Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Понятие юридических фактов




Читайте также:
  1. PR: понятие и определение.
  2. А) понятие и задачи
  3. Агропромышленная интеграция и кооперация в сельскохозяйственном производстве (значение, понятие, виды)
  4. Адвокатура. Понятие, задачи и виды юридической помощи
  5. Админ правонарушения: понятие и юр состав.
  6. Админ. правонарушения: понятие и юридический состав.
  7. АДМИНИСТРАТИВНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЮРИДИЧЕСКИХ ЛИЦ
  8. Административная ответственность: понятие и виды.
  9. Административно-правовой статус физических и юридических лиц
  10. Административное наказание: понятие, виды, правила назначения.

 

Статья 4 ГК Украины предусматривает примерный перечень юридических фактов, порождающих гражданские правоотношения (гражданские права и обязанности):
- Сделки, предусмотренные законом, а также сделки, хотя и не предусмотрены законом, но такие, что нему не противоречат;
- Административные акты;
- Открытия, изобретения, рационализаторские предложения, создание произведений науки, литературы, искусства;
- Причинение вреда другому лицу, а также приобретения или сбережения имущества за счет средств другого лица без достаточных оснований;
- События, с которыми закон связывает наступление гражданско-правовых последствий.
Таким образом, под юридическими фактами в гражданском праве следует понимать конкретные жизненные обстоятельства, с которыми нормы гражданского законодательства связывают наступление правовых последствий и прежде всего возникновения, изменения и прекращения гражданских правоотношений.

 

Общие положения физического лица.

Согласно ГК физическое лицо - это человек, который выступает как участник гражданских отношений (ст.24 ГК). Отсюда следует, что понятие "физическое лицо" и "человек" взаимосвязаны, но не тождественны.
Физическое лицо - это всегда только человек.
Однако человек может быть, а может и не быть участником гражданских отношений Кроме того, человек может рассматриваться как субъект права, а может быть предметом научного исследования или рассматриваться как объект воздействия в другой системе общественных связей. Так что понятие "физическая лицо "в цивилистической трактовке может не совпадать с понятием" человек "как Существо биологическое. Иногда эти понятия тождественны, а Иногда понятие "физическое лицо" узкое понятия "человек".
Гражданская правоспособность физического лица

1. Способность иметь гражданские права и обязанности (гражданскую правоспособность) имеют все физические лица.

2. Гражданская правоспособность физического лица возникает в момент его рождения.

В случаях, установленных законом, охраняются интересы зачатого, но еще не родившегося ребенка.

3. В случаях, установленных законом, способность иметь отдельные гражданские права и обязанности может быть связано с достижением физическим лицом соответствующего возраста.



4. Гражданская правоспособность физического лица прекращается в момент его смерти.

Статья 26. Объем гражданской правоспособности физического лица

1. Все физические лица равны в способности иметь гражданские права и обязанности.

2. Физическое лицо имеет все личные неимущественные права, установленные Конституцией Украины и настоящим Кодексом.

3. Физическое лицо способно иметь все имущественные права, установленные настоящим Кодексом, другим законом.

4. Физическое лицо способно иметь другие гражданские права, не установлены Конституцией Украины, настоящим Кодексом, другим законом, если они не противоречат закону и моральным общества устоям.

5. Физическое лицо способно иметь обязанности как участник гражданских отношений.

 

16. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб’єктивне право.

Для того, щоб стати суб'єктом цивільних правовідносин, мати можливість укладати договори, громадянин повинен мати цивільну правоздатність і цивільну дієздатність.
Цивільна правоздатність — це здатність фізичної особи мати цивільні права і обов'язки.
Цивільна правоздатність властива кожній людині, від неї не можна відмовитися чи уступити будь-кому. Вона виникає з народження і припиняється із смертю. Водночас законодавець передбачає випадки, коли закон охороняє права зачатої, але ще не народженої дитини (наприклад, якщо дитина повинна народитися після смерті свого батька-спадкодавця).
Окремі права особа може набувати лише з досягненням певного віку (стати донором, набувати зброю, цигарки тощо).
Правоздатність не залежить від фізичного чи психічного стану людини, від того, чи здатна вона її здійснювати. І новонароджений, і душевнохворий мають цивільну правоздатність в такій само мірі, як і доросла здорова людина, оскільки вони можуть стати суб'єктами права власності, спадкування, користування житловим приміщенням тощо.
Правоздатність необхідно відмежовувати від суб'єктивного цивільного права. Правоздатність — це абстрактна можливість мати зазначені в законі права та обов'язки. Суб'єктивне право — це право, яке вже існує і належить конкретній особі. Так, права власності на конкретний житловий будинок, земельну ділянку, транспортний засіб у громадянина може і не бути, але в нього завжди залишається можливість набути ці конкретні суб'єктивні права, оскільки чинне цивільне законодавство допускає їх набуття. Від суб'єктивного права правоздатність відрізняється і тим, що вона не може бути передана іншій особі, на відміну більшості майнових прав.
Характерні ознаки правоздатності:
- реальність (гарантованість). Кожній фізичній особі гарантується можливість стати суб'єктом всіх прав та обов'язків (ст. 24 Конституції). Будь-які перешкоди, які обмежують можливості набувати цивільні права і свободи, усуваються заходами державного примусу;
- рівність. У всіх фізичних осіб є рівні можливості мати передбачені законом права та обов'язки незалежно від раси, національності, політичних та релігійних переконань, статі, етнічного та соціального походження, місця проживання, мовних та інших ознак;
- невід'ємність. Фізична особа не може передати свою правоздатність іншій особі за оплатним чи безоплатним договором.
Обсяг (зміст) правоздатності становлять всі цивільні права та обов'язки, які фізична особа може набувати відповідно до закону: мати майно в приватній власності чи в користуванні, спадкувати, заповідати, обирати рід занять, місце проживання, набувати авторських прав, інші майнові та немайнові права. В законі не наводиться вичерпного переліку можливих цивільних прав, які може набувати фізична особа, оскільки їх коло досить широке і перелічити їх в законодавчій формі неможливо.
Із змінами в політичній, економічній ситуації в суспільстві та державі в обсяг правоздатності можуть включатися нові права, а ті, що існують — якісно змінюватися.
Так, в КК УРСР приватнопідприємницька діяльність, тобто "діяльність, яка здійснюється з метою наживи", розглядалася як діяння, що підлягає кримінальному покаранню, а в ст. 151 цього Кодексу передбачалася міра покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна за комерційне посередництво. Але в липні 1992 р. ці статті втратили силу, оскільки з набуттям чинності Закону України від 7 лютого 1991 р. "Про підприємництво" підприємницька діяльність була легалізована як самостійна діяльність "на свій ризик" з метою отримання прибутку. Закон України від 19 червня 1992 р. "Про приватизацію державного житлового фонду" надав можливість громадянам стати власниками квартир шляхом їх приватизації.
Ніхто не може бути обмежений в правоздатності, крім випадків і в порядку, передбачених законом.
Згідно зі статтями 24, 64 Конституції обмеження прав людини і громадянина можливе лише на підставі закону і тільки у тій мірі, у якій це необхідно для захисту конституційного ладу, моралі, здоров'я, прав та інтересів інших осіб, забезпечення оборони країни і безпеки держави.
Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним (ч. 1 ст. 27 ЦК).
Обмеження цивільної правоздатності може бути примусовим та добровільним. Так, особа за вироком може бути примусово обмежена у правоздатності, якщо:
а) вона засуджена до позбавлення волі (в цьому випадку вона обмежена в таких правах, як обрання місця проживання, роду занять, права на зовнішній вигляд тощо);
б) в порядку ст. 51 КК як додаткова міра покарання особу позбавлено можливості обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, оскільки в цьому випадку обмежується її право на обрання роду занять (водій, бухгалтер, лікар, вихователь тощо).
Фізична особа може добровільно обмежити свою правоздатність, якщо вона обирає ту чи іншу професію, специфіка якої вимагає відмовитися від певних прав. Так, наприклад, співробітники міліції, не можуть бути членами політичних партій, займатися підприємницькою діяльністю тощо.





 


Дата добавления: 2015-04-21; просмотров: 4; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты