Методика роботи з картинкою на першому році життя

Велике значення для розвитку мовлення дітей мають занят­тя з картинкою. Картинка немов би розширює поле безпосеред­нього сприймання дійсності дитиною, уточнює і закріплює уявлення і поняття, що їх набула дитина, збагачує новими знаннями.

Розглядання зображення на картинках і розмова з приводу них стимулює розвиток у дитини здатності спостерігати, розви­ває психічні процеси (увагу, сприймання, мислення, пам'ять, уяву, емоції), що, у свою чергу, здійснює вплив на розвиток мовлення (запас слів, граматичну будову, вимову, виразність мовлення).

Заняття з картинками потрібно починати з 11-12 місяців життя дітей і проводити систематично, їх обов'язково вносять у загальний план спеціальних занять у групі. Зміст занять має відповідати рівню психічного розвитку дітей.

Започатковувати заняття з картинкою можна тільки з тими дітьми, хто з них досяг певного рівня мовленнєвого розвитку: розрізнюють на ім'я 2-3 дорослих лю­дей, дітей; за назвою — декілька іграшок, предметів, живих об'єктів (тварин, птахів); вимовляють перші слова — позначення (дай, на, ляля, тьотя) і звуконаслідування (гав-гав, няв-няв, бі-бі), тобто коли дитина може встановити змістовий зв'язок між тим, що зображене на картинці, і словом.

Під час планування перших занять з картинкою вихователь ставить такі завдання:

• звернути увагу дитини до зображеного;

• викликати слухове зосередження на слово дорослого;

Сова-назви зображення потрібно промовля­ти повільно, з невеличкими паузами (це полегшує слухове сприймання дитиною окремих слів) у відповідності з діями і реакціями дитини. Означений вид заняття проводять щодня.

Для перших занять потрібно добирати картинки із зобра­женням тільки одного і обов'язково добре знайомого за зовнішнім виглядом і словом об'єкта, найкраще добирати такий об'єкт, який обов'язково приверне увагу дитини і викличе пожвавлені голосові реакції.

Розмір картинки — в межах 8-20 см, зображення має бути яскраве, чітке, на контрастному однокольоровому тлі і обов'язково на одному боці. Можна використовувати картинки з дитячих настільних ігор: лото, парні картинки і т.ін.

Означені заняття проводять до того часу, аж поки у дитини не з'явиться низка нових реакцій, пов'язаних з картинкою: інте­рес до картинки (дитина зосереджено і більш усталено дивиться на неї), радіє, якщо з'являється картинка; дивиться по черзі на вихователя і на картинку, немовби хоче поділитися з нею враженнями; якщо картинка зникла, виявляє незадоволення, непорозуміння, шукає її, очікує появи картинки, що зникла; очікувано дивиться на вихователя; задоволено, радісно сприймає появу картинки, промовляє радісні звукосполучення, слова під час появи картинки і незадоволення, якщо її ховають.