Тема 1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках

Сутність банківської системи України. Зміст і вимоги до операційної діяльності в банках

Банківська система – це сукупність банківських установ, що є внутрішньо організованими, об’єднаними загальною метою, які існують в межах єдиної фінансової системи та єдиного грошово-кредитного механізму. Банківська система – основна ланка кредитно-фінансової системи країни. В Україні банківська система – дворівнева.

Основний нормативний акт: Положення про організацію операційної діяльності в банках України затверджене Постановою правління НБУ від 18.06.2003 р. за №254.

Під операційною діяльністю банкуслід розуміти сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформа­ції за операціями банку, їх реєстрацією у відповідних регістрах, перевіркою та вивіркою. Важливим елементом операційної дія­льності є також здійснення контролю за операційними ризиками, пов'язаними з порушенням банківських правил та/або систем ко­нтролю за обробкою, проведенням операцій, їх документацією. Загалом операційні ризики можуть виникати як унаслідок зовні­шніх причин, так і через помилки працівників банку.

Елементи операційних процедур:

• опис операції;

• розподіл повноважень між виконавцями операцій;

• окреслення відповідальності осіб, що здійснюють операції;

• документування інформації за операцією;

• механізми внутрішнього контролю за проведенням операції.

Банківські операції поділяються на:

• внутрішньобанківські — ті, що виконуються за ініціативою банку, отже, їх зміст відбивається на рахунках синтетичного та аналітичного обліку, які не належать до клієнтських рахунків;

• клієнтські — пов'язані з веденням клієнтських особових ра­хунків, за якими обліковуються кошти клієнтів банку.

До клієнтських рахунків належать:

— кореспондентські;

— поточні (зокрема рахунки за спеціальним режимом їх вико­ристання);

— вкладні (депозитні).

Операції здійснюються у такій послідовності:

— надання (отримання) дозволу на проведення операції;

— безпосередньо виконання операції, укладання договорів, складання первинних документів, відкриття рахунків, запуск ін­формації в облікову систему, опрацювання інформації;

—здійснення внутрішнього контролю протягом усього опера­ційного процесу, від ініціювання до відображення інформації про операцію в облікових регістрах.

Усі операції, що їх здійснює банк, виконуються протягом опе­раційного дня, який складається з операційного часу та часу за­вершення технологічної обробки облікової інформації. При цьо­му формується оборотно-сальдовий баланс, регістри аналітич­ного обліку.

Оперативність системи бухгалтерського обліку досягається завдяки тому, що операції банку реєструються та відображаються в день їх здійснення або наступного робочого дня, якщо операція здійснена після закінчення операційного дня (часу) або у святкові чи вихідні дні.

Важливим елементом функціонування системи обліку є вста­новлення правил документообороту за операціями з урахуванням вимог нормативно-правових актів НБУ; договорів між банком і клієнтом, між банками-кореспондентами. Чіткий механізм доку­ментообороту забезпечує своєчасне формування (одержання) пер­винних документів, відображення інформації про операції в облі­кових регістрах та виконання процедур контролю.

Поняття бухгалтерського обліку в банках

Регулювання бухгалтерського обліку і звітності в банках здійснює Національний банк України.

Бухгалтерський (фінансовий) облік в банках України - це складова системи обліку, що включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.

Бухгалтерський облік банку є складовою інформаційної системи банку та включає:

- облік операцій за відповідними рахунками на підставі автоматизованих та ручних проводок.

- складання агрегованих та детальних звітів.

Операція банку - дія або подія, яка викликає зміни в фінансовому стані банку.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність у банках України ґрунтуються на таких принципах:

повне висвітлення - усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою;

автономність - активи та зобов'язання банку мають бути відокремлені від активів і зобов'язань власників цього банку та інших банків (підприємств), у зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності банку.

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не завищуватимуться, а зобов'язання та/або витрати - не занижуватимуться;

безперервність - оцінка активів банку здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому. Якщо банк планує скоротити масштаби своєї діяльності, то це має відображатися у фінансових звітах;

нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені

для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

послідовність - постійне (із року в рік) застосування банком обраної облікової політики. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених міжнародними стандартами та національними

положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;

історична (фактична) собівартість - активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов'язання в іноземній валюті, за винятком

немонетарних статей, мають переоцінюватись у разі зміни офіційного валютного курсу на звітну дату.

Бухгалтерський облік у банках повинен забезпечувати своєчасне надання правдивої порівняльної інформації про активи, зобов'язання, фінансовий стан та результати діяльності банку.

Повнота та достовірність операцій у сфері обліку забезпечуються обліковою політикою і внутрішніми процедурами банку, що проводяться відповідно до законодавства України

Бухгалтерський облік повинен надавати можливість прогнозування і визначення стратегії розвитку діяльності банку шляхом порівняння статей балансу з показниками, встановленими

керівником банку, та аналізу їх динаміки.

Користувачами економічної інформації бухгалтерського обліку є:

- внутрішні (акціонери банку, Рада банку, Правління банку, внутрішні аудитори банку, працівники банку) користувачі інформації - з метою планування, оцінки та контролю за щоденними операціями

банку, зокрема за використанням його ресурсів відповідальними за це особами;

- зовнішні (Національний банк України, наявні та потенційні кредитори і банки-кореспонденти, наявні та потенційні клієнти (вкладники) й інші користувачі) користувачі інформації - з метою оцінки минулих та майбутніх результатів діяльності банку.