Етапи розвитку видавничої справи

Різну ефективність впливу повідомлень люди знали здавна, ще в дописемний період. Уже тоді існували прислів’я, приказки та повчання, що встановлювали правила, як слід говорити.

З появою писемності, коли виникла можливість передавати повідомлення у часі й просторі, проблема редагування стала значно актуальнішою. Тепер автори повинні були дбати, щоб їх повідомлення були зрозумілими і за десятки тисяч років. Це вимагало від авторів уміння користуватися одними і тими ж нормами. На початку 3 ст. до н. е. була заснована Олександрійська бібліотека. До обов’язків хранителів входило коментування і виправлення помилок в текстах. А у 2 ст. до н. е. з’явилося саме слово редагування. ( з лат. Упорядковувати).

Раніше для того щоб надрукувати сторінку виготовляли для неї окрему гранку, Гутенберг винайшов набірну дошку. Точна дата не відома. Традиційно відкриття приписують німецькому винахіднику Погану (Генсфляйш) Гутенбергу. Але історики розшукали свідчення про, книгодрукування у Авінйоні (1444-46), також існувала друкарня у голанському місті Гарлем між 1426 і 1440 рр. книжки збереглися лише у фрагментах. Найбільш документально підтверджена версія Гутецберга Першу друкарню заснував у Стразбурсі 1438 р. Винайшов спосіб виготовлення друкарських форм із застосуванням рухомих літер, створив ручний словоскладальний пристрій, для виготовлення відбитків використав виноградний прес. Відкрив рецепт і гарт шрифтів (70 частин свинцю 25 олова, 5 сурми), також-хімічний склад друкарської фарби, на відміну від попередників розчиняв барвники не у воді, а у олії. Втікає від кредиторів кілька років у поневіряннях. 1448 засновує друкарню у Майнці. Спершу випускав невеликі навчальні та популярні книжки - астрономічні календарі. Згодом почав друкувати 42-рядкову Біблію, над нею працював 5 років. Виготовлялася як мистецький твір: візерунки навколо тексту портрети святих та інше. Нові кредитори виграли суд і стали власниками друкарні. Гутенберг утрете взявся за створення друкарні. Швидко налагодив справу і почав випускати книжки. Притистояння між місцевим архієпископом і графом прихильником папи викликали заворушення у місті, друкарню було знищено. Книгодрукування швидко поширилося в інші країни Європи. Італія 1464, Швейцарія близько - 1468, Франція -1470 Польща - 1474. на 1500 рік друкарні були у 250 містах і випустили близькі 40 тис, видань, рецепт друкарського шрифт використовувався до 20 ст.

Після винайдення кинодрукування потреба у видавничих працівниках значно зросла. Спершу в їх ролі виступали самі друкарі. Проте з часом у зв’язку зі збільшенням випуску книг коректори виділилися в окрему професію.

Потім почали не кожного разу виливати форму, а складати окремі слова.

Друкарська машинка.