Монгольська навала на Русь.

· Монг держ напрXII—на почXIIIрозпочала активне завоювання сусідніх терит.

· У 1223 р. на р. Калці відбулася перша битва монголо-татарських військ з руськими дружинами. Об'єднані русько-половецькі сили зазнали поразки.

· Монголи захопили протягом зими 1237—38 Владимиро-Суздальське князівство, Рязанське князівство та всі інші північні князівства КР.

· В 1239 Батий напав на південь Русі. У березні 1239 кочовики штурмом здобули Переяславль. У жовтні 1239 року військо Батия захопило Чернігів.

· Восени 1240 року монголо-татарське військо з’явилося біля Києва. На шляху воно зруйнувало численні міста й замки, що захищали місто з півдня.

· Із Києва основні сили Батия рушили на Володимир і Галич. Тривалою й жорстокою була битва за Володимир. Ворог із великими труднощами здобув місто. Галич після триденної облоги взяли штурмом.

· Порівняно з ін руськими землями меншого спустошення зазнало Галицько-Волинське князівство.

· У жовтні 1245 р князь Данило Романович - галицько-волинським князем.

· Наслідки монгольського завоювання для руських князівств:

• руйнація і занепад ролі міст;

• занепад ремесла і торгівлі;

• значні демографічні втрати;

• знищен значн кіл-ті представників руської еліти.

22. Формув Галицько-Волинського князівства. Д-ть Романа Мстиславича.

Передумови об’єднання: Вол і Гал здавна підтримували кул, ек, пол відносини; вдале геогр положення;необх спільно боротьби проти Польщі, Угорщини, монголів.

Гал і Вол існували як окремі кня-ва. Після смерті Ярослава Осмомисла, Роман Мстиславович (вол князь) зайняв Гал, але не зміг там утвердитись. В 1199 домігся об’єднання в єдине кня-ва після смерті Володимира Ярославовича

Діяльність Романа Мстиславовича:

· 1202 – здобув Київ (посадив там залежного князя);

· інтен роз-ок господарського життя, розбудовувались старі і нові міста, займалось ремісництвом, с/г, колонізувались нові простори;

· у внутрішній політиці спирався на дрібне та середнє боярство;

· походи проти Литви,Польщі,Угорщ, половців, підніс міжнар авторитет держ;

· активна зовніш політика, підтримував контакти з Візантією;

· помер 1205 біля м. Завихвост у битві проти краківського князя Лешка Білого .

Роман Мстиславович створив нове князівство, сформував нову династію Романовичів, укріпив становище князівства.

23. Галицько-Волинське князівство в період правління князя Данила

Данило Галицький

· Навесні 1238 розгромив тевтонських лицарів Добжинського ордену.

· Посилює свій вплив на Київ(залишає управляти свого воєводу Дмитра).

· Відчувши реал-ть постій загрози із Заходу і Східу, зводить низку міст-замків

· У результаті походів 1243—1244 рр. на Польщу підкорив Люблінську землю

· Наприкінці 1245 р. здійснив поїздку до Золотої Орди, де добився від хана Батия підтвердження своїх прав на Волинь і Галичину

· Після перемоги під Ярославом (1245 р.) ліквідував боярську опозицію

· Погодився прийняти від Папи римського королівську корону й укласти унію правос і католицьк церков, сподіваючись на допомогу Риму в боротьбі з монголами.

· Протягом 1253—1254 рр. підкорив литовські племена ятвягів; їхні землі було поділено між Галицько-Волинською держ, Мазовією і Тевтонським орденом

· Здійснив похід на Чорну Русь (північно-західна Білорусь), якою став правити син Данила Галицького Роман Данилович

· Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі було поділено між трьома нащадками князя – Левом, Мстиславом і Шварно.

· Найпослідовніше продовжував політику свого батька Лев Данилович (1264 – 1301 рр.) приєднав до своїх володінь Закарпаття та Люблінську землю.

· На рубежі XIII – XIVст. відновилася єдність Г-В держ під владою наступника Лева – князя Юрія I (1301 – 1315 рр.). За період його правління стабілізувався сусп роз-ок, розквітли міста, піднеслася торгівля, зріс ек добробут.

· Наступниками Юрія I стали його сини – Андрій та Лев II (1315 – 1323 рр.). Вони поділили територію князівства на сфери впливу, правили спільно, і тому розпаду єдиної держави не відбулося. Трагічно для них закінчилась боротьба з Ордою: 1323 р. у битві з військами хана Узбека молоді князі загинули.

24. Занепад Г-В князівства після смерті Данила та його поділ між сусідами.

Після смерті Данила Галицького (1264р.) влада перейшла до його сина Лева (Галичина) та племінника Володимира (Волинь). Діяльність Лева:

· Приєднав Люблінську землю, Закарпатську Русь

· У 1272р. переніс столицю до Львова

· Воював з Польщею

При Володимирі було дописано Галицько-Волинський літопис.

Після їх смерті син Лева – Юрій зумів об’єднати землі Данила Романовича.

· Відновлення Галицької митрополії 1303р.

· Столиця Володимир-Волинський

· Прийняв титул «Короля Русі», підтвердив це печаткою

За його правління Пол захопила Люблінську землю, Угор – частину Закарпаття.

Протягом 1308-1323рр. правили сини Юрія – Андрій і Лев ІІ – «непоборні щити». Орієнтувалися на союз із Тевтонським орденом(Польща)намагалися послабити свою залежність від Орди. Вони були останніми князями династії Романовичів. До влади прийшло бояри, які самі обрали собі князя – Юрія- Болеслава ІІ у 1325р. Спроби князя вирватися з-під боярської опіки закінчилися для нього трагічно, у 1340 р. бояри отруїли його. Так Г.-В. держава перестала існувати. Причини занепаду:

· Опозиція бояр

· Припинення династії Романовичів

· Втручання іноземних держав

Розпочинається боротьба за укр. землі між Литвою, Польщею та Угорщиною. Більшість укр. земель увійшла до складу Вел. Княз-ва Лит-го. Галичина і Зх. Поділля до Польського кор-ва. Ще в 1340 р. лит. князь Любарт закріпився на княжому столі Волині. В Галичині його влада була формальною, фактично там правив боярин Д.Дедько. Такий стан речей заповзявся змінити польский король Казимир ІІІ. Він здійснив невдалий похід на Львів у 1340р., прагнучи приєднати Галичину до своїх земель.У 1349 році йому це вдалось, проте після його смерті у 1370р. Галичина з Белзькою землею відійшли до Угорщини. Остаточне приєднання Галичини до Польщі відбулося в 1387р. за правління Владислава ІІ (Ягайла)

25. Кримське ханство. Турецька експансія на українські землі.

У 1449 р. відбулося відокремлення кримських татар від Золотої Орди і утворення ними своєї держави — Кримського ханства.

З моменту виникнення Кримського ханства укр землі стали для нього головним об´єктом експансії. Це було зумовлено тим, що економіка ханства розвивалася на екстенсивній основі і не могла забезпечити ні потреб держ, ні прожиткового мінім місцевому населенню, що підштовхувало правлячу верхівку розв´язувати внутрішні проблеми країни за рахунок зовнішньої активності — союзів з тією чи ін. держ та грабіжницьких набігів на сусідні землі. Сприяли експансії також геогр положення ханства, існування численної армії, підтримка Турецької імперії, нездатність польсько-литовської держави захистити свої південні кордони. Ці та ін. чинники наприкінці XV — початку XVI ст. перетворили Кримське ханство на силу, яка своїми походами загрожувала життєдіяльності українських земель.

У 1448 p., підтримуючи претендента на титул Великого литовського князя Михайла, татари Великої Орди вперше вторглися на землі Поділля. Час від часу відбувалися набіги на Галичину, Волинь та Поділля. На початку 80-х років XV ст. татарська експансія розширюється і набуває ознак систематичності. Причиною цього став розрив Менглі-Гіреєм союзу з литовським князем, що фактично відкрило всі шлюзи для грабіжницьких нападів татар на укр землі. Вже 1482 р. кримс хан спустошив та пограбував Київ. Татарська агресія принесла з собою величезні руйнації, пожежі, пограбування, вбивства, захоплення місцевого населення в полон з метою продажу в рабство. Оскільки вона здійснювалась цілеспрямовано і регулярно, виникла серйозна загроза існуванню укр народу.

26. Утворення Литовської дер. Етапи входження укр земель до складу ВкЛ

Утворення Литовської держави

Перша згадка про Литву 1009 р. На той час вона не становила єдиної держави. Це були окремі язичницькі племена.

У XIII ст. Міндовг створив єдину державу(литовські+слов’янські племена) . Формування дер відбулося дуже швидко: слов землі завдяки вищому рівневі пол і кул роз-ку стали для литовських князів опорою для об'єднання їхніх земель.

Етапи входження українських земель до складу ВкЛ

· 1319-1320 – Гедимін приєднав Берестейщину, Підляшшя, Дорогочин.

· Любарт(син Гедиміна) закріплюється на г-в престолі. Внаслідок польсько-угорсько-укр протистояння за г-в землі Литва отримує Волинь(1352).

· Ольгерд включає до складу Лд Переяславщину(1361-1362), Чернігово-Сіверщину (1355-56), Київщину(1361-1362), Поділля(1362)

· 1377р – після боротьби з Польщею до литви відійшли Володимирський, Берестейський та Луцький уділи

· у 20-х роках ХV ст князь Вітовт приєднав до складу Л Чорноморське узбережжя

27. Литовсько-польська інтеграція. Укр землі в складі Речі Посполитої.

Люблінська унія— угода про об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдину держ — Річ Посполиту(28 червня 1569 р. на спільному засіданні депутатів польського і литовського сеймів).

Основні умови

· Об’єднання Польщі й Литви у федеративну держ, очолювану виборним монархом, який одночасно є польським королем і великим князем литовським;

· Створення єдиного сейму, грошової сис-ми, ведення спільної зовнішн пол-ки;

· Збере Польщею і Литвою свого держа статусу: окреме законодавство, судова сис-ма, центр і терит уряди, військо і фінанси. в Литві власний сейм ліквідувався;

· Перехід до Польщі укр земель(Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини)

Адмін-тер устрій українських земель у складі Речі Посполитої.Воєводства: Руське, Белзьке, Підляське, Волинське, Брацлавське, Київське, Подільське.

Наслідки Люблінської унії для українських земель

· Більш укр земель об’єднано в межа однієї держ=>пол згуртуванню укр народу;

· На приєднаних до Польського королівства укр землях було збережено судочинство за Лит статутами 1529 і 1566 рр. та існуючий адм устрій. Зберігалося ведення діловодства руською мовою;

· На укр землях укр князі отримали виключне право обіймати посадив міс урядах, незалежно від свого віросповідання;

· Через Польщу на укр землі поширювався західноєвропейський кул вплив;

· Укр землі залучалися до нових форм соц і пол життя: шляхетська демократія, корпоративна організація суспільства, міське самоврядування;

· Виникнення на укр землях латифундій польських магнатів і безжальна експлуатація природних багатств України

· Українське населення починає зазнавати релігійних і національних утисків.

28. Укр землі під владою Речі Посполитої: соц-ек та політичний розвиток.

· зміни в адмініст управлінні. Вища держ влада в Речі П. в короля й сейма (магнати, шляхта, вище католицьке духівництво). Поділ на 6 воєводств: Руське, Белзьке, Волинське, Подільське, Брацлавське та Київське. На чолі воєвода. Воєводства поділялися на повіти, які очолювали старости, призначені королем.

· Зміни в судова система. Впроваджувалися гродські та земські суди.

· Після 1569 р. більшість укр земель було зайнято польськими магнатами. Посилюється кріпацтво. Литовс статут 1588 р. закріпачував селян, які прожили на землі феодала 10р.

· Основа економіки – с/г, яке мало натуральний характер. Поступово з'являються фільварки. У них розвиваються різні ремесла(млинарське, риболовне, бджільницьке). Все це забезпечувало господарям фільварків значний прибуток. Тривала безжальна експлуатація природних багатств України

· Розвиваються міста.

29. Духовне життя та культура України.Становище церкви.

ОСВІТА, НАУКА, КНИГОДРУКУВАННЯ

· Невелика купка укр магнатів почала засновувати у своїх володіннях правосл школи та друкарні;

· 1581р-Острозька Біблія, друкована слов’янською мовою.

· Князь Острозький заснував школи в Турові, Володимирі, а близько 1578 р. – славетну Острозьку академію.

· Водночас у багатьох містах в оборону православ’я постали міщанські братства(для мат підтримки церков і їхніх прочан, для утримання шпиталів, шкіл, друкарень, для великої освітньо-культурної роботи).

РОЗВИТОК РЕНЕСАНСНОГО ГУМАНІЗМУ. ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА

· Основоположни укр рг були Ю.Дрогобич, П. Русин, Лукаш, С. Оріховський.

· Ідеї гум звучать у творах ректора Київ Братської школи К.Саковича, проф Києво-Мог ак І.Гізеля, кул діячів Д.Наливайка, К.Транквіліона, Лаврентія Зизанія.

· В кінці XVI – до початку XVIII ст. поширилась полемічна літ-ра, яка боролась із католицькою церквою. Письменники-полемісти обстоювали право укр народу на свою віру, звичаї, мову.

МУЗИКА, ТЕАТР, АРХІТЕКТУРА, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

· Народні пісні складались з календарного пісенного жанру.

· Розвивались різні жанри сімейно-обрядових пісень(весільні, похоронні).

· Іст пісні та думи прославляли героїв боротьби з татарською та турецькою агресією: пісня про Вайду, дума про Олексія Поповича, про Самійла Кішку.

· Інструм музика виявилась в мистецтві скоморохів. Широко побутують народні музичні інструменти: гудок, гуслі, сопілка, бубон, волинка.

· Музична освіта поширювалась братськими школами. Виникає партерний спів.

· Театр існує з кінця XVI ст. Комедійні сцени розігрували під відкритим небом.

· В кінці XVI ст. виникає шкільний театр при братських школах.

· Культове і цивільне буд-во ділиться на оборонні споруди-замки; церкви.

· формуються особливості укр стилю у кам’яному будівництві Зах Укр.

· В 30-40-х рр. ХVII ст. у конструкції споруд виразно простежуються риси бароко. відмічається сильний вплив ренесансу (Львів: будинок на пл.Ринок – «Чорна Кам’яниця», «Успенська церква»);

· На фасадах ренесанс будинків, церков з’являються скульптурні рельєфи.

· портрети несли в собі змішані риси ренесансу і раннього бароко.

· Декоративно-прикладне мистецтво представлене гончарством, вишивкою, килимарством, вирізьбленням по дереву і каменю,обробкою металу.

Становище церкви. Берестейська унія

· Поч. XVI cт. – реформація у Європі, на Укр проникають протестантські течії => Орден Єзуїтів(захист католицизму) відкриває єзуїтські колегії по всій Україні.

· 1587 – початок дискусії на церковну тему => Берестейська унія, яка мала на меті об’єднати церкви, але як результат відбувся ще більший розкол

30. Вин та почат іст укр козацтва. Заснування Запорозької Січі, її устрій.

· Вперше термін «козак» зустрічаємо у Початковій монгольській хроніці (1240). версії, що пояснюють походження козацтва:

o «хозарська» — ототожнює козаків з давніми народу степу або хозарами;

o «чорно-клобуцька» — вбачає в них нащадків «чорних клобуків» — тюркського племені, яке жило в пограничному зі Степом Пороссі;

o «черкаська» — вважає виникнення козацтва одним з наслідків процесу міграції в Подніпров'я черкесів (черкасів), які до того проживали в Тмутаракані;

o «бродницька» — висвітлює генетичний зв'язок козацтва зі слов'янс степовим населенням періоду Київської Русі — «бродниками», які жили у пониззі Дунаю;

o «захисна» — пояснює появу козацтва на південних рубежах необхідністю дати організовану відсіч наростаючій татарській загрозі;

o «соц..» — факт виникнення козацтва пояснює як наслідок посилення ек, пол, нац та релігійного гніту, яке штовхало селянство до масових втеч на вільні землі та самоорганізацію в нових місцях проживання.

· Ґрунт для формування козацтва – існування великого масиву вільних земель, накопичений у попередній період досвід їхнього освоєння, прир прагнення людей до самозбереження, самоствердження і самореалізації.

· Каталізатори – широкомасшт колонізація нових земель(XVст.); посилення соц-ек протиріч та рел і нац гніту; зростання зовніш загрози з боку турків та татар.

· У 1572 король Сигізмунд II Август видав універсал про утворення коз формування. Король Стефан Баторій вписав до реєстру 500 козаків(охорона кордонів та контроль за нереєстровими козаками).

· Орг реєстрове козацтво 1625 мало 6 полків. Серйозним ударом по всій козацькій верстві була «Ординація війська Запорозького реєстрового» (1638), яка зменшила кіл-ть реєстрового війська і обмежила привілеї та права козацтва.

· На початку XVII ст. козацтво як соц верства не було однорідним: реєстрове (городове) козацтво; запорозьке (низове) козацтво; нереєстрове козацтво.

· Перша писемна згадка про Запорозьку Січ 1551 р.У різні часи Січ розташовувалася на різних островах — Малій Хортиці, Томаківці, Базавлуці та ін.

· Заснування першої Запорозької Січі з коз ватажка Дмитра Вишневецького.

· Головними ознаками держ:існування особливої сис-ми органів та установ, виконують фун-ї держ. влади; право; певна тер. Січі були притаманні усі ці ознаки.

· Вищим орган Січі – січова рада. Важлива фун-я – обрання уряду Січі (військової старшини). Старшина зосереджувала у своїх руках адміністративну владу та судочинство, представляла Січ на міжнародній арені.

· На ЗС існувало ні феодальної власності на землю, ні кріпацтва.

· Людей об'єднала не сила держ влади, а духовна спорідненість. Запорозька Січ була деформованим варіантом державності: інтенсивний розвиток військової сфери — могутнє військо та озброєння і примітивний економічний сектор (відсутність власної фінансової системи, грошей, міст, розвинутої інфраструктури).

31. Козацька проблема в РП. Коз повстання к ХVІ ст. Д-ть П. Сагайдачного.

Кінець XVI ст. ознаменувався в Укр піднесенням козацького повстанського руху, що мав національно-визвольний характер. Причини повстань:

· закріпачення селянства і нереєстрових козаків;

· збільшення пан­щини через ринкову спрямованість шляхетських господарств;

· захоплення польс фео південноукр земель,де феодали зіткнулися з інт козаків;

· ігнорування польським урядом вимог щодо збільшення реєстру.

Основні вимоги:збільшення плати за військову службу; розширення козацького реєстру; вільні походи проти Кримського ханства та Османської імперії; привілеї для православної церкви.

Повстання Криштофа Косинського (1591-1593 рр.)Територія: Поділля, Київщина, Волинь. Учасники: козаки, селяни-втікачі, міщани.

Перебіг подій. Повсталі захопили Білу Церкву, Трипілля, Переяслав. Край було переведено на воєнний стан. 23 січня 1593р. повстанці зустрілися з польськими військами під містечком П'яткою.Після тижня боїв було підписано угоду:

1. К. Косинський позбавляється гетьманства;

2. З реєстру виписують тих, хто приєднався до повстання;

3. Заборона на зовнішню політику та військові походи.

Козацька війна 1594 р. під проводом Северина Наливайка

Тер: Брацлавіцина, Київщина, Волинь, Білорусь. Уч: козаки, селяни, міщани.

Перебіг подій. скористався війною Польщі з Туреччиною. Повстання охопило більшу частину укр і білор земель, що стало загрожувати існуванню держ. Проти повстан­ців рушила експедиція С. Жолкевського. Відступаючи, Наливайко планував перейти на територію Моск царства, але під Лубнами в урочищі Солониця був розбитий. Наливайка та ще 6 керівників повстання стратили у 1597.

Діяльність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного(гетьман укр коз реєстрового війська, один із найталановитіших його організаторів).

Військово-політична діяльність:

1. перетворив коз військо на регулярне з відпов дис­ци,навчанням та озброєнням;

2. збільшив козацький флот до 300 кораблів;

3. співпрацював із нереестровим козацтвом;

4. організ успішні походи проти Осман імперії та Крим ханства, (увага Європи);

5. брав участь у поході королевича Владислава на Москву в 1618 р.;

6. уХотинській війні1620-21козві-ко відіграло вирішальн роль у розгромі турків

7. стримував антипольські настрої в коз середовищі,відда­ючи перевагу переговорам і компромісам(козакам дозволили оселятися в містах, повернули окремий козацький суд і Трахтемирів, плата реєстровцям стала постійною).

Культурно-просвітницька діяльність:

1. разом з Військом Запорозьким вступив у Київське братство;

2. відстоював права православної церкви;

3. сприяв відновленню православної ієрархії в Речі Посполитій;

4. заповів великі кошти Львівському, Луцькому і Київському брат­ствам.

Помер П. Конашевич-Сагайдачний унаслідок поранення під Хотином у 1622 р.

32. Козацькі повстання першої третини ХVІІ ст.

· На поч. 20-х XVII ст. відносини укр козацтва з владою РП загострюються. Невдоволені наслідками Хотинського миру козаки спустошували володіння Криму та Туреччини, втручалися у внутр. справи цих країн тощо.

· Для приборкання козацтва та повстанського руху влітку 1625 р. сюди було спрямовано 30-тис польське військо на чолі з С. Конєцпольським. Проти нього було 20 тис. місц повстанців та запорожців, яких очолив гетьман Марко Жмайло. Бій між укр та пол(25 жовтня 1625 р. під м. Криловим) не дав переваги жодній зі сторін. Наступного дня М. Жмайло відвів своє військо до Курукового озера, де заклав табір. Невдалі спроби пол війська здобути його та різке похолодання змусило С. Конєцпольського запропонувати повстанцям переговори. Підписали 5 листопада Куруківську угоду, яка передбачала амністію повстанцям; збільшення коз реєстру з 3 до 6 тис. осіб; збереження за козаками права обирати старшого, якого мав потім затверджувати король; заборону козацьких походів на Крим і Туреччину. Підписана угода задовольнила інтереси лише тієї незначної частини козацтва, яка потрапила до реєстру. Тому більшість із них відійшла на Запоріжжя.

· У березні 1630р. 10-тис козацьке військо вирушило з Січі на "волость". Його очолив гетьман Тарас Федорович(Трясило). Усе Середнє Подніпров'я піднялося проти поляків. У травні почалися тритижневі бої під Переяславом. їх апогеєм стала знаменита "Тарасова ніч". Загалом поляки втратили 10 тис. осіб та артилерію. Перемога була близькою. Але на заваді їй знову стали чвари між повстанцями. Частина старшини погодилася на переговори, уклавши 8.06.1630 Переяславську угоду. Вона зберігала умови Куруківської, але реєстр збільшувався до 8 тис. осіб.

· Величезне народне невдоволення Переяславською угодою привело до того, що тис повстанців відмовлялися повертатися в кріпацьке ярмо і створювали нові загони або втікали на Запоріжжя. Тому на поч. 1635 сейм РП рішив збільшити кіл-ть коронних військ на Подніпров'ї, щоб зміцнити контроль за укр населенням, а для повної ізоляції Запорізької Січі від решти Укр протягом березня — липня 1635 р. над Дніпром збудували фортецю Кодак. її гарнізон затримував усіх, хто добирався на Запоріжжя. В ніч на 12.08.1635 на чолі з гетьманом І. Сулимою зруйнували фортецю й винищили її гарнізон. Ця подія могла стати сигналом для нового козацького повстання. Однак І. Сулиму було схоплено і страчено.

· Страта І. Сулими та скорочення реєстру до 7 тис. осіб спричинили масове обурення, ставши приводом до нового повстання 1637—1638 років. На першому етапі керівником став полковник Павло Бут. 16.12.1637 під Кумейками зійшлися 15-тис польське військо і 10 тис. повстанців. Бій був запеклим і на світанку повстанці відступили до м. Боровиці, де й закріпилися. Почалася облога, безперервні обстріли й штурми містечка. Старшина умовила П. Бута погодитися на переговори з поляками. Повстанці 24 грудня капітулювали.

· Запоріжжя лишалося нескореним. Сюди сходилися великі маси народу. Навесні 1638 р. знову розпочалися бойові дії. Повсталі піл проводом гетьмана Яцька (Якова) Острянина, захопивши Чигирин, Кременчук, змусили неприятеля відступати. Але на підмогу полякам прийшов Я. Вишневенький. У бою під Жовнином війську пощастило в кількох місцях прорвати козацький табір. Я. Острянин з частиною війська прорвався на Слобожанщину.

· Ті повстанці, що залишилися, обрали гетьманом Д. Гуню і під його кер-ом зуміли дати відсіч полякам, а потім відійшли до Дніпра. Потерпаючи від браку харчів і боєприпасів, частина повстанців 7.08 погодилася розпочати переговори. Ті, хто не бажав компромісу з ворогом, на чолі з Гунею подалися на Запоріжжя.

· Поляки й на цей раз не дотримали слова. Уцілілі змушені були визнати ухвалу польського сейму — т.зв. Ординацію Війська Запорізького реєстрового, за якою: скасовувалася виборність старшини, козацький суд і посада гетьмана; козацький реєстр зменшувався до 6 тис. осіб; реєстрові козаки могли проживати лише в Черкаському, Канівському та Корсунському староствах; міщанам і селянам під страхом смертної кари заборонялося вступати у козаки і віддавати своїх доньок заміж за козаків. На Запоріжжя можна було переходити за окремим дозволом, порушники каралися смертю.

33. Передумови, причини та початок нац-визв війни укр народу

Передумови та причини Національно-визвольної війни.

У цей час надзвичайно ускладнилася ситуація в соц-ек сфері. Унаслідок зростання в Укр землеволодінь польської шляхти селяни втрачали землю і ставали кріпаками. Значно погіршилося також становище міщанства й реєстрових козаків. Критичним було становище в нац-рел сфері. обмежувалися можливості українців вживати рідну мову. Незважаючи на проголошувану владою свободу віросповідання, не припинялися утиски православних. У тогочасній Укр саме релігійні утиски були чинником, що об'єднував представників різних верств у їхніх протестах проти польської влади.

На підставі передумов Національно-визвольної війни сформувалися її причини:

· незадоволення різних верств населення Укр швидким зростанням у країні земельних володінь польських магнатів та шляхти;

· посилення національно-релігійних утисків православних українців;

· невідповідність між фактичним набуттям козацтвом пол лідерства в укр сус-ві й обмеженнями, що накладалися на нього владою за «Ординацією» 1638 p.;

· слабкість вищої держ влади РП, яка не мала достатніх повноважень і авторитету, щоб контролювати дії поль магнатів і шляхти в Укр. Початок НВВ: