Повноваження Кабінету міністрів України

Згідно зч. 1 ст. 113 Конституції Кабінет Міністрів України є найвищим органом у системі органів виконавчої влади. Особли­вості і склад повноважень цього органу в галузі земельних відносин визначаються характером його загальної компетенції з широкого кола питань, закріплених у ст. 116 Конституції.

До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності (у тому числі продаж за погодженням з Верховною Радою України земельних ділянок, що знаходяться у власності держави, інозем­ним державам та іноземним юридичним особам; погодження про­дажу ділянок, що знаходяться у власності територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним особам; надання, вилучення і зміна цільового призначення земельних ділянок дер­жавної власності — ріллі, багаторічних насаджень для несільсько-господарських потреб, лісів першої групи площею понад 10 гек­тарів, а також ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекре­аційного призначення, крім випадків, коли їх надання, вилученця правових засад вилучення земель права приватної власності тощо; забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених ЗК, а також пе­регляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Кодексу; вжити заходів щодо забезпечення потреб вчи­телів, лікарів, інших працівників соціальної сфери, котрі прожи­вають у сільській місцевості, а також громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та евакуйовані із зони відчуження, переселені з зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, які проживають у сільській місцевості, у земельних ділянках для ведення особисто­го селянського господарства і садівництва у межах норм безоплат­ної приватизації, а також для городництва та сінокосіння за раху­нок земель запасу і резервного фонду; вирішити питання про вве­дення посад інженерів-землевпорядників у штати сільських, се­лищних рад та організацію державних відділів (управлінь) земель­них ресурсів у міських радах; визначити потреби наукових уста­нов і навчальних закладів у земельних ділянках для проведення наукових досліджень, вирощування елітного насіннєвого ма­теріалу, потреб племінного поголів'я худоби у кормах, здійснення навчального процесу і вирішити питання щодо земель наукових установ і навчальних закладів, які можуть бути передані для іншо­го використання; створити державний земельний (іпотечний) банк з відповідною інфраструктурою та запровадити державну реєстрацію прав на землю.