Особливості розвитку французької та американської пенні-прес

Технологічні новинки у видавничій справі, в інформаційних технологіях і введення в європейських країнах початкової освіти стимулювало появу «масових» недорогих періодичних видань, які були розраховані на смаки малограмотної, але великої читацької аудиторії. Лідером французької пенні прес був Еміль де Жирарден. Він почав з випуску журналу мод «Ля Мод». Але найуспішніший його проект – заснування нової політичної газети «Ля Пресс»., підписна ціна на яку була втричі нижча за ціну на інші видання. Жирарден вірно розрахував, що при великій кількості передплатників, рекламні оголошення друкуватимуться саме в його газеті і прибутки від реклами покриють видатки. Нова газета приваблювала читачів не лише завдяки низькій ціні, а й блискучим журналістам, наприклад Теофіля-Готьє, що вів розділ політичного фейлетону. Жирардену вдалося перетворити своє видання на незалежне, його публікації нерідко викликали незадоволення влади. З його імям повязують і винайдення прихованої реклами.

У Французькій пенні прес проявився такий феномен як роман-фейлетон. Його поява пов’язується з ім’ям Луї Верона, який був головним власником «Constitutionnel». Він зробив газету популярною, запропонувавши читачам роман з продовженням. У 1837 р. їм став роман Ежена Сю «Вечний жид». Романи-фейлетони писалися за спеціальною тактикою – спрощення психологічних мотивів, сентиментально-мелодраматичний підбір персонажів, розтягнутість ситуацій і мови.

Паралельно з жанром Роману-фейлетону з’являється і і жанр фізіології. А. Брийа-Сирен серйозні філософські сентенції перемежовував рецептами й історичними анекдотами.

Газети усе більше стають бізнесом, а не трибунами для політичної боротьби. В пресі робиться акцент на опис сенсаційних злочинів. «Мілло» завоювала аудиторію, роблячи ставку на жахливих вбивствах.

В США представниками грошової преси були газети «Сан», «Нью-Йорк Трібюн», «Нью-Йорк Геральд»

Газета «Сан» - її видання починається з 1833 р. Перші спроби були неуспішними. Але ставка на низьку ціну і сенсаційність матеріалів зробила свою справу. Газета коштувала 1 цент, її продавали галасливі хлопчаки, її зміст складали сенсації, анекдоти, кримінальна хроніка, звіти з сулових засідань.. Згодом газета найняла штатного репортера, що проводив власні розслідування.

1835 р. повідомили про те, що є життя на Місяці – попит на видання зріс, газета опублікувала серію матеріалів. Газета публікувала фантастичні розкази Е. По як новини. 1860 р. її тираж складав уже 60 тис. екземплярів. Публікувала і короткі сенсаційні матеріали зі світу політики., публікувалися зрідка і аналітичні матеріали – проти боргових тюрем.

У цій газеті зявився новий жанр – історія людської цікавості (нариси і замальовки із життя простих людей). 1837 р. її купив Мозер Біч, перейменував «Балтиморське сонце», виходить і зараз.

«Нью-Йорк Геральд», видавав Джеймс Гордон Беннет, заснована 1835 р. Газета керувалася принципом повідомляти усе найбільш цікаве, не жаліти ніяких витрат, для неї не було заборонених тем – секс (сексуальне життя католицького духовенства), спорт, мода. Часто публікувала викривальні матеріали. Журналістське розслідування – подробиці з міся вбивства 23-річної проститутки. Газета говорила, що сенсація має бути достовірною. Розвинена мережа кореспондентів. Перша в США почала виходити 7 разів на тиждень.

«Нью-Йорк Трібюн» - перша масова робітнича якісна газета, її видавав Харасс Гримм. Для неї характерна збалансована подача новин, послідовна республіканська орієнтація, антирабовласницькі погляди. Для неї писав статті філософ Д. Ріпплі, друкувалися Маркс. Енгельс. У 1851-1865 рр – Маркс і Енгельс надсилають матеріали регулярно. Газета пропагувала відміну смертної кари, пропок=нувала ввести сухий закон. Для висвітлення дебатів у Конгресі працює власний кореспондент. Публікує історії людської цікавості критичного напряму.

Газети публікували романи з продовженням, ширше використовується ілюстративний ряд. Основна мета інформаційної політики – отримати сенсацію.

5. Вплив політики на розвиток англійської журналістики

В 19 ст. в Англії відчутне намагання створити масову радикальну пресе. Але на ціну видання істотно впливав гербовий збір.

У. коббет видавав «Щоденний політичний журнал» у відповідь на заборону уряду читати у кав’ярнях, знизив ціну. Ли Хант 1808 р. видає «Дослідник» - висвітлював політичне, економічне, театральне життя.

Дж. Вулер видавав газету «Чорний карлик» - радикальна преса.

Існував налог на папір, на рекламу.

Існували журнал «Піонер», «Захисник бідняка».

Хантерінгтон видавав «Пенсову народну газету» - листо про політику, кримінальна хроніка. Зявилося багато дешевих видань, авторам яких загрожували штраф і тюрма. Тому був утворений «Соціальний фонд для жертв Гербового збору».

Чартиська преса – за загальне виборче право, щорічне переобрання парламенту, тайну подачу голосів при обранні депутатів.