Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Рівні та ознаки організованої злочинної діяльності




У кримінологічній теорії виділяються різні рівні організованої злочинності залежно від рівня організації спільної злочинної діяльності, а ще частіше — рівня організації злочинного угруповання. При цьому по-різному вирішується питання про те, якому рівню організації відповідає явище організованої злочинності.

О.І.Гуров виділяє три рівні — примітивний, середній та високий. До примітивного рівня він відносить групи з простою структурою: «ватажок — учасники». Кількісний склад таких груп коливається у межах від трьох до десяти чоловік. Коруп-ційні контакти для них є рідкісними, їх члени переважно вчиняють крадіжки, грабежі, розбої, шахрайство.

Середній рівень становлять угруповання, що є ніби перехідною ланкою між вказаними вище групами та більш досконалими злочинними утвореннями. В них має місце виділення окремих підрозділів - бойовиків, розвідників, виконавців, охоронців. Як правило, ці угруповання мають корупційні зв'язки з чиновниками органів влади та управління.

Високий рівень утворюють кримінальні організації з мереживною (сітьовою) структурою, які мають дві та більше ланок управління, їх характеризує наявність матеріальної бази (спільних грошових фондів, банківських рахунків, нерухомості); легального прикриття у вигляді зареєстрованих фондів, спільних підприємств, кооперативів, ресторанів тощо; колегіального органу управління, утворюваного групою осіб (радою), майже рівних за своїм статусом; функціонально-ієрархічної побудови з розподілом організації на окремі групи; міжрегіональних зв'язків керівного ядра, охоронців, інформаційної служби, «контролерів» тощо; статуту у формі певних правил поведінки, традицій, «законів» та санкцій за їх порушення; специфічної мовної системи, зокрема жаргону; інформаційної бази, створюваної, зокрема, шляхом здійснення розвідки та контррозвідки; своїх людей в органах влади, судових та правоохоронних органах. Ці організації розподіляють між собою сфери впливу. Для них характерна спеціалізація злочинної діяльності.

Поряд з цим О.І.Гуров виділяє таку особливу форму злочинного об'єднання, як співтовариство «злодіїв у законі». Він зазначає, що лише на перший погляд це аморфна організація, в якій усі рівні і яка не має постійного місця дислокації, об'єднана лише рамками злодійського закону. Насправді ж зв'язок між злодіями настільки міцний, що вони становлять єдине ціле. Органом управління є сходка, на якій вирішуються важливі для них питання. Таке об'єднання згуртовує злочинні елементи шляхом проведення сходок, прийняття спеціальних письмових звернень; вирішує конфлікти, що виникають у злочинному середовищі; займається збиранням коштів до спільних кас; налагоджує стосунки з закордонним злочинним світом[6].

Визначення такого рівня організованості у злочинності, який можна було б ототожнювати з організованою злочинністю, є проблемою світового масштабу з огляду на поширеність останньої та її велику небезпеку для міжнародної спільноти. Доводиться, однак, констатувати, що вона не дістала однозначного вирішення.

Таким чином, можна констатувати, що нині по-різному визначаються кількість рівнів організованої злочинності та критерії їх виділення. Не дістало однозначного вирішення питання про те, діяльність яких злочинних об'єднань становить найнижчий та найвищий рівні цієї злочинності.

До кримінально - правових ознак організованої злочинності відносять: наявність в угрупуванні не менше п’яти учасників, стійкість, озброєність, структурність. Першою ознакою є наявність не менше п’яти осіб для скоєння злочинів. Це зумовлено тим, що така мінімальна кількість членів потрібна для формування структури організованої злочинної групи, без яких група не буде вважатись організованою. Це повинні бути організатор, радник, керівник загону, бойовик (як правило не один) і особа, яка здійснює функції внутрішньої безпеки.

Учасниками таких угруповань стають колишні кримінальні авторитети, державні чиновники, працівники контрольних і правоохоронних органів, спортсмени, військовослужбовці, що стали на злочинний шлях, вибилися з життєвої колії і мають ділові зв’язки. Що стосується їх морального обличчя, то їм притаманні такі риси, як правовий нігілізм, шкідлива правосвідомість, прагнення до збагачення.

Другою ознакою організованої злочинності є стійкість. Стійкість групи - це утворення групи для вчинення багатьох злочинів, намір надовго вчиняти злочини або вчинити один, що вимагає старанної та багатобічної підготовки. Так організовані групи створюються для вчинення ряду злочинів або одного злочину. Вони характеризуються тісними зв’язками між учасниками, що входять до її складу. готовністю жертвувати всім і йти на будь-які вчинки заради досягнення мети групи.

Третьою ознакою організованої злочинності є озброєність. Дана ознака нічим не відрізняється від притаманної банді, тільки що озброєність банди може бути набагато вищим. Озброєність означає наявність зброї хоча в одного її учасників (за зразком банди). Під зброєю розуміють як вогнепальну (гвинтівки, пістолети, обрізи),так і холодну зброю (кортик, шабля, фінський або армійський ніж). Інші предмети: ломики, сокири, кухонні ножі не є зброєю. У організованих злочинних групах озброєність набагато більша ніж в одного її учасника, як це притаманне для банди. Судячи з чисельних повідомлень у засобах масової інформації, можна прийти до висновку, що зараз організована злочинність озброєна „до зубів”. В злочинців вилучаються: поряд з переробленою і саморобною зброєю і зброя сучасного виробництва, як вітчизняних, так і зарубіжних моделей.

Четвертою ознакою організованої злочинності є структурність. Ця ознака є однією з найголовніших бо саме високий рівень структурності і відділяє злочинні організації від інших форм співучасті. Функціонування таких організацій базується на родинних зв’язках. В основу моделі родинного порозуміння покладена концепція „родини”, яка сформувалась на півдні Італії і виступала і виступає не стільки родинним осередком, скільки діловим. Вона характеризується надзвичайно високою організованістю[24, с.130].


Поделиться:

Дата добавления: 2015-04-18; просмотров: 211; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты