Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Управління витратами на якість




Процес управління витратами на якість включає в себе такі функції: планування витрат на якість за статтями, що розглянуті вище, визначення та облік витрат, аналіз структури та динаміки витрат, визначення корегувальних заходів.

Визначення витрат на якість і аналіз їхньої структури.Для здійснення обліку витрат на якість необхідно вирішити ряд задач:

1) Визначити перелік елементів витрат, які відносяться до сфери діяльності компанії і згрупувати їх;

2) Назвати ці елементи таким чином, щоб їх зміст був зрозумілим для персоналу компанії;

3) Призначити кодові символи для кожного елементу.

4) Призначення процесу збору даних по витратам на якість – забезпечити керівництво інформацією та необхідними інструментами управління. Важливим є можливість визначення елементів витрат у тому вигляді як вони визначенні і розподіл їх для різних категорій, в тому числі для: підрозділу, ділянки, робочого місця, продукту, типу дефекту. Необхідно також систему обліку і аналізу витрат на якість «вбудувати» в організаційну систему обліку витрат. В більшості випадків це можливо зробити при використанні провесно-орієнтованого управління витратами, що носить назву методологія АВС/АВМ (Activity Based Costing / Аctivity Based Management). Це сукупність методів вартісного аналізу бізнес-процесів, ланцюгів створення вартості, окремих організаційно-структурних одиниць, а також методів підвищення економічної ефективності процесів управління. АВС-метод можливо визначити як метод обліку і аналізу вартості продукції, робіт і послуг на основі функцій (або процесів) і ресурсів, задіяних при виконанні функцій (або реалізації процесів). Даний метод часто ототожнюють із функціонально-вартісним аналізом (ФВА), який тривалий час використовувався у практиці вітчизняних підприємств. АВС-метод за своєю сутністю має ряд спільних рис із ФВА, але відрізняється тим, що дозволяє здійснити комплексний погляд на виробничі операції компанії, проаналізувати їх складові і визначити, які дії створюють вартість, чого не можливо сказати про ФВА. Таким чином, АВС-метод дозволяє провести комплексну діагностику процесів і організаційних одиниць, а АВМ-метод дозволяє провести оптимізацію поточного стану.

Методи обліку витрат на якість. Серед підходів до обліку й аналізу витрат на якість, що рекомендуються до використання стандартом ISO 9004 виділяються наступні:

1. Управління витратами на якість, коли калькуляція витрат здійснюється за трьома групами: запобігання виникненню дефектів (профілактика), оцінка якості продукції та контроль, усунення дефектів. Даний метод іноді називають методом ПОД (профілактика, оцінка, дефекти).

2. Управління втратами якості, коли зусилля організації спрямовуються на встановлення розміру втрат від низької якості. Цикл управління будується за такою схемою: калькуляція вартості низької якості ® установлення причин виникнення невідповідностей ® класифікація причин невідповідностей за розміром заподіяного збитку ® установлення пріоритетів серед причин невідповідностей ® усунення причин невідповідностей відповідно до встановленої черговості ® наступна калькуляція вартості низької якості. Управління вартістю низької якості спрямовано на визначення необхідності додаткових витрат на якість і виявлення проблем хронічного характеру, не охоплених системою якості.

3. Управління витратами на процеси, коли фінансова звітність включає витрати 2-х видів: 1) пов’язані із забезпеченням відповідності, тобто витрат на задоволення вимог споживача за умови відсутності дефектів процесів; 2) пов’язані з усуненням невідповідностей, тобто витрат, зумовлених дефектами процесу. Даний підхід є найбільш виправданим в умовах формування системи менеджменту якості за вимогами стандарту ISO 9000:2000 та засвоєння принципів TQM.

При визначенні витрат на якість джерелами інформації є наступні організаційні документи:

· Витрати на матеріали можуть бути отриманими з аналізу накладних і записів у складській документації;

· Виплати персоналу можуть бути узяті з відомостей заробітної плати;

· Вартість поставок можливо визначити по відповідним рахункам і накладним.

6.3 Оцінка рівня якості продукції.

