КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Дайте характеристику технології соціальної роботи як галузі соціальних технологій.Технологія(від грецького techne — мистецтво, майстерність, вміння, logos — вчення) — система знань про способи і засоби обробки та якісного перетворення об’єкта. Соціальні технології — це система знань про оптимальні способи перетворення і регулювання соціальних відносин і процесів у життєдіяльності людей, а також сама практика алгоритмічного застосування оптимальних способів перетворення і регулювання соціальних відносин і процесів. Будучи необхідним елементом людської діяльності, технологія відповідає на питання «як це зробити», передбачаючи при цьому, наявність певного порядку, правил, норм, заборон, ланцюжок процедур і операцій, етапів реалізації у будь-якому вигляді діяльності, будь то виробництво автомобілів або морозива, розробка нових комп'ютерних програм або підготовка фахівця, формування нового колективу або гідних умов життєдіяльності людей. Технологія соціальної роботи— сукупності форм, методів та прийомів, що застосовуються соціальними службами, окремими закладами соціального обслуговування, соціальними працівниками з метою досягнення успіху соціальної роботи та забезпечення ефективності реалізації завдань соціального захисту населення. Структуратехнологій соціальної роботи визначається наявністю: - програми (проекту), в межах якої розв'язується певна проблема; - заданого алгоритму як системи послідовних операцій на шляху досягнення результату; - певного стандарту (нормативу) діяльності; - критеріїв успішності. Технологію соціальної роботи характеризують: - динамічність — постійна зміна змісту і форм роботи з клієнтом, евристичність характеру діяльності; - безперервність, зумовлена необхідністю постійно підтримувати безпосередній чи опосередкований зв'язок з клієнтом і здійснювати на нього вплив; - циклічність, що виявляється в стереотипному, стійкому повторенні етапів, стадій, процедур у роботі з клієнтом; - дискретність технологічного процесу, яка полягає в нерівномірності впливу на клієнтів з моменту визначення мети до виконання рішення. Класифікація технологій соціальної роботи: Технології соціальної роботи з об’єктами різного рівня асоціативності: з індивідом, групою, общиною, громадою. Технології соціальної роботи з конкретними групами клієнтів: технології соціальної роботи з людьми похилого віку, технології соціальної роботи з неповними сім’ями, технології соціальної роботи з особами без певного місця проживання, тощо. За місцезнаходженням об’єкта: технології роботи з людьми, що проживають на території даної країни, і з людьми, групами, які опинились, в силу тих чи інших причин, за її межами. За спрямованістю впливу на об’єкт: «зовнішні» технології спрямовані на створення умов, які сприяють зменшенню чисельності та частки населення, що потребує допомоги і підтримки держави, і допомагають людині, групам (верствам) людей, вирішити свої проблеми самостійно; «внутрішні» технології адекватні «окремим» технологіям — на рівні індивіда, групи — і спрямовані на вирішення проблем конкретної людини чи групи, що виявилися у складній життєвій ситуації, мобілізацію їх внутрішнього потенціалу, використання наявних ресурсів. У залежності від розуміння соціальної роботи в широкому і вузькому смислі: технології роботи з вразливими верствами населення; технології соціального захисту усіх верств населення. За провідним методом: технології, що базуються на класичних методах: індивідуальної, групової, общинної соціальної роботи; технології, що базуються на методах запозичених з інших сфер діяльності та дисциплін: соціологічні, організаційно-управлінські, медико-соціальні та ін.; комплексні. Відповідно до цілей, змісту і функцій соціальної роботи: загальні (універсальні) технології та технології соціальної роботи з цільовими групами і категоріями населення — спеціальні (прикладні). За ієрархією управління: державні, районні, територіально-галузеві, місцевого самоврядування і трудового колективу За конкретними суб’єктами соціальної роботи: технології, що реалізуються державою з її структурами, громадськими, доброчинними та ін. організаціями і установами, соціальними працівниками. В залежності від кваліфікації суб’єкта: прості, складні і комплексні За сферами соціальної роботи: технології соціальної роботи в установах охорони здоров’я, за місцем проживання, у військовому середовищі тощо.
|