![]() КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Способи локалізації джерела шуму.
АКУСТИЧНІ (згідно схеми) : звукоізоляція (кожухи, екрани), звукопоглинання (покриття), віброізоляція (конструктивні розриви, пружні опори), глушники 1. Звукопоглинаючі матеріали і конструкції Шум, що розповсюджується по повітрю при попаданні на загороджувальні конструкції приміщень, стін, стель, підлоги може відбиватись, чи проникати через загородження. При цьому енергія його перерозподіляється в залежності від акустичних властивостей матеріалів і конструкцій приміщення. На підприємствах хімічної промисловості широко розповсюджені приміщення з монолітних чи збірних залізобетонних конструкцій, а також комбінованих конструкцій, що складаються з залізобетонного каркасу з цегляним чи склоблочним заповнювачем стінних отворів. В таких приміщеннях шум багаторазово відбивається, накладається на шум джерел, що призводить до зменшення рівня звукового тиску на 5-15 дБ. Звукопоглинаючі властивості будівельних матеріалів характеризуються коефіцієнтами звукопоглинання, що визначаються відношенням поглинаючої звукової енергії до загальної кількості падаючої звукової енергії. Матеріали з коефіцієнтом звукопоглинання більше 0.2 відносяться до звукопоглинаючих; їх застосовують при виготовленні звукопоглинаючих конструкцій, головне призначення яких полягає в зниженні енергії відбитих звукових хвиль при їх попаданні на поверхню. За формою виробу звукопоглинаючих конструкцій їх можна поділити на: - плоскі - об’ємні.
2. Звукоізоляційні кожухи та екрани. Один з ефективних способів пониження шуму – локалізація його джерел з допомогою звукоізоляційних кожухів. Вони можуть бути виготовлені з металу, дерева, пластику, інших матеріалів в залежності від пожежонебезпечності підприємства, технологічних і виробничих можливостей. Для пониження звукової енергії під кожухом його стінки з внутрішньої сторони покривають звукопоглинаючим матеріалом. Товщина шару звукопоглинаючого матеріалу повинна бути не менша 0.03 м для високочастотного шуму і не менша 0.08 м для низькочастотного. Відстань між машиною і поверхнею звукоізоляційного покриття стінок кожуха повинна бути не менше 6-10 см. Звукоізоляційні кожухи можуть бути: - збірними - нерозбірними - каркасними - безкаркасними. Звукоізоляційні кожухи машин, при роботі яких виділяється тепло (наприклад, електродвигунів, компресорів), необхідно обладнати природною або примусовою вентиляцією. Звукоізоляційні кожухи, як один з ефективних і універсальних засобів боротьби з шумом на підприємстві, застосовують для локалізації шуму, що створюється різним обладнанням. Але в ряді випадків кожухи є достатньо складними і дорогими пристроями, які дещо ускладнюють умови обслуговування машин чи режим їх роботи. Тому для відгородження джерела шуму часто застосовують більш прості засоби – акустичні екрани. Екран представляє собою перешкоду обмежених розмірів і певної звукоізоляційної здатності, що встановлюється між джерелом шуму і робочим місцем. При розповсюдженні звукових хвиль від джерела шуму за екраном створюється зона звукової тіні з пониженим рівнем звукового тиску. Акустичні екрани можна використовувати, як для загородження джерела шуму з метою розповсюдження шуму на сусідні ділянки і робочі місця, так і для загородження окремого робочого місця в зоні підвищеного шуму. Екрани найбільш ефективні для зниження шуму високих і середніх частот і погано понижують низькочастотний шум, який за рахунок ефекту дифракції легко обминає перешкоди. Відстань екрану до робочого місця, що захищається повинна бути не більша 3-4 мінімальних розмірів екрану. В іншому випадку він перестає бути захисним засобом. Екрани можуть бути стаціонарними і переносними. Стінки екранів рекомендується облицьовувати звукопоглинаючим матеріалом. Це призводить до збільшення його ефективності на 5 дБ.
3. Звукоізоляційні кабіни З підвищенням рівня автоматизації та механізації виробничих процесів на підприємствах хімічної промисловості звукоізоляційні кабіни, як засіб захисту працюючих від шуму знаходять все більше застосування. Основна характеристика акустичної ефективності кабіни – її звукоізоляційна здатність, тобто зниження рівня шуму, що забезпечується застосуванням кабіни. Через загороджувальні конструкції звук передається в результаті того, що повітря яке коливається зі сторони джерела шуму передає деяку частину кінетичної енергії загородженням, змушуючи їх слабо коливатися і деформуватися по всій довжині. Рух частково передається протилежній стороні, генеруючи звук в повітрі всередині кабіни. Звукоізоляційні кабіни можуть бути виготовлені з цегли, залізобетонних панелей, а також з дерев’яних, металевих панелей з проміжним звукопоглинаючим шаром.
4. Глушники шуму - зменшують рівень шуму на шляху його розповсюдження в замкнутому просторі
В залежності від принципу дії глушники їх поділяють на: - багатоступеневі - абсорбційні - реактивні - комбіновані Пониження шуму в абсорбційних глушниках проходить за рахунок поглинання звукової енергії звукопоглинаючими матеріалами. В реактивних глушниках поглинання відбувається в результаті відбивання хвиль звукової енергії до джерела. Принцип дії комбінованих глушників базується на поглинанні і відбиванні звукових хвиль в різних співвідношеннях.
Схеми глушників абсорбційного типу Трубчатий глушник складається з двох циліндричної форми труб, розташованих одна в одній.
В зв’язку з тим, що рівень пониження звукового тиску даним глушником прямопропорційно залежить від його довжини, коефіцієнту звукопоглинання та периметру і обернено пропорційно залежить від площі поперечного січення, збільшення їх довжини не зможе дати зменшення рівня шуму більш ніж на 40 дцБ. З метою зменшення габаритів і збільшення інтенсивності затухання шуму на одиницю довжини каналу використовують пластинчаті глушники, які складаються з звукопоглинаючих пластин з зовнішніми перфорованими стінками, середина яких заповнена звукопоглинаючим матеріалом.
Пониження шуму в пластинчатому глушнику залежить від відстані між пластинами та їх товщини. Для зменшення рівня високочастотного шуму товщина пластин рівна 50-100 мм. А для середньо і низькочастотного шуму – 200-600 мм. Зменшення відстані між пластинами покращує інтенсивність затухання, але при цьому суттєво зростає гідравлічній опір глушника.
Глушники шуму з циліндричним звукопоглиначами
Дані глушники є двох типів:
Звукопоглинаючі циліндри діаметром 0,2 м і висотою 1 м виготовляють з перфорованого металу і внутрішню поверхню заповнюють керамзитом, або крошкою з нього. Їх розташовують в декілька секцій.
Інший тип глушників складається з звукопоглинаючого перфорованого циліндра діаметром 0,5-2 м і висотою від 6 до 8 м. Заповненого гравієм або керамзитом і вмонтованого в залізобетонному корпусі. Зменшення рівня шуму досягається до 30 дцБ, але в широкому діапазоні частот. На сучасному етапі широко використовуються глушники для вентиляції та кондиціювання повітря. Вони складаються з перфорованого циліндру, бокові сторони якого закриті звуконепроникними кришками.
Такі глушники встановлюють як в середині труб, так і з зовнішньої поверхні труб.
Глушники реактивного типу Їх застосовують для зменшення рівня шуму компресорів, двигунів внутрішнього згорання та інш. Для камерного глушника величину глушіння шуму визначають графічно в залежності від співвідношення площі глушника до площі трубопроводу, а також довжини камери глушіння
c- хвильове число; f- частота коливання та швидкість поширення газового потоку. Для резонансного глушника власна частота резонатора повинна бути рівна основній частоті газового потоку k- провідність шуму через діаметр d. V- об’єм камери резонатора
Концентричний резонатор
Камерний глушник з звукопоглинаючим облицюванням
aобл - коефіцієнт звукопоглинаючого матеріалу на внутрішній поверхні камери; Fк і F - площі камери та каналів.
Екранні глушники
встановлюють на трубопроводах, які працюють на всмоктуючих та нагнітаючих лініях. Діаметр екрану повинен бути в два рази більший за діаметр каналу. Екранні глушники понижують рівень високочастотного шуму на 10-25 дцБ. З метою скиду стисненого повітря в атмосферу застосовують глушники в яких звук створений потоком повітря проходить через шар пористого матеріалу, перфоровані металічні листи та насадкові тіла.
Для невеликих об’ємів стисненого повітря використовують циліндричні глушники виготовлені з металокераміки, металічної сітки, а також пінопласту. Пониження шуму в пористих матеріалах проходить за рахунок втрат звукової енергії на тертя та місцеві опори в порах та вузьких каналах. Такі глушники мають великий аеродинамічний опір, тому їх застосовують тільки в установках в яких тиск в глушнику не призводить до збільшення енергозатрат. Глушники, які застосовуються при дроселюванні газу в навколишнє середовище Практично на всіх підприємствах хімічної промисловості це явище присутнє. При цьому це є високочастотний шум з рівнем в125ДБА (радіус дії до кількох км).
|