Кримінологічні ознаки організованої злочинності.

Першою кримінологічною ознакою організованої злочинності є високий рівень зв’язків з корумпованою частиною працівників органів державної влади, управлінням та правоохоронних органів. Корупція є одним з важливих чинників організованої злочинності, яка за певних обставин стає її зовнішньою складовою (створює групу зовнішньої підтримки)..

Другою кримінологічною ознакою організованої злочинності є регіональний контроль. В період зародження організованої злочинності ця ознака не відігравала значної ролі, але з зміцненням організованих злочинних груп між ними стали зав’язуватись збройні сутички за територію (сфери впливу). Сильніші захоплюють території слабших. Виникло й таке нове явище, як мафіозні війни на національному грунті. Вони ведуться між представниками корінних мафіозних угруповань („слов’янами”) та угрупованнями, утвореними з осіб кавказької національності („кавказців”): чеченців, осетинів, азербайджанців. Відбувається також боротьба „молоді” зі „стариками” (тими злочинними угрупованнями, що вже захопили територію, і новими сформованими).

Третя ознака - наявність загальних правил поведінки. Вони можуть розроблятися керівниками групи і включають в себе правила внутрішньої і зовнішньої поведінки. Вони регулюють відносини підпорядкування між її членами. Чим вищий рівень організації, тим суворішими стають ці правила. В кінцевому вони перетворюються у систему повного підпорядкування нижчестоящих членів угруповання - вищестоящим, і всіх керівникові. Останній же виступає в ролі фактичного господаря житія членів угруповання, поширює свою владу і на їхнє особисте життя, на сімейні відносини. Член організації відповідає перед нею за порушення внутрішніх правил співжиття не тільки матеріально, а й фізично, навіть власним життям . Може існувати спеціальна мова -сленг.

Зрозуміло, що існування таких правил поведінки посилює суспільну небезпеку даних організацій і робить їх більш стійкими перед правоохоронними органами. А боязнь відповідальності перед членами „родини” не сприяє зізнанню злочинців, що погіршує розкриття злочинів, створює міф про взаємну допомогу членів „родини”.

Четверта ознака - вербування нових членів. Організовані групи можуть зростати кількісно, потреба в заміні вибулих членів в ході мафіозних воєн, діяльності правоохоронних органів потребує спеціальних заходів по залученню до організованих злочинних груп нових членів. Нові члени злочинних формувань вербуються з різних спортивних секцій (східних єдиноборств, важкої атлетики), які часто створюються і фінансуються на кошти мафії. Особлива увага приділяється „важким підліткам”. Створюється ореол „справедливого” злочинця, який приваблює молодь.

П’ята ознака - тісний зв’язок з верхівкою традиційної злочинності. Тобто відбувається злиття верхівки традиційної злочинності з організованою. Організовані злочинні групи часто поповнюються такими особами („злодіями в законі”).

Шоста ознака - масштабний характер злочинної діяльності. Організована злочинність постійно розширює сфери свого впливу, включаючи і інші держави, в той же час на територію України проникають злочинні групи, створені з представників інших держав. Українська організована злочинність розповсюдилась в Польщу, Словаччину, Чехію, Угорщину. Частина членів організованих злочинних угруповань перебуває у в’язниці в даних країнах. В Україну проникають організовані злочинні групи з кавказьким корінням, які розповсюджують вплив на все більшу частину регіонів.

Сьома ознака - політизація злочинної діяльності. Організованій злочинності сьогодні вдається контролювати багато аспектів державного життя, навіть впливати на нього, причому зовні цілком законними методами - протягуючи через урядові структури свої інтереси та видаючи їх за державні, національні . Часто злочинні угруповання встановлюють „дружні зв’язки” з політичними партіями і окремими політичними діячами, які б відстоювали інтереси організованих злочинних груп.

Восьма ознака - проникнення в легальний бізнес, встановлення контролю над банківсько-комерційною діяльністю. Організовані злочинні формування у сфері економічної діяльності дедалі частіше використовують систему розрахунків через банківську мережу, намагаються встановити контроль над банками, часто з застосуванням фізичної сили. Створюють мережу власних банків на підставних осіб, чи скуповують акції існуючих[23, с.133-135].

Дев’ята ознака - легалізація („відмивання”) капіталу, накопиченого злочинним шляхом. Гроші, якими володіють організовані злочинні угруповання, за допомогою спеціальних заходів, через відповідні комерційні структури переводяться в легальну сферу („відмиваються”). Пізніше ці кошти забезпечують лідерам мафіозних угруповань власний суспільний статус, можливість широкого впливу [24, с.136].

Як зазначає В.Всеволодов: „Тіньові злочинні угруповання сьогодні мають в Україні мільярдні доходи „з повітря” (як висловлюються їхні представники), тобто нічого не виробляючи. При цьому особливо характерним є те, що на відміну від своїх зарубіжних колег, ці доходи, як правило, не інвестуються в українську економіку. Частина з них витрачається на задоволення особистих потреб злочинців (в основному за кордоном), а більша частина надходить в іноземні холдингові компанії і поглинається міжнародними потоками капіталів, чим підривається внутрішня державна система на шкоду Україні” .

Десята ознака - встановлення контролю над засобами масової інформації. Мафія для прикриття своєї діяльності використовує різноманітні прийоми та методи встановлення контролю над засобами масової інформації: замовляє публікації, „купує” журналістів, створює і фінансує власні видання, які „працюють” на мафію, з тими, хто їй не підкоряється - жорстоко розправляються.