Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Економічні функції сучасної держави

Читайте также:
  1. A.державне правління; 2) державний устрій; 3) форма держави; 4) парламентсько-президентська.
  2. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні
  3. Аграрная политика самодержавия в первой половине XIX в.
  4. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
  5. Атмосфера: її склад, будова та функції
  6. Банківська система : сутність, процес становлення, функції.
  7. Банківська система в механізмі фінансового регулювання, її сутність та функції.
  8. Будова і життєві функції.
  9. Буржуазна революція та творення буржуазної держави у Франції.
  10. Буржуазна революція та творення буржуазної держави у Франції. Декларація прав людини і громадянина 1789 р.
Нормативна Законодавче (а також у підзаконних актах) установлення правил економічних відносин
Клієнтська Держава виступає як замовник і покупець продукції національного господарства для армії, поліції, освіти, охорони здоров'я, культури і т.д.
Власницька Практично всі держави мають змішану економіку з різним співвідношенням приватної і суспільної власності
Фінансово - розподільна Забезпечення грошових ресурсів для організації і функціонування державного устрою
Гуманітарно - соціальна Створення умов для відтворення і розвитку людського капіталу, включаючи соціальне забезпечення, освіту, охорону здоров'я, надбання і підвищення кваліфікації і т.д.
Прогнозно - планова Проектування перспективного стану національного господарства (мова йде не про директивне планування, а про індикативні плани, що встановлює цілі розвитку економіки в цілому і її окремих галузях). Центральні планові органи працюють у ряді держав з ринковим господарством - Японії (Агентство економічного планування), Республіці Корея (Центральний інститут планування), Франції (Субміністерство плану), Туреччини (Міністерство економіки і планування) і ін.
Ресурсно - розподільна Реалізація правил розподілу лімітованих національних природних ресурсів
Координаційно - синхронізуюча Забезпечення пропорційності національного господарства у відношенні економічних секторів (промисловість, сільське господарство, сфера послуг), галузей і підгалузей, продуктових груп, ринків, соціально-економічної структури суспільства і т.д. (у ринкових умовах і перехідному періоді ця функція повинна здійснюватися в більшій мірі фіскально-кредитними методами, ніж адміністративними)
Ліцензійно - дозвільна Конкретизація в інтересах суспільства загальних правил стосовно до організації певної діяльності
Контрольно - санкціонуюча Забезпечення відповідності фактично здійснюваної діяльності правилам її організації
Інвестиційно - технологічна Формування національної науково-дослідної, інвестиційної й інноваційно-технологічної політики
Сертифікаційно - стандартизаційна Установлення техніко-експлуатаційних норм і забезпечення обов'язкової уніфікації виробів
Правозахисна Забезпечення юридичних гарантій і захисту економічних інтересів учасників господарських відносин
Охоронно - захисна Визначення правил і організація охорони майна економічних суб'єктів
Еколого захисна Установлення правил і вимог по захисту навколишнього життєво необхідного і природного середовища
Медико - санітарна Визначення вимог з техніки безпеки й охорони праці, фітосанітарний захист і т.д.
Пропагандно - мотиваційна Інформування і мотивація населення з метою підтримки владних ініціатив

 



Соціальна – включає задоволення потреб людей у роботі, житлі, підтримці здоровя, здійснення соціального захисту. Культурно-освітня функція держави спрямована на створення умов для задоволення культурних запитів людей, формування високої духовності. Зовнішні функції – зв’язані з захистом території країни, підтримкою міждержавних відносин, інтеграції та глобалізації.

Зовнішні функції держави є засадними і неоднозначимими по відношенню до внутрішніх. Специфіка зовнішніх функцій в тому, що власне сама держава виникла в першу чергу тому, що виникла потреба у групи людей, що виявили наміри вести осідлий образ життя, захисту вибраної території від запозіхань інших племен чи груп людей. Основний зміст зовнішніх функцій включає оборонну, дипломатичну, економічну, інтеграційну, економічної безпеки тощо. Оборонна- захист держави від зовнішньої небезпеки і військової агресії. Історія підтверджує, що на всіх етапах роз­витку держави існувала об'єктивна необхідність захисту від зовнішніх агресорів волі і незалежності країни, її суверенітету і територіальної цілісності. Функ­ція оборони країни здійснюється економічними, політичними, дипломатичними і військовими засобами. Сучасний етап міжнародних стосунків характеризується усвідомленням більшості держав світу про єдиний варіант розвитку – мирного спіснування, тому воєнне протистояння хоча й залишається ще досить вагомим, але не вирішальним при визначенні питань територіальної чи іншої претензії між країнами. В більшості випадків суперечність між країнами вирішується в рамках міжнародних організацій через систему домовленостей та голосування. А це вже прерогатива дипломатичної функції, функції підтримки прийнятних відносин з іншими державами, суб'єктами міжнародного права, представництво країни на міжнародній арені. Не вдаючись в термінологічні точності, можна допустити , що загалом мова йде про виконання зовнішньополітичної функції держави, яка може використовувати як силові методи, так і дипломатичні.



Окремим абзацом необхідно виділити зовнішньоекономічну функцію, яка направлена на розвиток взаємовигідного економічного співробітництва з країнами і групами країн на міжнародній арені, участь в міжнародному поділі праці, обміні новітніми технологіями, координація товарообміну, розвиток кредитно-грошових зв'язків. В умовах глобалізації означена функція набуває доленосного значення. В літературі виділяється глобальне співробітництво як окрема зовнішня функція суспільства. Можна погодитись з такою постановкою питання лише при умові, що під цією функцією розуміється координація міждержавної діяльності з вирішення таких глобальних проблем, як екологічна, демографічна, енергетична тощо. Тобто, можна сформулювати наступний висновок, що значимість кожнаої суспільної функції держави для функціонування суспільства неоднакова, вона визначається історичною ситуацією на міжнародній арені та рівнем розвитку кожної країни окремо. Для окремих функцій держави основою є соціальна її сутність та цільові орієнтири.

Тільки на пізніших історичних етапах розвитку держави, тобто коли появляються соціально-майнове розшарування населення у класичних формах (наприклад класи, страти, прошарки ), виникає потреба виконання державою своїх внутрішніх функцій. Тобто можна зробити висновок, що з розвитком самої держави і розширюються коло функцій, які вона виконує. І навпаки, завдяки потребам виконання все більшої кількості функцій, і розвивається сама держава, значення якої для розвитку суспільства зростає.

До еволюції функцій держав підштовхує й інформатизаціясуспільства, що розвивається, створення баз даних, формування світового інформаційного про­стору. Але, безумовно, самий могутній вплив на еволюцію функцій держав ро­бить об'єктивна потреба виключити саму можливість використання ядерної й іншої зброї масової поразки, усунути небезпеку безконтрольного використання ядерних, хімічних і інших технологій.

Висновок. Зазначена вище еволюція суспільних функцій держави торкається в тій чи іншій мірі усі без винятку, сучасні держави. Разом з тим відбувається еволюція функцій, що охоплює лише окремі держави, особливо в економічній сфері, зокрема тоді, коли конкре­тні суспільства розвиваються в напрямку ринкової економіки, переходять від соціалістичних, розподільних відносин до товарно-грошових, від тоталітарних режимів до ліберально-демократичних.

 


[1] Фома Аквінський був першим просвітителем нашої доби (від народження Христа) , хто заклав підвалини не схоластичного, а наукового пояснення реального світу завдяки використанню вчення древніх філософів.

[2] Держава, як суспільна організація, по своїй сутності була створена в першу чергу як соціальний інститут, направлений на забезпечення життєдіяльності людей.

[3] В соціально-економічній науці можна навести приклади двозначного трактування сутності категорій, які вживаються для пояснення суспільних явищ. Так, зокрема, можна стверджувати одяг заробітна плата є доходом, як і доходи це також заробітна плата у вузькому розумінні. В той же час, доходи людей включають не тільки заробітну плату, а й проценти, дивіденди, ренту тощо.

 

4 Геродот. История в девяти книгах. - Л., 1982 с. 164-166

 

7 Конституція України. Офіційне видання Ст.2


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 7; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Суспільні функції держави та їх еволюція. | 
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2018 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты