Значення аналітичного обліку

Процедури аналітичного обліку забезпечують надто деталізова­не відображення банківської операції, тобто зазначається дата про­ведення операції, вид документа, за яким її проведено, номер раху­нка, сума. Такого ступеня деталізації можна досягти лише при використанні комп’ютерних технологій. Отже, банки мають змогу контролювати операції як за змістом, так і за формою. Крім того, дані аналітичного обліку становлять ба­зу економічного аналізу та використовуються для групування за балансовими рахунками інформації, яка далі подається у фінансовій звітності.

Для ведення аналітичного обліку в автоматизованому режимі з метою збереження інформації і підготовки звітності банками кожен окремий об'єкт аналітичного обліку характеризується набором параметрів. (рис. 3)

Необов'язкові параметри банк визначає самостійно. Їх викорис­товують у внутрішньому обліку для задоволення окремих норма­тивно-правових вимог, цілей управлінської звітності та формування звітності до інших уповноважених державних органів.

Номер аналітичного рахунка має до 14 цифр. Перші п'ять жорстко регламентовано, інші банк формує самостійно. Усі номери рахунків аналітичного обліку формуються за схемою (рис.4) Довжина номера рахунка не є фіксованою. Максимальна дов­жина номера рахунка становить 14, мінімальна — 5 цифр.

Рис. 3. Класифікація параметрів аналітичного обліку

Рис. 4. Формування номера аналітичного рахунка

Ключовий розряд — розряд у номері аналітичного рахунка призначено для перевірки вірогідності номера рахунка. Він також захищає інфо­рмацію від суб'єктивних помилок оператора під час внесення даних. Розроблено спеціальні алгоритми обчислення таких розрядів. Усе це виконують у банку спеціальні підрозділи комп'ютеризації.