Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Митні та інші процедури, пов’язані з торгівлею




Читайте также:
  1. СУТНІСТЬ ТА ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ У СФЕРІ ЗЕД: МИТНІ ЗБОРИ, МИТО, АКЦИЗНИЙ ЗБІР, ПДВ, ЄДИНИЙ ЗБІР

ВНУТРІШНІ ТОРГОВЕЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ

3.1.1 Митні та інші процедури, пов’язані з торгівлею

3.1.2 Послуги транспорту та логістики

Система технічного регулювання

ПОЛІТИКА СТИМУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ

ВНУТРІШНІ ТОРГОВЕЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ

Митні та інші процедури, пов’язані з торгівлею

Питання ефективності митних процедур та контролю мають надзвичайно велике значення в програмах сприяння торгівлі. Митні процедури та їхня ефективність мають безпосередній вплив на обсяги експорту та імпорту товарів та часто віді­граються роль істотних нетарифних бар’єрів.

Переговори щодо сприяння торгівлі в рамках СОТ передусім стосуються ст. VIII ГАТТ «Збори та фор­мальності, пов’язані з імпортом та експортом». Саме покращення міжнародних процедур торгівлі має ви­рішальне значення для програм сприяння торгівлі.

Загальною характеристикою роботи митних служб у всьому світі є надзвичайно великі обсяги операцій та недостатня потужність для митної пе­ревірки всіх товарів. З одного боку, митні служби перебувають під тиском власного уряду та між­народних організацій щодо полегшення митної очистки для законослухняних пасажирів та ван­тажів, а з іншого – вони несуть відповідальність за можливі злочини та тероризм. Тому не завжди вдається досягти бажаного балансу між полегшенням процедур та контролем. Крім того, часто над­ходження від митних процедур становлять вагому частку доходів державних бюджетів. Це посилює вплив фінансових органів держави на діяльність митних служб.

В Україні митна служба є незалежним органом влади. Робота митної служби координується мі­ністром фінансів, який пропонує кандидатуру Го­лови митної служби для призначення Кабінетом Міністрів. Митна служба забезпечує відчутне надходжен­ня доходів до бюджету країни. В Україні частка доходів від митних процедур у державному бюджеті 2009 р. становила 33,9%, а у податкових надходжен­нях – 53,8%. В результаті світової фі­нансової кризи кількість офіційно зареєстрованих імпортних у 2009 р. операцій скоротилася на 36% порівняно із 2008 р. Натомість збільшилися обсяги «сірого» імпорту до країни.

Основним завданням митного контролю є за­безпечення пропуску через державний кордон України товарів на автомобільних, водних, за­лізничних та повітряних пунктах пропуску. Нині в Україні існує 218 пунктів перетину кордону, а також численні внутрішні пункти митного оформ­лення. Однак, часто метою митного контролю стає забезпечення необхідного обсягу митних надходжень.



Основним документом, що визначає митну по­літику України, є Митний кодекс України Відпо­відно до нього митному контролю підлягають усі товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України (за винятком ви­падків, передбачених чинним законодавством). Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів України шляхом перевірки документів та відомостей, необхідних для митних цілей, митного огляду то­варів та транспортних засобів, усного опитуван­ня громадян і посадових осіб, обліку товарів та транспортних засобів, огляду територій та при­міщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, вільних митних зон, магази­нів безмитної торгівлі, де можуть міститися това­ри та транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи здійснюється діяльність, контроль за якою покладено на митні органи України. Пра­воохоронні органи України, фінансові установи, податкові та інші органи контролю України відпо­відно до законодавства України на запити митних органів або за власною ініціативою інформують митні органи про наявні в них відомості, необхід­ні для здійснення митного контролю.



Залежно від напрямку руху розрізняють мит­ний контроль імпортних (таких, що ввозять на те­риторію України), експортних (таких, що вивозять за межі України) та транзитних (таких, що перемі­щують через територію України) товарів.

Залежно від форми здійснення митний контр­оль поділяють на перевірку документів на товари, транспортні засоби, огляд та переогляд товарів, транспортних засобів і речей. При цьому перевір­ка є формою документального контролю, а огляд та переогляд – фактичного (облік кількості, контр­оль якості енергоносіїв).

З погляду сприяння торгівлі, міжнародна конвенція Всесвітньої митної організації «Про спрощення та гармонізацію митних процедур», яка була переглянута та доповнена у червні 1999 р. Протоколом, яка відома як Кіотська Конвенція, визнана основним міжнародним інструментом сприяння торгівлі. Україна приєдналася до Кіотської конвенції 2006 р.

Кіотська конвенція, з одного боку, спрямована на стимулювання зовнішньоекономічної діяльнос­ті шляхом спрощення та прискорення процедур митного оформлення та митного контролю, а з іншого боку – на те, щоб це прискорення та спро­щення не заподіяли шкоди інтересам держави та суспільства в частині наповнення доходної час­тини державного бюджету, захисту внутрішнього ринку тощо. Конвенція передбачає, що одним із напрямків, в якому мають рухатися митні адмі­ністрації у сучасних умовах, є перехід до методів митного контролю, заснованих на пост-аудиті та управлінні ризиками.



Однак неузгодженість законодавства із міжна­родними правилами існує. Це стосується головним чином питань співробітництва Митної служби із мит­ними брокерами, визначення митної вартості та мит­ної класифікації товарів, запровадження розмитнення в будь-якому місці за вибором імпортерів, тощо.

Крім того, Україні також необхідно є прийняти окремий закон, який би регулював діяльність мит­ної служби та її визначав би її повноваження. Сьо­годні Митна служба – централізована структура із відділеннями на місцях та у регіонах. При цьому проміжний регіональний рівень має суто функціо­нальне значення і часто є лише проміжною ланкою комунікації місцевих та центрального управлінь замість реальної участі у підтримці фахівців місце­вих рівнів, сприяння гнучкому управлінню ресур­сами. Крім того, потребують подальшого уточнен­ня коло обов’язків та роль органів прикордонного контролю: митних органів і прикордонників.

За індексом ефективності логістики Світового банку у сфері ефективності митних процедур та процедур розмитнення Україна посідає 135 місце зі 155 країн, перебуваючи на одному рівні з кра­їнами Африки. Показних ефективності митних процедур та процедур розмитнення визначався за швидкістю, простотою та передбачуваністю мит­них процедур у країні. За даними «Глобального зві­ту конкурентоспроможності» Світового економіч­ного форуму Україна займає 115 місце зі 133 країн за показником «6.13 Тягар митних процедур».

Основними причинами неефективної роботи митної служби та обтяжливих митних процедур в Україні є необхідність виконання покладеної на неї фіскальної функції. Необґрунтовано велика кіль­кість митних процедур, великі черги та заванта­женість співробітників митної служби становлять основні недоліки у роботі митниці.

Неефективність роботи митних служб пов’язана головним чином із недосконалістю за­конодавства. По-перше, в Україні існує прив’язка імпортерів до конкретної регіональної митниці. По-друге, оцінювання митної вартості часто є проблемним питанням при експорті та імпорті товарів. Воно може здійснюватися не на основі комерційної вартості, а за прейскурантним та за допомогою інших довідкових методів оцінки вар­тості, що не передбачено нормами СОТ. Іншими проблемними сферами роботи митниці є класи­фікація товарів, де митниця часто обирає тарифні позиції з найвищою ставкою мита, та визначення походження товару, оскільки сертифікати про по­ходження часто повертають до тих країн, де вони були видані, для перевірки, що подовжує подаль­ший процес перевірки.

Покращення потребує також функціонування системи «єдиного вікна». На сьогодні воно відріз­няється від міжнародних стандартів, встановле­них Центром ООН зі спрощення процедур торгів­лі та електронних ділових операцій (UN-CEFACT). Воно існує у формі одного офісу на прикордонних станціях, де представники більшості відомств пе­ребувають в одній кімнаті. Крім того, спрощення потребують і документальні процедури отриман­ня дозволу на в’їзд в Україну. Незважаючи на існування значних проблем та відносно низької ефективності митних процедур та роботи митниці, Україна робить певні кроки у напрямку реформування цієї сфери.

У новому Порядку денному асоціації Україна - ЄС окремо виділені питання сприяння торгівлі та митниці. Сторони домовилися розробити чіткий план допомоги ЄС у реформуванні митних питань на 2011 р., включно з реформуванням самої Мит­ної служби, процедур, ресурсів, інформаційно-технічної підтримки та плану впровадження. При­кладом для формування такої програми може стати Модернізована Модель Митниці ЄС (EU Customs Blueprint). Крім того, сторони планують оцінити можливості запровадження механізмів обміну даними, особливо щодо товарів та транспортних засобів, які б відповідали сучасним стандартам та процедурам захисту даних. На сьогодні Митна служба України бере участь у програмах обміну інформацією з ЄС з питань створення інтегрова­ної інформаційної системи транскордонних пере­везень у рамках проекту ICITAP (адаптації Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби до сис­теми NCTS), розробці проекту «Електронна митни­ця», співпрацює з Євростатом з питань методології ведення статистики зовнішньої торгівлі та роботи з базою даних торгівлі Євростату COMEXT.

В Україні для побудови ефективної системи управління пе­редбачено створити вертикальну організаційно-управлінську структуру «Державна митна служба – регіональні митниці – митниці». За територіальним принципом має бути створено систему регіональ­них митниць, яким центральний апарат делегує контрольно-розпорядчі функції на рівні регіону. Вже на першому етапі реформування структури митної системи має бути створена, зокрема, Регіо­нальна інформаційна митниця, одним із головних завдань якої стане створення так званої «електро­нної митниці», що дасть можливість підвищити якість митного регулювання.

Варто виділити кілька заходів, спрямованих на удосконалення митних процедур та оптимізацію роботи митних служб. Так, 20 лютого 2009 р. Вер­ховна Рада прийняла у першому читанні «Проект Закону про внесення змін до деяких законодав­чих актів України щодо здійснення попереднього документального контролю у пунктах пропуску через митний кордон», спрямований на ско­рочення часу на перетин митного контролю для транспортних засобів, що перевозять вантажі. Кабінет Міністрів уповноважив Митну службу визначати компанії, які можуть проходити митне оформлення з використанням спрощених митних процедур без безпосереднього отримання до­зволів від Міністерства економіки та Державної податкової адміністрації.

У 2010 р. Державна митна служба розпочала оптимізацію структури власних служб шляхом ско­рочення кількості митниць за рахунок «приєднан­ня», тобто зміни статусу низки митниць. Фактично, відбувається скорочення адміністративного апа­рату митниці, що ліквідується, і передача функцій управління нею іншій митниці. Станом на початок жовтня 2010 р. реорганізація відбулась або відбувається у митницях Донецької, Київської, Закарпатської, Чернігівської, Вінницької, Луганської, Сумської та інших областей країни.

Іншими напрямками роботи є вирішення пи­тань митної вартості, класифікації та походження товарів, імплементація «білого списку», митний пост-аудит та оскарження, декларування товарів на митниці, модернізація митних режимів, митні платежі та уповноважені економічні оператори.

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 8; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты