Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту

Літературне редагування – це професійна діяльність, що спрямована на аналіз та вдосконалення мовних творів, у зв’язку з підготовкою їх до друку.

Об’єктом редагування виступає авторський оригінал – текстова та ілюстрацій на частина.

Завданням редагування є приведення об’єкта редагування у відповідність до чинних норм.

У літературному редагуванні виділяють:

- роботу над композицією матеріалу

- над компонентами змісту

- над первинними формами або виразами (мова, заголовки)

Редакторський аналіз тексту – розгляд і всебічна характеристика авторського оригіналу, до яких вдається редактор з метою вдосконалення; критика звернена до автора.

Мета: визначення реальної цінності авторського оригіналу і сприйняття втіленого автором заходу.

Редакторський аналіз ділиться:

1. Аналіз, який здійснюється редактором під час оцінки авторського оригіналу.

- фундаментальний аналіз тексту заради його розуміння. Мета: дійти до змісту тексту, зрозуміти, якими прийомами і засобами автор передав цей зміст.

Розумові прийоми РА

1. Уявне складання плану (редактор читає текст і ділить його на частини за змістом. З’ясовує, чи є логічний зв'язок між темами. Виділяє опорний змістовий пункт, складає стислий план, визначає, які частини є головними, а які другорядними.

2. Співвідношення змісту тексту з власними знаннями – змінює складні слова у тексті

3. Співвіднесення різних частин тексту за змістом – розуміння тексту як єдиного цілого, дозволяє уникнути повторів і протиріч

4. Використання наочних уявлень та образів – зорові уявлення допомагають глибше зрозуміти сутність тексту і краще його запам’ятати, допомагають виправити помилки

5. Передбачення наступного викладу – визначається логічна побудова тексту

6 Постановка питань, які передують викладу – спонукає редактора шукати у тексті відповіді, зіставляти зі своїми знаннями

7. Переказ змісту тексту власною мовою – допомагає редактору зясувати, чи правильно він зрозумів сутність тексту.

При редагуванні автор має:

- знати про читача (освітній рівень, характер використання знань, діяльність

- зрозуміти текст так, як його зрозуміє читач Зясувати, чи існують складні для розуміння слова, значення яких не зрозуміле з контексту

- визначити загальні та індивідуальні особливості твору і розуміння задуму автора; необхідно виявити спільне з іншими творами, відмінності.

2. Аналіз, який здійснюється з метою покращити авторський оригінал

- спростування передбачуваних заперечень автора і читача проти редакторської оцінки тексту (якщо текст оцінений негативно, редактор уявно виправдовує автора; якщо позитивно – намагається передбачити запитання і заперечення читачів)

Правильність і точність редакційних змін необхідно ретельно перевіряти, бо

А) правка може змінити зміст тексту

Б) між словами та словосполученнями можуть виникнути непередбачувані зв’язки

В) Необхідність перевірк, чи дали виправлення бажаний результат.

Під час підготовки матеріалів, редактор має зважати на те це текст обов’язкового чи добровільного читання.

Існують три основні види редакторського читання

- ознайомче

- рецензентське

- шліфувальне.
3. Особливості редагування та коректури в газетному, журнальному і книжковому виданнях