Серед словесних фігур вирізняють декілька класів

- фігури додавання: лексичний повтор

полісиндетон – повтор сполучників.

Гомеологія – повтор окремих префіксів, суфіксів, закінчень. Однотипні морфеми наголошують потрібну інформацію

Гомеотелевтон

Анафора – повторення повнозначних слів на початку кожної із кількох однорідних частин тексту чи речення

хіазм – дзеркальний принцип розташування повторюваних елементів: в одній частині вони подаються у прямому порядку, в іншій – у зворотньому.

- фігури скорочення

еліпсис – фігура, заснована на пропуску одного із членів речення, найчастіше присудка.

Антисиндетон – пропуск сполучників при однорідних членах речення для посилення інтенсивності переліку

- Фігури розташування

Інверсія

Парцеляція – поділ висловлювання на інтонаційно самостійні і структурно відокремлені частини.

Ізоколон – поділ висловлювання на фрагменти, які є синтаксично однорідними, які є синтаксично однорідними, рівновеликими частинами.

Тропи – це звороти, засновані на вживанні слів у переносному значенні

- Тропи подібності – метафора (символ, уособлення, персоніфікація, алегорія)

- Тропи суміжності – метонімія – зображення об’єкта на вказівку на належність до виду або роду, перенос за суміжністю (Локативна – Київ приймає гостей, інституційна – Верховна Рада вирішила, темпоральна – тридцяті роки принесли на Вкраїну голод, статусного атрибуту – портфелі, авторства – читаємо Шевченка, матеріального носія – підписати папери, кольористична – помаранчеві і біло-блакитні.

- Контрасту

Антифразис

Іронія

Гіпербола – зображення великого і важливого.

Літота

- Тропи тотожності – перефраз

Каламбур.

Філософія журналістики

1. Українська журналістика як передумова становлення української класичної філософії


2. Перші філософські журнали в Україні


3. Журналістика і філософія, їх співвідношення

На лекціях ми розглядали роботу Л. Пенто «Філософська журналістика», зокрема у ній йдеться про те, що сучасні мас-медіа вторгаються у поле філософії, це відбувається уже тоді, коли певна річ, предмет називаються філософськими. При цьому академічні видання і видання популярні практично не звертаються до одних і тих же авторів-філософів. Спрощена філософська мова - це відповідь на запит професійних груп, завдяки цьому відбувається певна змичка між професіоналами і широким загалом. При цьому перевага віддається широким, невизначеним темам, а також тим повідомленням, які доступні непосвяченій публіці.