Таблиця 4.1.

Порівняльна характеристика структури Плану рахунків бухгал-терського обліку Національного банку та Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України

Особливостями Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України є мультивалютність, передбачення наявності управлінського обліку, подвійний запис за позабалансовими рахунками. Логічно план рахунків можна поділити на три частини - балансові рахунки, рахунки доходів та витрат і позабалансові рахунки. Всі рахунки в плані рахунків згруповані в дев’ять класів, балансові рахунки розміщені в 1-5-му класах, рахункі доходів і витрат - в 6-му та 7-му, позабалансові - в 9-му класі.

Структуру Плану рахунків відображає рис. 1.6.

Рахунки усіх трьох частин призначені для ведення фінансового обліку. На підставі балансових рахунків складається балансовий звіт комерційного банку, на підставі рахунків доходів і витрат — звіт про прибутки та збитки, на підставі позабалансових рахунків — звітність за позабалансовими рахунками.

Рис. 1.6. Структура Плану рахунків.

8-й клас містить рахунки для ведення управлінського обліку. Вони використовуються для визначення собівартості банківських продуктів, а також дають змогу накопичити інформацію для прийняття тактичних і стратегічних рішень менеджерами та керівництвом банку.

План рахунків бухгалтерського обліку включає рахунки І, ІІ, ІІІ, IV порядку. Усі вони належать до синтетичних і відрізняються ступенем деталізації інформації:

* рахунки І порядку однозначні - класи;

* рахунки ІІ порядку двозначні - розділи;

* рахунки ІІІ порядку тризначні - групи;

* рахунки IV порядку чотиризначні - рахунки.

Нумерація рахунків здійснюється додаванням одного знака (від 0 до 9) з правого боку відповідно до рахунків І, ІІ, ІІІ порядку.

Структура класів Плану рахунків.

У Плані рахунків застосовується десятинна система кодування рахунків; при цьому перша цифра означає клас Плану рахунків, друга — розділ у класі, третя — групу в розділі, четверта — номер рахунка. Всі

вони є синтетичними і відрізняються ступенем деталізації про об'єкт обліку. Наприклад:

Клас 1 "Казначейські та міжбанківські операції".

Розділ 10 "Готівкові кошти".

Група 100 "Банкноти та монети".

Рахунок 1001 "Банкноти та монети в касі банку".

У Плані рахунків наведені номери і найменування синтетичних рахунків II, III, IV порядків, які забезпечують запис інформації про наявність і рух активів, зобов'язань, капіталу та результати від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності банків. Найменування класів та розділів чинного Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України подано утабл. 4.2:

Табл.4.2.

План рахунків

Перший клас Плану рахунків «Казначейські та міжбанківські операції»призначений для відображення в обліку взаємовідносин між НБУ та банками України, а також між банками України, а саме: операції з готівкою, банківськими металами, кредитами, депозитами та цінними паперами, що рефінансує Національний банк.

У другому класі Плану рахунків «Операції з клієнтами»відображаються операції за розрахунками, наданими кредитами та залученими депозитами. Рахунки цього класу використовують для обліку операцій за розрахунками з клієнтами (крім банків) — суб'єктами господарської діяльності, органами загального державного управління та фізичними особами.

За рахунками суб'єктів господарської діяльності обліковують кошти фізичних осіб, у тому числі неприбуткових організацій та установ, а також підприємців, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи.

За третім класом Плану рахунків «Операції з цінними паперами та інші активи і зобов'язання»відображаються операції з цінними паперами (окрім цінних паперів, що рефінансує НБУ, та інвестицій в асоційовані й дочірні компанії) та операції за іншими розрахунками, зокрема за внутрішньобанківськими операціями банку, операціями з формування банківських резервів, субординованого боргу, клірингових та транзитних рахунків, розрахунки між установами одного банку, позиції банку за іноземною валютою та банківськими металами тощо.

У четвертому класі «Фінансові та капітальні інвестиції»відображаються вкладення банку в асоційовані та дочірні компанії, операції з основними засобами і нематеріальними активами.

За рахунками п'ятого класу «Капітал банку»відображається сукуп-ний капітал банку, який включає статутний капітал, емісійні різниці, загальні резерви та інші фонди, результати минулих років, результати переоцінки.

Рахунки цього класу можуть кореспондувати з дебіторами, кредитора-ми та рахунками готівкових коштів лише в разі сплати дивідендів та внесків від акціонерів, учасників банку, збільшення капіталу банку шляхом переоцінки активів. У будь-якому іншому випадку рахунки п'ятого класу кореспондують тільки між собою.

За рахунками шостого та сьомого класіввідображають доходи та витрати банку від операцій, здійснених згідно з законодавством України.

Доходи банку в бухгалтерському обліку відображають за рахунками класу 6 "Доходи", витрати банку в бухгалтерському обліку відображають за рахунками класу 7 "Витрати" незалежно від порядку їх оподаткування.

При формуванні фінансового результату банку за звітний рік доходи і витрати зараховують на рахунки п'ятого класу:

5040 "Прибуток звітного року, що очікує затвердження", або

5041 "Збиток звітного року, що очікує затвердження".

Рахунки у восьмому класі "Управлінський облік"банки відкривають для ведення обліку за потребами управлінського персоналу. Залишки за рахунками цього класу не враховують при складанні фінансової звітності банку.

У дев'ятому класі "Позабалансові рахунки"відображаються позабалансові операції. Бухгалтерський облік операцій за позабалансовими рахунками ведуть за системою подвійного запису. Позабалансові рахунки кореспондують тільки між собою.

Для відображення операцій за системою подвійного запису використовують рахунки розділу № 99, а також позабалансові рахунки можуть кореспондувати між собою без використання контррахунків.

Характер позабалансового рахунку можна визначити таким чином:

позабалансовий рахунок — активний, якщо при проведенні його набаланс дебетується балансовий рахунок (наприклад, рахунок 9020 "Гарантії, що надані клієнтам" — активний, тому що в разі сплати коштів занаданою гарантією банк буде дебетувати рахунок балансу "Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями" або "Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками");

позабалансовий рахунок — пасивний, якщо при переведенні його на баланс кредитується балансовий рахунок (наприклад, рахунок 9110 "Зобов'язання з кредитування, які отримані від банків", — пасивний, томущо в разі отримання коштів за кредитною лінією банк кредитуватиме балансовий рахунок групи 162 "Кредити, які отримані від інших банків").

Усі рахунки дев'ятого класу можна поділити на три частини:

рахунки розділів 90—95використовують для обліку операцій, які єризиковими для банку. Вони можуть бути активними або пасивними. Цезобов'язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами,як, наприклад, кредитні лінії, дозволений овердрафт, безвідкличні акредитиви, різноманітні гарантійні зобов'язання за цінними паперами; спотові, форвардні та ф'ючерсні контракти з купівлі-продажу іноземної валюти й інших фінансових інструментів;

рахунки розділів 96—98використовують для обліку документів, цінностей, розрахунків за операціями з приватизації і довірчого управління;

рахунки розділу 99— це контррахунки, які використовують дляподвійного запису операцій за рахунками 90—98. Контррахунки відкривають в аналітичному обліку в будь-якому розрізі на розсуд банку.