Процес оцінювання рівня якості продукції,складається з таких етапів:

1. Вибір номенклатури показників якості продукції, яка установлюється з урахуванням призначення та умов її застосування, вимог споживачів.

2. Установлення (вимірювання) значень обраних показників якості продукції за допомогою методів, що поділяються на дві групи:

— за способами отримання інформації: вимірювальний, реєстраційний, органолептичний і розрахунковий;

— за джерелами отримання інформації: традиційний, експертний, соціологічний.

3. Визначення рівня якості продукції з використанням диференційного, комплексного та змішаного методів, заснованих на порівнянні показників якості продукції, що оцінюється з базовими значеннями відповідних показників. Кожний із зазначених методів має свої особливості та певну сферу використання.

Оцінювання рівня якості продукції здійснюється на таких стадіях її жит­тєвого циклу:

• маркетингу та вивчення ринку;

• проектування та розроблення;

• виробництва;

• експлуатації або споживання.

На стадії маркетингу та вивчення ринку виконуються такі види робіт з оцінювання рівня якості продукції:

• встановлення класу і групи продукції;

• визначення умов використання продукції;

• встановлення вимог споживачів, у т. ч. і вимог зарубіжних ринків.

На стадії проектування та розроблення продукції виконуються такі види робіт з її оцінювання:

• вибір і обґрунтування номенклатури показників, які визначають техніч­ний рівень продукції;

• виявлення кращих вітчизняних і зарубіжних аналогів промислово освоє­ної продукції та вибір базового зразка;

• вибір на основі використання патентної документації кращих техніч­них рішень і встановлення характеристик показників, які визначають опти­мальний рівень якості продукції;

• визначення числових характеристик показників якості оцінюваної про­дукції та базового зразка;

• вибір методу оцінювання технічного рівня якості продукції;

• отримання результату оцінювання і прийняття рішення;

• встановлення вимог до якості продукції та нормування характеристик показників у нормативній документації.

На стадії виробництва продукції виконуються такі види робіт з її оці­нювання:

• встановлення обсягу, періодичності, методів і засобів контролю якості і випробувань продукції;

• визначення фактичних характеристик показників якості продукції за результатами контролю і випробувань;

• статистична оцінка рівня якості продукції;

• оцінювання рівня якості виготовлення продукції за показниками ефек­тивності;

• отримання результатів оцінювання і прийняття рішень.

На стадії експлуатації або споживання продукції виконуються такі види робіт з її оцінювання:

• встановлення умов експлуатації або споживання продукції;

• встановлення способу збирання і отримання інформації про рівень якості продукції в експлуатації чи споживанні;

• визначення фактичних характеристик показників рівня якості продукції за результатами її експлуатації або споживання;

• визначення сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживан­ня продукції;

• підрахунок сумарних витрат на розроблення, виробництво й експлуата­цію або споживання продукції;

• статистичне оцінювання характеристик показників рівня якості про­дукції за даними експлуатації чи споживання;

• оцінювання рекламацій вітчизняних та зарубіжних споживачів;

• комплексне (інтегральне) оцінювання рівня якості продукції;

• отримання результатів оцінювання і прийняття управлінських рішень. Оцінювання рівня якості продукції здійснюється методами прикладної

кваліметрії.

Для визначення характеристик показників рівня якості продукції вико­ристовуються дві групи методів:

• за способом отримання інформації;

• за джерелами отримання інформації.

Методи визначення показників якості.При встановленні показників якості можуть бути використані різні методи оцінювання в залежності від наступних критеріїв:

1. Залежно від способу отримання інформації:

• вимірювальний;

• реєстраційний;

• органолептичний;

• розрахунковий.

Вимірювальний метод заснований на інформації, отриманій завдяки ви­користанню засобів вимірювальної техніки. За допомогою вимірювального методу визначають характеристики таких показників як маса виробу, сила струму тощо.

Реєстраційний метод заснований на використанні інформації, отриманої шляхом підрахунку кількості певних подій, предметів або витрат на створен­ня і експлуатацію продукції, кількості частин складного виробу (стандарт­них, уніфікованих, оригінальних тощо). Цим методом оцінюються показни­ки уніфікації, патентно-правові тощо.

Органолептичний метод заснований на використанні інформації, отрима­ної в результаті аналізу відчуттів органів чуття: зору, слуху, дотику і смаку. При цьому органи чуття людини служать приймачем для отримання відповід­них відчуттів, а значення показників знаходяться шляхом аналізу отримання відчуттів на основі досягнутого досвіду і виражаються в балах. Точність і достовірність цих значень залежить від здібностей, кваліфікації і навичок осіб, що їх визначають. Цей метод не виключає можливості використання деяких технічних, але не вимірювальних і не реєструючих засобів, які підвищу­ють можливості органів чуття людини, наприклад, мікроскопа, мікрофона з підсилювачем тощо. За допомогою органолептичного методу оцінюються ха­рактеристики показників якості харчових продуктів, естетичні показники тощо.

Розрахунковий метод заснований на використанні інформації, отриманої за допомогою теоретичних або емпіричних залежностей. Цим методом кори­стуються головним чином при проектуванні продукції, коли вона ще не може бути об'єктом експериментальних досліджень. Розрахунковий метод служить для оцінювання, наприклад, показників продуктивності, безвідказності, довго­вічності тощо.

Залежно від джерела отримання інформації методи оцінювання по­казників якості продукції поділяються на:

• традиційний;

• експертний;

• соціологічний.

Оцінювання характеристик показників якості традиційним методом здійснюється посадовими особами спеціалізованих експериментальних або розрахункових підрозділів підприємства, установи чи організації. До експе­риментальних підрозділів належать лабораторії, випробувальні станції, по­лігони тощо, а до розрахункових — конструкторські відділи, обчислювальні центри тощо.

Оцінювання характеристик показників якості продукції експертним ме­тодом здійснюється групою спеціалістів — експертів. У такі групи об'єдну­ються, наприклад, товарознавці, дизайнери, дегустатори тощо. Ці групи періо­дично діють як експертні комісії, кожен член яких має право вирішального голосу. Як правило, за допомогою експертного методу оцінюються характери­стики показників якості, які на сьогодні не можуть бути визначені іншими більш об'єктивними методами.

Оцінювання характеристик показників якості продукції соціологічним методом здійснюється фактичними або потенційними споживачами про­дукції. Збирання думок споживачів проводиться шляхом усних опитувань або за допомогою поширення спеціальних анкет, а також організації конфе­ренцій, виставок тощо.

За необхідності використовують декілька методів, розглянутих вище, од­ночасно.

Визначення характеристик показників якості є однією з найважливіших операцій оцінювання рівня якості продукції і, як правило, вимагає викори­стання статистичних методів. Необхідність використання цих методів зумов­лена тим, що в більшості випадків характеристики показників якості є випад­ковими величинами, тому що у процесі виготовлення й експлуатації на про­дукцію впливає значна кількість випадкових факторів.

Для оцінювання характеристик показників якості продукції статистич­ними методами необхідно розв'язувати такі завдання:

• визначати закони їх розподілу;

• визначати довірчі межі й інтервали для характеристик оцінюваного по­казника якості;

• порівнювати середні значення досліджуваної характеристики якості для двох чи декількох сукупностей одиниць продукції, щоб встановити, відмінність між ними є випадковою чи закономірною;

• порівнювати дисперсії досліджуваної характеристики якості для двох або декількох сукупностей одиниць продукції з тією ж метою;

• визначати кореляційний зв'язок між двома характеристиками показ­ників якості;

• визначати параметри залежності досліджуваної характеристики якості від інших характеристик, що впливають на досліджуваний показник якості;

• визначати вплив досліджуваних факторів на змінення оцінюваної ха­рактеристики якості.

Розв'язання цих завдань регламентовано спеціальними нормативними документами зі стандартизації статистичних методів контролю й управління якістю продукції.

Якість продукції кількісно визначається:

• технічним рівнем продукції;

• рівнем якості виготовлення продукції;

• рівнем якості продукції під час експлуатації, або споживання.

Технічним рівнем продукції називають відносну характеристику якості продукції, засновану на зіставленні характеристик показників, які характе­ризують технічну довершеність продукції, що оцінюється, порівняно з базови­ми значеннями.

При оцінюванні технічного рівня продукції визначають відповідність вста­новленим нормам:

• характеристикам найважливіших вимірюваних або розрахункових оди­ничних показників якості продукції;

• характеристикам групового показника якості продукції, отриманого шля­хом встановлення функціональної залежності;

• характеристикам органолептичної оцінки;

• характеристикам узагальненого показника якості продукції в частках одиниці або в стабільній шкалі.

Оцінювання технічного рівня продукції проводиться відповідно зі спе­ціальними методиками. Оцінюючи технічний рівень розроблюваної продукції, необхідно врахову­вати досягнення вітчизняної і зарубіжної науки і техніки, які знайшли своє втілення в патентній документації.

Патентні дослідження проводить організація — розробник продукції з метою забезпечення технічного рівня, патентоспроможності і патентної чи­стоти розроблюваної продукції та використання найбільш значних винаходів. Патентні дослідження покликані забезпечити заданий технічний рівень продукції на всіх стадіях її життєвого циклу. Важливим завданням патентних досліджень є визначення ступеня впли­ву винаходів на значення показників технічного рівня і вибір тих із них, які забезпечують отримання оптимальних їхніх значень.

Базовий зразок — це реально досягнута сукупність характеристик по­казників якості продукції, прийнята для порівняння. Ця сукупність має ха­рактеризувати оптимальний рівень якості продукції за певний заданий пе­ріод часу. Базовими зразками можуть бути:

• на стадії розроблення: продукція, яка відповідає реально досяжним пер­спективним вимогам (перспективний зразок) або запланована до освоєння, показники якості якої закладено в технічному завданні, технічному або робо­чому проектах;

• на стадії виготовлення продукції: продукція, яка виготовляється в Укра­їні або за кордоном, показники якості якої на момент оцінювання відповідають найвищим вимогам і яка найбільш ефективна в експлуатації або споживанні.

Базовий зразок повинен мати таку саму номенклатуру показників якості, як і оцінюваний, і такі самі методи випробування, що дозволить зіставляти їхні результати.

Методи оцінки рівня якості продукції.Оцінюючи рівень якості продукції одного виду, використовують диференційний, комплексний або змішаний методи.

Диференційний метод засновано на використанні одиничних показників якості, коли визначається, за якими показниками досягнуто рівня базового зразка, а за якими ці значення відрізняються (рис. 6.3).

Рис. 6.3. Диференційний методоцінки якості продукції

Комплексний метод засновано на використанні узагальненого показника якості продукції, котрий являє собою функцію від одиничних показників. Узагальнений показник може бути виражено:

q головним показником, що відображає головне призначення продукції та визначається, якщо існує необхідна інформація, яка дає змогу встановити його функціональну залежність від вихідних показників;

q інтегральним показником, який використовується тоді, коли можна встановити сумарний корисний ефект від експлуатації або споживання продукції та сумарні витрати на створення й експлуатацію продукції. Він розраховується за формулою:

,

де КЕ — сумарний корисний ефект від експлуатації виробу за період;

Вст — витрати на створення виробу в році t;

Век — витрати на експлуатацію виробу в році t;

аt — коефіцієнт приведення (дисконтування) різночасових витрат до одного року.

q Середньозваженим показником, який використовують тоді, коли неможливо встановити функціональну залежність головного показника від вихідних показників якості, але є змога визначити параметри вагомості усереднених показників. Коефіцієнти вагомості встановлюються експертним методом, а розрахунок рівня якості здійснюється за формулою:

Q = qi · ai,

де qi — відносний рівень якості;

ai — коефіцієнт вагомості показника.

Змішаний метод оцінювання рівня якості продукції засновано на одночасному використанні одиничних і комплексних показників оцінки якості продукції, коли частина одиничних показників, об’єднується у групи, а для кожної групи розраховується відповідний комплексний показник. Далі на основі отриманої сукупності комплексних і одиничних показників якості можна оцінити рівень якості диференційним методом.

 

 


 

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 145; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты