Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи. Методика фарбування бактерій за Грамом




Читайте также:
  1. Cоциологический анализ электорального процесса: проблемы и методы исследования, сферы применения результатов
  2. I. Невербальные методы оценки.
  3. II. 1. Методические указания к выполнению контрольных заданий
  4. II.2. Методика построения напорной и пьезометрической линий
  5. SWOT-анализ и методика его использования. Стратегический анализ, PEST-анализ, SNW-анализ в менеджменте.
  6. А Классификация и общая характеристика основных методов контроля качества.
  7. А) допомозі Німеччини – застосуванню насильницьких методів наведення порядку та дисципліни
  8. А) метод наблюдения
  9. Авторы работ по методике преподавания литературы
  10. Агрентометрия. Методы Мора и Фольгарда

Бактеріоскопічний мікроскопічний метод

сукупність способів виявлення та вивчення морфологічних і тинкторіальних властивостей бактерій мікробів Застосовують для встановлення діагноза інфекції. захворювання чи іншого викликаного мікробами процесу, а також при ідентифікації виділеної чистої к-ри. У лабораторній практиці використовують такі типи мікроскопічних препаратів: 1 висячу краплю 2 придавлену краплю 3 тонкий мазок крові, гною, мокротиння та ін; 4 товсту краплю 5 агар-мікроскопію 6 препарат-відбиток 7 фіксований мазок. У Бактеріологічній практиці частіше застосовують останній тип препарату. Приготування його складається з декількох етапів: 1 забору і доставки матеріалу для дослідження 2 приготування препарату. Для цього досл. матеріал наносять на чисте, знежирене предметне скло з допомогою бактерій. петлі і розподіляють по площі в 1 см2. Щільний густий матеріал або к-ру з щільного середовища вносять бактерій. петлею в краплину фізрозчину, ретельно розмішують і розподіляють по склу на такому ж просторі, як і в попередньому випадку. Величина внесеного матеріалу залежить від передбачуваної кількості бактерій в ньому. 3 приготовлений мазок висушують на відкритому повітрі або в теплому струмені повітря від газового пальника, 4 препарат фіксується на склі для забезпечення безпеки подальшої роботи, прикріплення бактерій до скла, кращого сприйняття ними фарби, оскільки структури вбитих бактерій легше і міцніше сприймають барвники; 5 фіксовані мазки забарвлюють одним з простих або спеціальних методів фарбування , занурюючи мазок в барвник або наливаючи його на препарат так, щоб вся поверхня препарату була вкрита суцільним шаром барвника, і добре просушують на повітрі. Погано висушений препарат дає каламутне зображення при імерсійної мікроскопії через утворення емульсії; 7 мікроскопії мазка. Цінність Б.м. полягає в простоті, доступності методик і швидкості отримання результатів 30 — 60 хв і менше.

Метод фарбування за Грамом

 

1. Фіксований мазок забарвлюють карболовим розчином генціановий фіолетового протягом 1-2 хвилин.

 

2. Протягом 1 хвилини обробляють мазок розчином Люголя.

 

3. Знебарвлюють спиртом 10-20 сек.

 

4. Промивають водою.



 

5. Дофарбовують мазок водним розчином фуксину 1-2 хвилини.

 

13.Конструктивний та енергетичний метаболізм.Класифікація бактерій за типами живлення.

Енергетичний метаболізм. Для синтезу компонентів мікробної клітини та процесів життєдіяльності,крім поживних речовин потрібна також і енергія.У результаті енергетичного метаболізму енергія накопичується у вигляді молекул АТФ.Хемолітотрофи здатні отримувати енергію з неорганічних сполук.Хемоорганотрофи одержують енергію в процесі реакцій окислення-відновлення,сполучених з реакцією фосфорилювання.Бактерії забезпечують себе енергією за рахунок окислювального фосфорилюваннядихання,субстратного фосфорилюваннябродіннята змішаного.

Конструктивний метаболізм.Сукупність біосинтетичних реакцій,в результаті яких із низькомолекулярних сполук утворюються клітинні полімери.Синтез основних органічних компонентів у бактерій відбувається завдяки реакції полімеризації.Для цього використовуються амінокислоти,моносахариди,жирні кислоти.Частина низькомолекулярних сполук потрапляє у бактеріальні клітини іззовні після розщеплення екзоферментами різних поживних субстратів.Більшість інших сполук,утворюються в клітині в результаті катаболізму вуглеводів.



Класифікація за типами живлення

За джерелами засвоєння вуглецю:

 

-аутотрофи-синтезують вуглецьвмісні компоненти кліт. з неорганічного вуглецю

 

-гетеротрофи-використ. органічний вуглець

За способами споживання азоту:

 

-аміноаутотрофи-задовільняють свої потреби в азоті за допомогою фіксації атмосферного азоту або використ. азот з азотовмісних мінеральних солей.

 

-аміногетеротрофи-використовують азот органічних сполук

За рахунок синтезу глюкози та солей амонію:

 

-прототрофи-синтез. речовини з глюкози та солей амонію

 

-ауксотрофи-беруть реч. з навколишнього середовища

За джерелами енергії:

 

-фототрофи-використ. Сонячну енергію

 

-хемотрофи-використ. окисно-відновні реакціїхемолітотрофи,хемоорганотрофи

Типи і механізми живлення мікроорганізмів. Механізми проникнення поживних речовин в бактеріальну клітину. Хімічний склад мікроорганізмів. Значення складових компонентів. Поживні середовища, вимоги до них. Класифікація поживних середовищ, які використовують у мікробіології

Типи живлення: автотрофи для створення нових клітин використовують окис водню і гетеротрофи використовують готові сформовані органічні сполуки. Гетеротрофи в свою чергу поділяються на сапрофіти потребують мертві органічні речовини і паразити визивають хвороби в тих істотах, в яких живуть

Механізми проникнення поживних речовин: дифузія, полегшена дифузія, транслокація груп коли транспортуєма сполука піддається модифікаційним змінам, активний транспорт затрати енергії

Мікробні клітини майже цілком складаються з води біля 80 %. 20 % вмісту клітини припадає на сухі речовини. Якщо їх прийняти за 100 %, то хімічний склад клітини буде такий: вуглецю — 46-50 %. кисню — 30, водню — 6-7, азоту — 7-14, мінеральних речовин — 2-14 %. До мінеральних речовин належать фосфор, калій, натрій, магній, сірка, кальцій, хлор, залізо, цинк, бор, хром та інші.



Вода: розчинник для кристалічних речовин, джерело водневих іонів, учасник хім. реакції

Білки: утворюють мембрану на поверхні цитоплазми ліпопротеїди, здійснюють хім. реакції ферменти; обумовлюють видову специфічність мікроорганізмів.

Полісахариди: розпадаються на глюкозу, фруктозу, галактозу.

Класифікація поживних середовищ:

 

-за консистенцією

1тверді 2напіврідкі 3 рідкі

-за походженням

1Природні сироватка крові, жовч, яйця, молоко, морква

2Штучні; 3 Синтетичні

-за призначенням і складом

1Основні МПБ, МПА

2Диференціально-діагностичніСередовище Гісса, Середовище Левіна, кровяний МПА, згорнута сироватка

3Спеціальний жовчний бульйон, цукровий бульйон, асцит, агар

Вимоги до поживних середовищем:

Повноцінність за хім. складом; наявність стимуляторів росту; певна реакція рН; буферність; ізотонічність; вязкість; вологість; прозорість; стерильність.

15.Дихання мо.Класифікація за типами дихання.Аеробний і анаеробний тип дихання.Бродіння.Ферменти і структури мо,що беруть участь у процесі дихання.Методи вирощування анаеробних бактерій.

Класифікація за типами дихання

Дихання бактерій. Це один із шляхів біологічного окислення, який відбувається з утворенням молекул АТФ, тобто супроводжується нагромадженням енергії. Під час цього процесу одні речовини органічні та неорганічні сполуки служать донорами електронів і при цьому окислюються, акцепторами електронів виступають неорганічні сполуки, вони відновлюються. В одних мікроорганізмів кінцевим акцептором електронів виступає кисень, у інших — неорганічні сульфати, нітрати, карбонати.

 

1.Облігатні аероби — мікроорганізми, для оптимальнгоо росту яких необхідно 21 % кисню. До них належать збудники туберкульозу, чуми, холерний вібріон. На поверхні рідких живильних середовищ вони ростуть, як правило, у вигляді плівки.

 

2.Облігатні анаероби — бактерії, які ростуть при відсутності вільного молекулярного кисню за рахунок процесів бродіння. Вони одержують кисень з органічних сполук у процесі їх метаболізму. Деякі з них не виносять навіть незначної кількості вільного кисню. Такими бактеріями є збудники правця, ботулізму, газової анаеробної інфекції, бактероїди, фузобактерії та ін. Окремі клостридії можуть бути аеротолерантними. Для культивування їх використовують спеціальні живильні середовища й апарати анаеростати, в яких створюються анаеробні умови за рахунок поглинання кисню або заміни його індиферентиними газами азотом, воднем.

 

3.Факультативні анаероби факультативні аероби пристосувались, залежно від умов середовища наявності або відсутності кисню, переключати свої метаболічні процеси з використанням молекулярного кисню на бродіння та навпаки. Групу факультативних анаеробів формують численні представники родини кишкових бактерій ешеріхії, сальмонели, шигели, стафілококи та деякі інші бактерії.

4. Мікроаерофіли — особлива група мікробів, для яких концентрація кисню при культивуванні може бути зменшена до 2 %. Вищі його концентрації здатні затримувати ріст. Ця група представлена молочнокислими, азотфіксуючими бактеріями.

5. Капнеїчними називають такі мікроорганізми, які потребують, крім кисню, ще й до 10 % вуглекислого газу. Типовими представниками є збудники бруцельозу бичачого типу.

Бродіння — біохімічний процес розкладу вуглеводів, що відбувається під впливом мікроорганізмів або їх ферментів.

Ферменти:

-супероксиддисмутаза-конвертує О2 в Н2О2 у аеробів та факультативних анаеробів

-каталазапероксидаза-розщеплює Н2О2 до Н2О і О2

Методи вирощування анаеробних бактерій


Дата добавления: 2015-04-21; просмотров: 38; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты