РЕАКЦІЯ

Із всіх психологічних якостей, що безпосередньо впливають на безпеку руху, найбільш важливим є швидкість реакції водія на зміну дорожньої обстановки.

Реакція—це відповідна дія організму на який-небудь подразник.

Вся діяльність водія являє собою безперервний ланцюг різних рухових реакцій. Несвоєчасні чи неточні реакції нерідко приводять до дорожньо-транспортних випадків, тому визначення часу рухових реакцій має велике

практичне значення для безпеки руху. Рухові реакції людини можуть бути простими і складними.

Проста рухова реакція - це можливо швидка відповідь заздалегідь відомим одиночним рухом на відомий сигнал, що раптово з'явився. Наприклад, натискання кнопки у відповідь на світловий або звуковий подразник. Середній час реакції на світловий подразник дорівнює 0,2 с, а на звуковий - 0,15 с.

При складних рухових реакціях відповідні дії можуть бути неоднаковими і залежати від кількісних і якісних характеристик різних сигналів, часу і місця їхньої появи.

Якщо при виконанні рухового акту необхідно вибрати одну конкретну дію з ряду можливих, то така складна реакція називається реакцією з вибором. Якщо ж по певному сигналу або зміні обстановки варто змінити дії, то така реакція називається реакцією з перемиканням.

У більшості випадків реакція водія на зненацька виникаючий гальмовий сигнал відноситься до складних рухових реакцій і час її може коливатися в широких межах (0,4 - 1,5 с) залежно від професійного досвіду і індивідуальних психофізіологічних особливостей водія. Час рухових реакцій збільшується у хворобливому стані, при стомленні, після вживання алкоголю.

Стан, що виник під впливом виконаної роботи і, що позначається на рівні працездатності, називають стомленням. Суб'єктивне стомлення відчувається як почуття утоми, фізіологічна сутність якого полягає в сигналізації організму про необхідність припинити або знизити інтенсивність роботи. Стомлення - складне

і різноманітне явище. Часто воно впливає не прямо, а проявляється по-іншому. Наприклад, трудові операції, які раніше виконувалися легко, без усякої напруги, автоматично, через кілька годин роботи вимагають додаткового зусилля, відомої напруги, особливої уваги. Результативність праці в цьому випадку може і не знизитися, але саме це зусилля, напруга вже є симптомами стомлення.

Іншою характерною ознакою стомлення може служити поява дрібних, здавалося б, незначних, помилкових дій. У деяких професіях ці помилки не грають особливої ролі і можуть не порушувати ходу виробничого процесу. Однак є такі види трудової діяльності, у яких немає маленьких помилок, у яких кожна неправильна дія приводить до досить серйозних наслідків. Це повністю відноситься до водійської професії.

У результаті стомлення водій втрачає готовність до екстреної дії, тобто відбувається зниження пильності. Це у свою чергу значно підвищує ймовірність дорожньої події.

Стомлення є частою причиною дорожньо-транспортних випадків, ніж це прийнято вважати. Іноді порушення правил руху є не наслідком недбалості або недисциплінованості водія, а результатом стомлення.

Під впливом стомлення погіршуються зорові функції, рухова реакція і координація рухів, знижується інтенсивність уваги, губиться почуття швидкості, водії більшою мірою піддаються осліпленню. При стомленні у водія виникають апатія, млявість, загальмований стан. Увага поглинається думками, що не мають відношення до керування автомобілем. Виникають ілюзорні сприйняття дорожньої обстановки. Притупляється почуття відповідальності.

Основним засобом попередження стомлення і загальмованого стану є правильна організація режиму праці і відпочинку водія.

Велика кількість дорожньо-транспортних випадків, особливо найбільш тяжких, відбувається в результаті дії алкоголю на організм водія. Немає

.необхідності доводити, що в стані сильного сп'яніння управляти автомобілем не можна. Однак навіть мала доза алкоголю, що, здавалося б, ніяк не впливає на поводження людини, насправді робить у його організмі значні зміни. Так, проведені дослідження показали, що алкоголь збільшує середній час реакції, значно зменшує точність сприйняття, особливо погіршує динамічний окомір. Різко погіршує розподіл і перемикання уваги.

Алкоголь знижує критичність мислення, водій втрачає обережність, перестає зважати на небезпеку і із цієї причини часто створює на дорозі аварійні ситуації.

Установлено, що при приймання 75 г алкоголю час загальної реакції водіїв збільшується в 2 - 2,5 рази при прийманні 100 г - в 2 - 4 рази, при прийманні - 140 г - в 3 - 5 разів і більше, 165 г - в 6 - 9 разів.

Зниження працездатності наступає навіть при прийманні дуже незначних доз алкоголю. Знижуються гострота зору і слуху, відчуття кольору (особливо червоного кольору) і глибинний зір. Різко вповільнюються рухові реакції. Як показали дослідження, (дві-три склянки пива, що багато водіїв не вважають алкогольним напоєм), можуть знизити ряд фізіологічних функцій.

В Україні водії в стані алкогольного сп'яніння незалежно від його ступеня не допускаються до керування автомобілем. Водії, що порушили правила руху в нетверезому стані, несуть підвищену відповідальність.

УВАГА

Найважливішою функцією, що забезпечує прийом і переробку інформації, є увага. Увага — активна спрямованість свідомості людини на ті або інші предмети і явища дійсності або на певні їхні властивості і якості при одночасному відволіканні від усього іншого. Однак у процесі руху і керування автомобілем водій не може зосередити свою увагу тільки на якихось заздалегідь певних предметах, через постійно мінливу шляхово-транспортну ситуацію. Навіть якщо в сформованій ситуації тільки одна лінія інформації становить інтерес, не завжди безпечно концентрувати на ній увагу настільки, що інші події, які потенційно можуть виявитися більше важливими, пройдуть непоміченими. Бажано мати здатність зосереджувати увагу на одному явищі, не крім інших, тільки доти, поки не відбудеться що-небудь більше істотне.

Найважливішими якостями уваги, необхідними водієві автомобіля, є стійкість, концентрація, обсяг, розподіл і перемикання.

Стійкістьуваги—це здатність зосередитися в процесі роботи протягомтривалого часу. Стійкість уваги визначається часом, протягом якого його інтенсивність (напруженість) залишається незмінною. Як показали досліди,

.інтенсивність уваги може зберігатися протягом 40 хв без помітного ослаблення.

Зі стійкістю уваги тісно зв'язана така його якість, як концентрація — зосередження уваги на одному тільки об'єкті з одночасним відволіканням від усього іншого. У водія автомобіля така концентрація уваги може бути протягом незначних проміжків часу, наприклад, при проїзді пішохідних переходів, зупинок громадського транспорту, залізничних переїздів, при зустрічному роз'їзді, на мостах, у тунелях та ін.

Обсягуваги характеризується кількістю об'єктів,які можуть бутисприйняті одночасно. Людина може одночасно охопити чотири - шість об'єктів, якщо умови сприйняття не занадто складні. У досвідчених водіїв обсяг уваги більше, ніж у молодих.

Розподілуваги—це здатність людини до розосередження уваги на кількаоб'єктів, до одночасного спішного виконання декількох різних дій.

Звичайно людина може розподілити увагу між двома різнорідними діями, причому одне з них для нього звично. Наприклад, водіння автомобіля більш безпечно, якщо водій всю увагу приділяє дорожній обстановці, виконуючи необхідні рухи рук і ніг автоматично. Успішний розподіл уваги між двома зовсім незнайомими видами діяльності здійснити дуже важко.

При керуванні автомобілем водій повинен одночасно дивитися, думати і діяти. Єдність і злагодженість цих сторін спрямованості уваги забезпечують правильні дії в складній обстановці.

Перемиканняуваги—це здатність швидко міняти об'єкти уваги абопереходити від одного виду діяльності до іншого. Швидкість перемикання уваги має важливе значення для водія. Вона допомагає йому сприймати ті об'єкти, які при розподілі уваги він не може охопити одночасно.

Перемикання і розподіл уваги в сполученні із правильною послідовністю дій і активністю спостереження є основою обачності і обережності водія.

Якості уваги не є незмінними, їх можна розвивати і удосконалювати. Основною передумовою розвитку уваги водія є наявність у нього інтересу до своєї професії.

Необхідно відзначити, що наведені міркування справедливі для так званої довільної (активного) уваги, тобто вольової уваги, що свідомо спрямована на який-небудь об'єкт (або діяльність) із заздалегідь поставленою метою.

На відміну від довільної мимовільна (пасивна) увага виникає без свідомого наміру і не жадає від неї зусиль. Мимовільна увага залучається сильним звуком, спалахом світла або раптовим припиненням звуку або світла.