КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Митні та інші процедури, пов’язані з торгівлеюВНУТРІШНІ ТОРГОВЕЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ 3.1.1 Митні та інші процедури, пов’язані з торгівлею 3.1.2 Послуги транспорту та логістики Система технічного регулювання ПОЛІТИКА СТИМУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ ВНУТРІШНІ ТОРГОВЕЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ Митні та інші процедури, пов’язані з торгівлею Питання ефективності митних процедур та контролю мають надзвичайно велике значення в програмах сприяння торгівлі. Митні процедури та їхня ефективність мають безпосередній вплив на обсяги експорту та імпорту товарів та часто відіграються роль істотних нетарифних бар’єрів. Переговори щодо сприяння торгівлі в рамках СОТ передусім стосуються ст. VIII ГАТТ «Збори та формальності, пов’язані з імпортом та експортом». Саме покращення міжнародних процедур торгівлі має вирішальне значення для програм сприяння торгівлі. Загальною характеристикою роботи митних служб у всьому світі є надзвичайно великі обсяги операцій та недостатня потужність для митної перевірки всіх товарів. З одного боку, митні служби перебувають під тиском власного уряду та міжнародних організацій щодо полегшення митної очистки для законослухняних пасажирів та вантажів, а з іншого – вони несуть відповідальність за можливі злочини та тероризм. Тому не завжди вдається досягти бажаного балансу між полегшенням процедур та контролем. Крім того, часто надходження від митних процедур становлять вагому частку доходів державних бюджетів. Це посилює вплив фінансових органів держави на діяльність митних служб. В Україні митна служба є незалежним органом влади. Робота митної служби координується міністром фінансів, який пропонує кандидатуру Голови митної служби для призначення Кабінетом Міністрів. Митна служба забезпечує відчутне надходження доходів до бюджету країни. В Україні частка доходів від митних процедур у державному бюджеті 2009 р. становила 33,9%, а у податкових надходженнях – 53,8%. В результаті світової фінансової кризи кількість офіційно зареєстрованих імпортних у 2009 р. операцій скоротилася на 36% порівняно із 2008 р. Натомість збільшилися обсяги «сірого» імпорту до країни. Основним завданням митного контролю є забезпечення пропуску через державний кордон України товарів на автомобільних, водних, залізничних та повітряних пунктах пропуску. Нині в Україні існує 218 пунктів перетину кордону, а також численні внутрішні пункти митного оформлення. Однак, часто метою митного контролю стає забезпечення необхідного обсягу митних надходжень. Основним документом, що визначає митну політику України, є Митний кодекс України Відповідно до нього митному контролю підлягають усі товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України (за винятком випадків, передбачених чинним законодавством). Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів України шляхом перевірки документів та відомостей, необхідних для митних цілей, митного огляду товарів та транспортних засобів, усного опитування громадян і посадових осіб, обліку товарів та транспортних засобів, огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі, де можуть міститися товари та транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи здійснюється діяльність, контроль за якою покладено на митні органи України. Правоохоронні органи України, фінансові установи, податкові та інші органи контролю України відповідно до законодавства України на запити митних органів або за власною ініціативою інформують митні органи про наявні в них відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Залежно від напрямку руху розрізняють митний контроль імпортних (таких, що ввозять на територію України), експортних (таких, що вивозять за межі України) та транзитних (таких, що переміщують через територію України) товарів. Залежно від форми здійснення митний контроль поділяють на перевірку документів на товари, транспортні засоби, огляд та переогляд товарів, транспортних засобів і речей. При цьому перевірка є формою документального контролю, а огляд та переогляд – фактичного (облік кількості, контроль якості енергоносіїв). З погляду сприяння торгівлі, міжнародна конвенція Всесвітньої митної організації «Про спрощення та гармонізацію митних процедур», яка була переглянута та доповнена у червні 1999 р. Протоколом, яка відома як Кіотська Конвенція, визнана основним міжнародним інструментом сприяння торгівлі. Україна приєдналася до Кіотської конвенції 2006 р. Кіотська конвенція, з одного боку, спрямована на стимулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом спрощення та прискорення процедур митного оформлення та митного контролю, а з іншого боку – на те, щоб це прискорення та спрощення не заподіяли шкоди інтересам держави та суспільства в частині наповнення доходної частини державного бюджету, захисту внутрішнього ринку тощо. Конвенція передбачає, що одним із напрямків, в якому мають рухатися митні адміністрації у сучасних умовах, є перехід до методів митного контролю, заснованих на пост-аудиті та управлінні ризиками. Однак неузгодженість законодавства із міжнародними правилами існує. Це стосується головним чином питань співробітництва Митної служби із митними брокерами, визначення митної вартості та митної класифікації товарів, запровадження розмитнення в будь-якому місці за вибором імпортерів, тощо. Крім того, Україні також необхідно є прийняти окремий закон, який би регулював діяльність митної служби та її визначав би її повноваження. Сьогодні Митна служба – централізована структура із відділеннями на місцях та у регіонах. При цьому проміжний регіональний рівень має суто функціональне значення і часто є лише проміжною ланкою комунікації місцевих та центрального управлінь замість реальної участі у підтримці фахівців місцевих рівнів, сприяння гнучкому управлінню ресурсами. Крім того, потребують подальшого уточнення коло обов’язків та роль органів прикордонного контролю: митних органів і прикордонників. За індексом ефективності логістики Світового банку у сфері ефективності митних процедур та процедур розмитнення Україна посідає 135 місце зі 155 країн, перебуваючи на одному рівні з країнами Африки. Показних ефективності митних процедур та процедур розмитнення визначався за швидкістю, простотою та передбачуваністю митних процедур у країні. За даними «Глобального звіту конкурентоспроможності» Світового економічного форуму Україна займає 115 місце зі 133 країн за показником «6.13 Тягар митних процедур». Основними причинами неефективної роботи митної служби та обтяжливих митних процедур в Україні є необхідність виконання покладеної на неї фіскальної функції. Необґрунтовано велика кількість митних процедур, великі черги та завантаженість співробітників митної служби становлять основні недоліки у роботі митниці. Неефективність роботи митних служб пов’язана головним чином із недосконалістю законодавства. По-перше, в Україні існує прив’язка імпортерів до конкретної регіональної митниці. По-друге, оцінювання митної вартості часто є проблемним питанням при експорті та імпорті товарів. Воно може здійснюватися не на основі комерційної вартості, а за прейскурантним та за допомогою інших довідкових методів оцінки вартості, що не передбачено нормами СОТ. Іншими проблемними сферами роботи митниці є класифікація товарів, де митниця часто обирає тарифні позиції з найвищою ставкою мита, та визначення походження товару, оскільки сертифікати про походження часто повертають до тих країн, де вони були видані, для перевірки, що подовжує подальший процес перевірки. Покращення потребує також функціонування системи «єдиного вікна». На сьогодні воно відрізняється від міжнародних стандартів, встановлених Центром ООН зі спрощення процедур торгівлі та електронних ділових операцій (UN-CEFACT). Воно існує у формі одного офісу на прикордонних станціях, де представники більшості відомств перебувають в одній кімнаті. Крім того, спрощення потребують і документальні процедури отримання дозволу на в’їзд в Україну. Незважаючи на існування значних проблем та відносно низької ефективності митних процедур та роботи митниці, Україна робить певні кроки у напрямку реформування цієї сфери. У новому Порядку денному асоціації Україна - ЄС окремо виділені питання сприяння торгівлі та митниці. Сторони домовилися розробити чіткий план допомоги ЄС у реформуванні митних питань на 2011 р., включно з реформуванням самої Митної служби, процедур, ресурсів, інформаційно-технічної підтримки та плану впровадження. Прикладом для формування такої програми може стати Модернізована Модель Митниці ЄС (EU Customs Blueprint). Крім того, сторони планують оцінити можливості запровадження механізмів обміну даними, особливо щодо товарів та транспортних засобів, які б відповідали сучасним стандартам та процедурам захисту даних. На сьогодні Митна служба України бере участь у програмах обміну інформацією з ЄС з питань створення інтегрованої інформаційної системи транскордонних перевезень у рамках проекту ICITAP (адаптації Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби до системи NCTS), розробці проекту «Електронна митниця», співпрацює з Євростатом з питань методології ведення статистики зовнішньої торгівлі та роботи з базою даних торгівлі Євростату COMEXT. В Україні для побудови ефективної системи управління передбачено створити вертикальну організаційно-управлінську структуру «Державна митна служба – регіональні митниці – митниці». За територіальним принципом має бути створено систему регіональних митниць, яким центральний апарат делегує контрольно-розпорядчі функції на рівні регіону. Вже на першому етапі реформування структури митної системи має бути створена, зокрема, Регіональна інформаційна митниця, одним із головних завдань якої стане створення так званої «електронної митниці», що дасть можливість підвищити якість митного регулювання. Варто виділити кілька заходів, спрямованих на удосконалення митних процедур та оптимізацію роботи митних служб. Так, 20 лютого 2009 р. Верховна Рада прийняла у першому читанні «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення попереднього документального контролю у пунктах пропуску через митний кордон», спрямований на скорочення часу на перетин митного контролю для транспортних засобів, що перевозять вантажі. Кабінет Міністрів уповноважив Митну службу визначати компанії, які можуть проходити митне оформлення з використанням спрощених митних процедур без безпосереднього отримання дозволів від Міністерства економіки та Державної податкової адміністрації. У 2010 р. Державна митна служба розпочала оптимізацію структури власних служб шляхом скорочення кількості митниць за рахунок «приєднання», тобто зміни статусу низки митниць. Фактично, відбувається скорочення адміністративного апарату митниці, що ліквідується, і передача функцій управління нею іншій митниці. Станом на початок жовтня 2010 р. реорганізація відбулась або відбувається у митницях Донецької, Київської, Закарпатської, Чернігівської, Вінницької, Луганської, Сумської та інших областей країни. Іншими напрямками роботи є вирішення питань митної вартості, класифікації та походження товарів, імплементація «білого списку», митний пост-аудит та оскарження, декларування товарів на митниці, модернізація митних режимів, митні платежі та уповноважені економічні оператори.
|