КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Класифікація витрат на якістьВитрати відповідності й невідповідності. Для проведення оцінки, обліку та аналізу витрат на якість здійснюється їх класифікація. Усі витрати на якість поділяються на дві групи (рис.6.1): · Витрати на попередження виникнення дефектів і контрольні заходи – пов’язані з діяльністю організації, що спрямовується на усунення можливостей появи дефектів або втрат (витрати відповідності або на попереджувальні заходи); · Витрати на усунення дефектів як внутрішніх, так і зовнішніх (витрати невідповідності). Основні складові витрат на якість на рис. 6.1 відповідають за своєю структурою класифікації витрат, наведеній у стандарті ISO 9000. 1. Витрати на попереджувальні дії, до складу яких включають витрати, пов’язані з побудовою та функціонуванням системи менеджменту якості, її документуванням, навчанням та підготовкою персоналу; із правовим та інформаційним забезпеченням системи менеджменту якості, а також витрати на організацію обліку, оцінювання й аналіз витрат на забезпечення якості. 2. Витрати на оцінювання якості, до складу яких належать витрати на функціонування підрозділів контролю, внутрішніх лабораторій та служб метрологічного забезпечення, тобто це група витрат, пов’язаних з установленням невідповідностей і дефектів, що виникають у процесі виробництва продукції. 3. Витрати, пов’язані з усуненням дефектів, виявлених у процесі виробництва, тобто це всі види внутрішніх витрат підприємства, які пов’язано з ліквідацією невідповідностей процесів або продукції (витрати на перероблення браку товарних виробів, суцільний контроль усієї партії виробів у випадку незадовільних результатів вибіркового контролю тощо). 4. Витрати на усунення дефектів, виявлених у споживача, — це додаткові витрати виробника на виправлення невідповідностей продукції, яку поставлено споживачеві (гарантійний ремонт, рекламації, втрата іміджу фірми). Модель установлення оптимальної ціни якості.Традиційний підхід до аналіз структури та співвідношення наведених груп витрат, спрямований на пошук «точки оптимуму», тобто знаходження такого рівні якості для конкретного виду продукції, при дотриманні якого б мінімізувались одночасно обидві групи витрат – відповідності і невідповідності. На рис. 6.2 представлено графічну інтерпретацію моделі оптимального рівня якості, з якої видно, що при підвищенні якості витрати відповідності зростають, а невідповідності зменшуються, і, навпаки. Точка перетину двох кривих показує оптимальне значення рівня якості. Для знаходження сукупних витрат у даній точці, слід побудувати криву сукупних витрат. Нижня точка побудованої кривої дозволяє визначити витрати на якість, які відповідають мінімальному рівню за умов забезпечення відповідного рівня вимог до якості. Для проведення обліку і аналізу витрат на якість важливо чітко ідентифікувати усі складові витрат. До їх складу належать наступні групи витрат: 1. Витрати на попереджувальні заходи. 1.1 Управління якістю: · Витрати на планування системи якості; · Витрати на перетворення очікувань споживача по якості у технічних характеристиках матеріалу, процесу, продукту. 1.2 Управління процесом: · Витрати на встановлення засобів управління процесом; · Витрати на вивчення можливостей управління процесом; · Витрати на здійснення технічної підтримки виробничому персоналу в застосуванні і підтриманні процедур і планів по якості. 1.3 Планування якості іншими підрозділами: · Витрати, що пов’язані з діяльністю по плануванню якості, що виконується персоналом і не підпорядкований Керуючому по якості. 1.4 Контрольне і вимірювальне устаткування: · Витрати, пов’язані з розробкою і вдосконаленням усього вимірювального і контрольного устаткування; · Витрати, пов’язані з обслуговуванням і калібровкою всього устаткування, оснастки, шаблонів і зразків, що мають пряме відношення до якості продукції. 1.5 Забезпечення якості поставок: · Витрати на оцінку потенційних постачальників; · Витрати, що пов’язані з технічною підготовкою перевірок і іспитів матеріалів, що закуповуються; · Витрати на технічну підтримку постачальників для дотримання необхідного рівня якості. 1.6 Аудит системи управління якістю: · Витрати на внутрішній аудит; · Витрати на аудит системи якості споживачем, його агентом або уповноваженим органом. 1.7 Програма покращання якості: · Витрати, пов’язані з впровадженням програм покращання, спостереження за ними і складання звітів; · Витрати на збір і аналіз даних, складання звіту по витратам на якість. 1.8 Навчання питанням управління якістю: · Витрати на впровадження, розвиток і функціонування програми навчання персоналу усіх рівнів питанням якості; 1.9 Інші витрати: · Заробітна плата секретарів і співробітників, організаційні витрати, що пов’язані з проведенням попереджувальних заходів. 2. Витрати на контроль. 2.1 Перевірка і випробування: · Оплата праці інспекторів і персоналу, що приймає участь у перевірках; · Повторні перевірки відбракованих елементів, їх випробування. 2.2 Перевірки і випробування матеріалів, що поставляються: · Оплата робіт інспекторів і персоналу, пов’язаного із закупівлею матеріалів у постачальника; · Витрати на лабораторні іспити, що виконуються для оцінки якості матеріалів, що поставляються; · Витрати, що пов’язані з роботою інспекторів і відповідного персоналу, що проводить оцінку матеріалів на виробництві постачальника. 2.3 Матеріали для тестування і перевірок: · Вартість матеріалів , що використовуються при контролі та іспитах; · Вартість матеріалів, зразків, що підлягають руйнівному контролю. 2.4 Контроль процесу: · Оплата праці персоналу, який виконує контроль і випробування на виробничих лініях. 2.5 Прийом продукції замовником: · Витрати на запуск і тестування готової продукції на виробництві; · Витрати на приймальні іспити продукції у замовника до її здачі. 2.6 Перевірка сировини і запасних частин: · Витрати на контроль і іспити сировини, запасних частин, що пов’язані із змінами технічних вимог проекту. 2.7 Аудит продукту: · Витрати на проведення аудиту якості технологічних операцій або в процесі виробництва, або по кінцевому продукту; · Витрати на усі іспити на надійність, що проводяться по виготовленим виробам; · Витрати на підтвердження якості продукту зовнішніми органами (страховими компаніями, акредитованими державними і недержавними органами). 3. Внутрішні витрати на усунення дефектів. 3.1 Відходи: · Вартість матеріалів, які не відповідають вимогам якості, витрати на їх утилізацію; 3.2 Переробки і ремонт: · Витрати, що виникають при встановленні виробів через переробку, або ремонт; · Витрати на повторне тестування і інспекцію після переробки і ремонту. 3.3 Аналіз втрат: · Витрати на визначення причин невідповідності вимогам по якості; · Витрати, що виникли внаслідок зниження ціни реалізації на продукцію, що не відповідає початковим технічним вимогам. 4. Зовнішні витрати, пов’язані з усуненням дефектів. 4.1 Продукція, не прийнята споживачем: · Витрати на встановлення причин відмов замовника прийняти продукцію; · Витрати на переробку, ремонт або заміну неприйнятої продукції. 4.2 Гарантійні зобов'язання: · Витрати на заміну незадовільної продукції на протязі гарантійного терміну; · Витрати на сервісне обслуговування. 4.3 Відзив і модернізація продукції: · Витрати на переробку, модифікацію і заміну поставленої споживачу продукції. 4.4 Скарги: · Витрати на встановлення причин виникнення скарг споживачів; · Витрати на виплату компенсацій у юридичних конфліктах.
|