ПОЛІТИКА СТИМУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ

Основні засади поточної політики стимулю­вання експорту в Україні встановлені в Програ­мі стимулювання експорту продукції. Метою Програми є розроблення і запровадження меха­нізмів сприяння зростанню виробництва конку­рентоспроможної продукції, створення умов для нарощування обсягів і підвищення ефективності експорту вітчизняної продукції, зокрема високотехнологічних виробництв.

Всі захо­ди щодо стимулювання експорту в Україні можуть схематично бути поділені на декілька складників:

По-перше, це оподаткування за нульовою ставкою експорту товарів та супутніх послуг та непряме субсидування окремих галузей економіки.

По­друге, це кредитування експортних операцій, яке в Україні здійснюється державним банком Укрексімбанк за рахунок міжнародних та державних дже­рел.

По-третє, це адміністративні заходи та захист інтересів національних виробників за кордоном.

Експорт товарів та супутніх експортних послуг обкладається подат­ком на додану вартість з нульовою ставкою, фак­тично це є одним із основних механізмів стимулю­вання експорту. Оскільки Україна є членом СОТ, то пряме субсидування галузей економіки заборо­нено, тому оподаткування за нульовою ставкою є чи не єдиним фіскальним заходом державної полі­тики, спрямованим на підтримку експорту. Серед опосередкованих заходів стимулювання експорту необхідно згадати так звані «антикризові заходи». Зокрема, була встановлена пільгова ціна на газ для підприємств металургійної та хімічної промис­ловості, зокрема для виробників добрив, які вико­ристовують газ як сировину.

Також у 2008 р. КМУ і представники підприємств гірничо-металургійного комплексу підписали меморандум взаєморозуміння, в рам­ках якого був введений мораторій на підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення для гірничо-металургійних та хімічних підприємств, а також було запропоновано припинення підви­щення цін на електроенергію. Такі заходи ви­кривлюють ринкову структуру, консервують крос-субсидування галузей економіки та демотивують підвищення ефективності виробництва.

Опосередковано підтримка експорту за участю держави здійснюється через Укрексімбанк, який перебуває у 100% власності держави. Основними цілями, закріпленими в статуті цієї установи, є фі­нансування (шляхом надання кредитів та акредити­вів) торгівлі та гарантування експортно-імпортних операцій. Банк не займається страхуванням зо­внішньоекономічних операцій, яке фактично пе­редано комерційним банкам. Укрексімбанк креди­тує корпоративний бізнес на строк до 18 місяців для поповнення оборотних коштів або на строк до 5 років для реалізації інвестиційних проектів. Кредитування здійснюється в доларах США або євро. Основними установами, що надають кошти банку, є МБРР та ЄБРР, а також консорціуми цих органі­зацій з іноземними банками. Наразі в економіці країни обертається близько 1,8 млрд. дол. США, ви­даних Укрексімбанком.

Важливим учасником процесу сприяння екс­порту є Торгово-промислова палата України, основною функцією якої є надання різноманіт­них консультаційних послуг, а також підтвер­дження походження шляхом видачі сертифікатів походження. Палата також веде реєстр підпри­ємств, яким можуть користуватися іноземні під­приємства при прийнятті рішень про здійснен­ня інвестицій. Окрім іншого, Палата організовує бізнес-форуми, шукає та реалізовує програми міжнародного співробітництва щодо експорту української продукції в ЄС, організовує відвіду­вання українськими представниками закордон­них виставок та ярмарків тощо.

Серед інших складників сприяння експорту необхідно виділити торговельно-економічні місії у складі закордонних дипломатичних представ­ництв України. Вони захищають та репрезенту­ють інтереси українських виробників за кордо­ном, зокрема, готують висновки щодо доцільності імпорту товарів та послуг, залучення кредитів із держави перебування, виходячи з запропонова­них цін, тарифів, кредитних ставок тощо.

Захист інтересів національних виробників за кордоном відбувається, зокрема, завдяки участі держави у антидемпінгових та спеціальних розслі­дуваннях, які зараз проводяться проти українських виробників. Дії держави визначені відповідною Постановою КМУ, яка містить Порядок здійснення захисту інтересів вітчизняних товаровиробників під час проведення іноземними державами, їхніми економічними або митними об'єднаннями анти­демпінгових, спеціальних захисних або компенса­ційних розслідувань щодо імпорту товарів україн­ського походження.

Станом на початок 2011 р. проти товарів з Укра­їни тривають п’ять антидемпінгових розслідувань та шість спеціальних розслідувань, за­стосовуються тридцять спеціальних та антидемпін­гових заходів, з яких чотири перебувають у процесі перегляду.

Серед основних намірів чинного уряду в цари­ні стимулювання експорту слід назвати наступні:

•прийняття Закону України «Про спеціальні вільні економічні зони» з метою спрощення митних процедур для залучення інвестицій та ефективного їх використання під час реалі­зації експортно-орієнтованих інвестиційних проектів, активізації господарської діяль­ності, спрямованої на збільшення експорту товарів, впровадження новітніх технологій, розвиток сучасної виробничої та ринкової інфраструктури,

• розгляд законопроекту «Про території пер­спективного розвитку», що передбачає вста­новлення такого правового режиму еконо­мічної діяльності при якому буде забезпечено стимулювання інвестицій у виробництво про­дукції орієнтованої на експорт,

• розробка законопроекту «Про експортне страхування та кредитування», що перед­бачає можливість використання бюджетних коштів для страхування експортних операцій та забезпечення механізмів їхнього захисту через отримання зустрічних державних або банківських гарантій виконання зобов’язань іноземних споживачів українських товарів.

Окремо в переліку заходів стимулювання екс­порту стоїть питання участі України в світових тор­гових організаціях та входження в торговельні со­юзи. У червні 2010 р. Україна стала членом ЄАВТ, наразі продовжуються перемовини щодо підпи­сання поглибленої угоди щодо ЗВТ з ЄС, а також угоди про вільну торгівлю з Канадою. Підписання таких угод полегшує торговельні відносини з інши­ми країнами та в довгостроковій перспективі при­зведе до покращення умов діяльності національ­них виробників та поліпшення митних процедур, що позитивно відобразиться на конкурентоспро­можності українського експорту.

15. Митному контролю в Україні підлягають

А) товари та транспортні засоби, що переміщуються за межі митної території країни;

Б) товари та транспортні засоби, що переміщуються на митну територію країни;

В) усі товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон країни;

Г) всі відповіді вірні.

15. Основним завданням митного контролю в Україні є

А) забезпечення пропуску через державний кордон України товарів;

Б) забезпечення товарної безпеки держави;

В) перевірка супровідних документів на товар, що переміщується через митний кордон;

Г) всі відповіді вірні.

16. Митний контроль в Україні здійснюється шляхом

А) шляхом перевірки платоспроможності фізичних і юридичних осіб;

Б) огляду територій та приміщень оптових складів зберігання,

В) усного опитування громадян і посадових осіб;

Г) всі відповіді вірні.

16. В залежності від напрямку руху митний контроль поділяють на

А) перевірку документів на товари, транспортні засоби;

Б) огляд та переогляд товарів, транспортних засобів і речей;

В) контроль внутрішній, зовнішній, транзитний;