Підприємництво і підприємець

Підприємництво становить собою діяльність господарюючих суб'єктів по виробництву матеріальних благ та послуг. Суть підприємництва найбільш повно проявляється у функціях, які воно виконує. Ці функції такі: творча, ресурсна, організаційна.

Творча функція підприємництва полягає у генеруванні та реалізації нових ідей, здійсненні техніко-економічних проектів з метою досягнення мети виробництва.

Ресурсна функція підприємництва передбачає найбільш ефективне використання матеріальних, трудових, фінансових і інформаційних ресурсів з урахуванням досягнень науки і техніки, управління та організації виробництва.

Організаційна функція підприємництва полягає в умінні поєднувати ресурси виробництва в оптимальних пропорціях та здійснювати контроль за використанням їх.

Для існування підприємництва необхідні певні передумови, зокрема економічні, політичні, юридичні та психологічні.

Економічні передумови - це наявність різноманітних суб'єктів господарювання, які мають певну економічну відособленість.

Політичні передумови полягають у створенні в країні сприятливого політичного клімату для підприємництва, тобто має бути стабільна політика щодо підприємництва і передусім така, що сприяла б вияву ініціативи і творчості підприємців різних форм власності.

Юридичні передумови означають наявність в країні такої нормативної бази, яка б гарантувала невтручання чиновників у господарську діяльність і сприяла розвитку творчості та ініціативності підприємців.

Психологічні передумови означають створення позитивної думки суспільства про підприємництво та його роль в суспільстві.

Суб'єктами підприємництва можуть бути фізичні та юридичні особи, причому як вітчизняні, так і зарубіжні.

Закон України "Про підприємництво в Україні" забороняє займатися підприємницькою діяльністю військовослужбовцям, службовим особам прокуратури, суду, держбезпеки, внутрішніх справ, держарбітражу, держнотаріату, держвлади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств,

Обмежуючим фактором підприємницької діяльності є відсутність або недостатня кількість капіталу. Отже, підприємцями всі бути не можуть.

Об'єктом підприємництва є певний вид діяльності -виробництво, торгівля, посередництво, операції з цінними паперами тощо. Правда, є види діяльності, де підприємництвом мають право займатися лише державні підприємства (виробництво медикаментів, зброї, хімречовинта ін.).

Головною дійовою особою в підприємництві виступає підприємець. Підприємець - це особа, котра організує виробництво товарів або послуг, впроваджує нові технології виробництва, освоює нові ринки збуту, використовує нові джерела сировини і створює різноманітні виробничі, комерційні, фінансово-кредитні, посередницькі організації з метою одержання прибутку. В економіці діють три типи підприємців: підприємці-власники, підприємці-орендарі та підприємці-менеджери. Підприємець-власник - це той, хто володіє підприємством або капіталом повністю або частково. Підприємець-орендар - це той, що здійснює виробництво на орендованих засобах виробництва (наприклад, фермер, який організує виробництво на взятій в оренду землі). Підприємець-менеджер - це найманий професіонал в галузі управління.

Хоча метою діяльності підприємців є одержання прибутку, в їх діяльності можна виділити не тільки приватний, а й суспільний інтерес. Задля одержання прибутку підприємці вимушені постійно вдосконалювати виробництво, дбати про створення умов для відтворення робочої сили, враховувати потреби споживачів тощо. Тобто має місце поєднання приватних та суспільних інтересів. Узгодженню цих інтересів сприяють об'єднання споживачів, держава та ринкова інфраструктура.