КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Редакторський аналіз як передумова ств якісного видавничого продуктуЛітературне редагування – це проф діяльність, що спрямована на аналіз та вдосконалення мовних творів, у зв’язку з підготовкою їх до друку. Об’єктом редагування виступає автор оригінал – текстова та ілюстрацій на частина.Завданням редагування є приведення об’єкта редагування у відповідність до чинних норм. У літературному редагуванні виділяють: - роботу над композицією матеріалу - над компонентами змісту - над первинними формами або виразами (мова, заголовки) Редакторський аналіз тексту – розгляд і всебічна х-ика авторського оригіналу, до яких вдається редактор з метою вдосконалення; критика звернена до автора. Мета: визначення реальної цінності авторського оригіналу і сприйняття втіленого автором заходу. РА ділиться: 1. Аналіз, який здійснюється редактором під час оцінки авторського оригіналу. - фундаментальний аналіз тексту заради його розуміння. Мета: дійти до змісту тексту, зрозуміти, якими прийомами і засобами автор передав цей зміст. Розумові прийоми РА 1. Уявне складання плану (редактор читає текст і ділить його на частини за змістом. З’ясовує, чи є логічний зв'язок між темами. Виділяє опорний змістовий пункт, складає стислий план, визначає, які частини є головними, а які другорядними. 2. Співвідношення змісту тексту з власними знаннями – змінює складні слова у тексті 3. Співвіднесення різних частин тексту за змістом – розуміння тексту як єдиного цілого, дозволяє уникнути повторів і протиріч 4. Використання наочних уявлень та образів – зорові уявлення допомагають глибше зрозуміти сутність тексту і краще його запам’ятати, допомагають виправити помилки 5. Передбачення наступного викладу – визначається логічна побудова тексту. 6 Постановка питань, які передують викладу – спонукає редактора шукати у тексті відповіді, зіставляти зі своїми знаннями. 7. Переказ змісту тексту власною мовою – допомагає редактору з’ясувати, чи правильно він зрозумів сутність тексту. При редагуванні автор має: - знати про читача (освітній рівень, характер використання знань, діяльність - зрозуміти текст так, як його зрозуміє читач З’ясувати, чи існують складні для розуміння слова, значення яких не зрозуміле з контексту; - визначити загальні та індивід особливості твору і розуміння задуму автора; необхідно виявити спільне з іншими творами, відмінності. 2. Аналіз, який здійснюється з метою покращити авторський оригінал - спростування передбачуваних заперечень автора і читача проти редї оцінки тексту (якщо текст оцінений негативно, редактор уявно виправдовує автора; якщо позитивно – намагається передбачити запитання і заперечення читачів). Правильність і точність редакційних змін необхідно ретельно перевіряти, бо А) правка може змінити зміст тексту; Б) між словами та словосполученнями можуть виникнути непередбачувані зв’язки; В) Необхідність перевірок, чи дали виправлення бажаний результат. Під час підготовки матеріалів, редактор має зважати на те це текст обов’язкового чи добровільного читання. Існують три основні види редакторського читання: ознайомче; рецензентське; шліфувальне.
|