Мала велика. - чи задовольняє товар потребу покупця;

- чи задовольняє товар потребу покупця;

- чи є на ринку товари, що задовольняють аналогічні потреби;

- чи відповідає ціна товару його вартості;

- чи споживач схильний купити даний товар і наскільки сильним є бажання придбати його;

- хто і як часто буде реальним споживачем товару.

Після завершення тестування для оцінювання концепції нового товару можна використати таблицю:

5.Порівняння концепції нового товару з наявними на ринку товарами через призму інтенсивності потреби і рівня її задоволення

Таблиця3.3

Інтенсивність і рівень задоволення потреб оцінюють за шкалою 1-5 або у відсотках.

Після аналізу концепції проводять маркетингово – економічний аналіз нового товару. При цьому оцінюють затрати на виготовлення товару, упаковки, маркетингову діяльність, вплив зовнішніх чинників (інфляція, зміна податків, загострення конкуренції) на величину попиту. Такий аналіз доцільно проводити за оптимістичного, песимістичного, найправдоподібнішого, найбажанішого для підприємства сценаріїв (варіантів) розвитку подій. Наприклад, визначення рентабельності при різних рівнях попиту ( оптимістичному, песимістичному, найправдоподібнішому і найочікуванішому підприємством) допоможе аналітику зробити висновок, наскільки великим є ризик упровадження нового товару на ринок.

Комерційна діяльність на ринку, особливо в процесі впровадження нового товару, завжди пов'язана з ризиком – імовірністю понести втрати або не досягнути намічених цілей. Ризику не завжди вдається уникнути, але майже завжди його можна передбачити чи спрогнозувати. До критеріїв ризику, які випливають з оцінки ринкової кон’юнктури, відносяться: ступінь стійкості (коливання) ринку; тенденції, швидкість і напрями розвитку ринку; інтенсивність конкуренції (тип конкурентного ринку, кількість і потужність конкурентних фірм, частка ринку, яку контролюють конкуренти); цикл ринкової кон’юнктури; ймовірність ризику, яка ґрунтується на досвіді минулого, результатах експерименту, аналізі аналогових моделей; рівень стабільності політичної ситуації, інституційна захищеність підприємництва.

Для аналізу ризиків використовують такі методи, як експертно-атрибутивні оцінювання - інтуїтивні оцінювання допустимого ризику на основі підсвідомого перегляду небезпек ринку; експертно-бальні оцінювання факторів і критеріїв ризику – оцінювання на основі даних кон’юнктурного аналізу з подальшим визначенням інтегрованого показника ризику; за допомогою статистичних моделей – статистичних маркетингових матриць.

Найпростішим і найдоступнішим методом оцінювання ризику є експертний, коли кількісне оцінювання здійснюється на основі аналізу показників кон’юнктури. Для цього обирають сукупність показників (основних параметрів ризику), кожному з яких присвоюють відповідний бал (Ві), переважно від 1 до 10. З урахуванням степеня ризикованості кожному фактору присвоюють експертним шляхом свою вагу (Wі), яка виражає частку впливу фактора в загальній величині ризику. Її визначають в коефіцієнтах, а загальну суму факторів ризику оцінюють в один бал. Відсутність фактора позначають нулем. Сума добутку фактора на його вагу визначає величину ризику:

R=Σ(BіWі),

де R – величина ризику, B-середній бал параметра ризику, W- вага (значущість) параметра ризику, і- відповідний параметр ризику.

Аналіз цієї формули свідчить: чим ближче R до 1, тим менший ризик, а чим коефіцієнт ближчий до 10, тим ризик більший.

У таблиці подано межі ризику, які визначають його величину.