КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Судова реформа 1864р.· Суд перетворився на гласний (у присутності публіки і преси) · Обвинувачення підтримував прокурор, а захист – адвокат. · У суді брали участь присяжні засідателі від усіх станів. · Суд ставав незалежним · Мирові судді вирішували дрібні справи · Сенат – вища касаційна інстанція Земська реформа 1864р. (реформа місцевого самоврядування) · Створюються виборні органи влади – земства - в губерніях і повітах. · В земствах представники усіх станів. · Земства займалися господарськими і культурними питаннями На Правобережжі земства не впроваджувалися до 1911р. через повстання польської шляхти. Реформа міського самоврядування 1870р. · Створювалися виборні органи влади – міські думи (обирались на 4 роки, у виборах приймали участь платники податків) · Міські думи вирішували питання благоустрою, охорони здоров’я, освіти Військова реформа 1874р. · Введена загальна військова повинність для чоловіків з 20 років · Строки військової служби: сухопутні війська – 6 років, на флоті – 7. · Створено 10 військових округів, 3 з яких знаходилися в Укр · Поліпшилась підготовка офіцерів Освітня реформа 1863р. · Введена єдина система початкової освіти · Відкрито земські школи, жіночі гімназії і школи, недільні школи для дорослих · Затверджено устав університетів, який надав їм автономію Фінансова реформа 1860р · Створення Державного банку · Сформована податкова система Значення реформ 1) в Росії в 60-70рр і в Австрії в 1848р. реформи проводилися «згори» 2) Реформи створили умови для переходу від феодалізму до капіталізму 3) Реформи удосконалили систему освіти, судоустрій, судочинство, військову справу, сприяли розвитку місцевого самоврядування 4) Реформи 60-70 рр. були обмеженими і половинчастими (відсутність демократичних свобод, власність поміщиків на землю) 58. Соц-ек роз-к укр з в др пол ХІХ–на поч ХХ ст. Утвердження капіталізму. Укр на початку XX ст. була складовою частиною 2 імперій Рос(землі на схід від р. Збруч), та Австро-Угорської(Галичина, Буковина та Закарпаття). У Східній Укр промисловість і сг розвивалося досить високими темпами. Важливими центрами промислового розвитку стали Донбас та Придніпров'я. Виникли нові промислові міста - Юзівка, пролетаризувалися старі - Катеринослав, Херсон, Миколаїв, Нікополь, Кривий Ріг, Одеса. Сотні тисяч переселенців із Росії в пошуках кращої долі йшли на південь та схід Укр. Значною була частка іноз капіталу в металургійній, машинобудівній, гірничій промисловості. На півдні Укр виникали значні промислові об'єднання, пов'язані з розвитком металургійного, цукрового, машинобудівного, вугільного, рудного, суднобудівного в-в. Серйозні зміни відбувалися у фін-кред справі. Постійно розширювалася мережа банків. Швидкими темпами формувався новий клас - буржуазія. З'являлися відомі далеко за межами Укр промисловці. Тогочасне с/г Укр визначалося багатоукладністю. Тут продовжували існувати поміщицькі латифундії, і було багато дрібних с/г. На Правобережжі та Півдні швидкими темпами розвивалися господарства, які різнилися між собою розмірами землі, обсягом в-ва. Разом із тим в Укр були тисячі безземельних селян. Це створювало гостру соц напругу, було соц-ек підґрунтям для серйозних класових конфліктів. Важливою складовою суспільного життя в Укр початку XX ст. був національний рух. Активно розгортався процес створення українських політичних партій.
59. Укр суспільно-пол рух у другій пол ХІХ ст. в Рос імперії. Громади. · 1859-1861 рр. – діяльність гуртка «хлопоманів» - обєднання представників ліберальної інтелігенції, які виступали за зближення з селянством. o Лідери: В. Антонович, Т. Рильський, В. Познанський, К. Михальчук o Цілі: ліквідація царату; скасування кріпосного права; демократизація суспільних відносин; освіта українського селянства. o Шляхи досягнен цілей: культ.-освітня д-ть; нац одяг, дотримання нар звичаїв. · 1859 р – перша укр громада в Петербурзі – напівлегальне непарт обєднання. o Лідери: М. Костомаров, В. Білозерський, П.Куліш, Т.Шевченко o Цілі: сприяння розвитку освіти, свободи літ слова; поширення нац ідеї o Шляхи досягнення цілей: 1861 р. – видання першого укр журналу «Основа» · 1861-1862 рр. – діяльність Київської громади o Лідери: В.Антонович, Т. Рильський, П. Чубинський, В. Познанський o Цілі: демократичні реформи, розвиток української культури o Шляхи: організація недільних шкіл для дорослих; навчання народу рідною мовою; збір коштів для видання навчальної літ; написання укр підручників · Початок 70-х років – Стара громада (Київ) o Лідери: В. Антонович, М. Драгоманов, О. Русов, С. Подолинський, П. Чубинський Цілі: перетворення Росії на федерацію і надання Укр широкої автономії; р-ок укр культури o Шляхи досягнення цілей: § 1873 р. – створення Південно-Зах відділу Рос Географічного товариства; § 1873 р. – заснування історичного товариства Нестора Літописця § 1874-1875 рр. – видання газети «Киевский телеграф» · 70-90-ті рр.. – діяльність молодих громад o Лідери: М. Драгоманов, М. Зібер, С. Подолинський o Цілі: повалення самодержавства; ліквідація пережитків кріпосного права; завоювання пол свобод; незалежність укр держави; розвиток укр культури. o Шляхи досягнення цілей: соціалістична революція · 1892-1893 – Братство Тарасівців- перша українська політична організація, яка стояла на засадах самостійницької України o Учасники: Липа, Грінченко, Міхновський, Боровик o Мета: самостійна Україна o Програма: «Кредо молодих українців» 60. Укр суспільно-пол рух у другій половині ХІХ ст. в Австро-Угорщині. Москвофіли · Приєднання західноукраїнських земель до Росії · Заперечення існування окремої укр нації, у результаті цього — необхідності боротьби за створення незалежної держави · Ігнорування української мови Діяльність москвофілів · Перебрали на себе керівництво в громадсько-кул установах Львова · Розгорнули широку кул-просвітницьку д-ть: створювали читальні, школи, бібліотеки, кооперативи, різноманітні товариства, вели боротьбу проти пияцтва. · Видання серії популярних книжок для селян «язичієм». · 70р. заснували пол орган «Руську раду» (захист права українців Галичини). · Створили потужну видавничу базу. Видавали журнал «Слово» (орган Руської ради), газету «Руська рада» Народовці · Єдність усіх українських земель, необхідність об’єднання їх у єдину державу · Розвиток єдиної української мови · Спрямованість діяльності на пробудження національної свідомості Діяльність народовців · 1863 р. у Львові заснували першу таємну громаду «Молода Русь» · Видавали журнали «Вечорниці», «Мета», «Нива», «Русалка» · Розпочали створення власної мережі культурно-освітніх установ. 1861 р. було засновано «Руську бесіду», а згодом її театр · 1868 р. створили культурно-освітнє товариство «Просвіта» · 1873 р. створили у Львові Літературне товариство ім. Т. Шевченка · 1879 р. Заснування газети для селян «Батьківщина» · 1880 р. Заснування щоденної української газети «Діло», на противагу старорусинському журналу «Слово» (головний редактор В. Барвінський). · Скликання у Львові перших українських масових зборів (віча), на яких обговорювалося становище і потреби українського суспільства · 1882 р. Укладення угоди між старорусинами і народовцями, що визначала принципи узгодженої діяльності у справах «спільних усім русинам» · 1885 р. Заснування власної політичної організації «Народна рада» Радикальна течія в українському русі Галичини · 1876 р. М. Павлик та І. Франко стали редагувати журнал «Друг». Відмовилися від «язичія», на якому він видавався раніше, і перейшли на народну укр говірку 1877—1878 рр. Судовий процес проти І. Франка за звинуваченнями в здійсненні підривної діяльності через пропаганду соціалістичних ідей · 1890 р. Створення першої укр пол партії — Русько-укр радикальної партії · 1895 р. Уперше у книзі Ю. Бачинського «Ukraina іrredenta» («Україна уярмлена») висунуто й аргументовано постулат єдиності українських земель і політичної самостійності України.
61. Робітничий рух в Україні. Поширення марксизму. Утворення РСДРП. Ширився робітничий pyx i в 70-80-х pp. XIX ст. Головною формою боротьби пролетаріату були спочатку стихійні страйки. З 1874 р. активну боротьбу почали вести металурги й шахтарі Юзівки. У 1875 р. страйк відбувся на заводі Х'юза. В 1879 р. та 1880 р. - у залізничних майстернях м. Києва. Страйк 1887 р. на вугільній копальні у Донбасі. Наприкінці XIX ст. створюється і поширюється нова ек доктрина – марксизм. · Марксисти робили ставку на пролетаріат. · Перші пропаганди в Україні робили Зібер та Подолинський. · 1875 р. – в Одесі №1 робоча організація робітників – «Південно-російська організація робітників» очолив Заславський. · 1896 р.- Мінськ, №1 з’їзд РСДРП. · 1912 р – остаточне розмежування РСДРП на більшовиків -РСДРП(б) та меншовиків, які зберегли початкову назву. · 1900 р. – Харків, Революційна укр партія. Стояли на соціалістичних позиціях · 1904 р. – «Спілка». Члени: Меленевський, Скоропис - Йолтуховський. Приєдналися до меншовиків. · 1905 р. – решта РУП реорганізована в УСДРП. Члени: Д. Антонович, М. Порш, В. Винниченко. Стояли на позиції нац.-культурної автономії. · Соц.-революційна партія – «ессери». Виступали за громадський соціалізм. 62. Українські політичні партії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. · Револ укр партія (РУП) - 1900 р. у Харкові на зборах студентських громад. Керівники: Дмитро Антонович, М. Русов, Б. Камінський, Л. Мацієвич. · Першим програмним документом стала брошура «Незалежна Укр»(М. Міхновський).Осн.положення: 1) мета партії - створення незалежної укр дер; 2) лідер нац руху - інтелігенція, що служить своєму народові; 3) засоби досягнення мети - будь-які, включаючи насильницькі; 4) основні лозунги боротьби - «хто не з нами, той проти нас», «Укр для українців», «переможемо або вмремо»; 5) ніяких компромісів з помірними українофілами. · Незабаром у РУП відбувся розкол - багатьом її членам не подобалася націоналіст категоричність і безкомпромісність висунутих у брошурі ідей. · У 1902 р. міхновці, не маючи широкої підтримки всередині РУП, створили окрему від неї Українську національну партію (УНП). · У 1903 р. від РУП відокремилася ліва група, що утворила Укр соціалістичну партію (УСП). · Укр демокр партія (УДП)- укр партія ліберально-народн спрямування, створена у 1904 р. у Києві з членів Загальної укр безпартійної демокр організації. Засновники: С. Єфремов, Є. Чикапенко, Борис Грінченко. Програма: засудження самодерж-бюрокр ладу, доведення необхідності запровадження конституційної форми правління. У нац питанні ставилися вимоги: надання широкої нац автономії Укр; створення Укр сейму,який міг самостійно проводити фінансову й ек політику, враховуючи загальнодержавні потреби. Програма відстоювала повноправне використання укр мови в шкільництві, судочинстві, адмін. Для вирішення аграрного питання в Укр передбачалося передати державні, удільні та монастирські землі у власність краю, щоб за невелику плату наділити нею тих, хто її обробляє. · Укр радикальна партія (УРП) -укр партія ліберально-народницького напряму. Створена восени 1904 р. групою членів, що вийшли з Української демократичної партії. ЛідериГрінченко, С. Єфремов, М. Левицький, Ф. Матушевський, Л. Юркевич та ін. Програмні вимоги УДП і УРП у багатьох випадках співпадали. УРП висувала вимоги надання широкої національно-територіальної автономії Україні, яка повинна була стати рівноправною складовою частиною реформованої федеративної держави; виступала за вільне вживання укр мови в школах і адміністративних установах України тощо. Основні програмні засади УРП зазнавали значного пливу соц-демокр ідей. · Укр соціал-демократична, робітнича партія (УСДРП). - пол партія, що утворилася у грудні 1905 р. з Революційної укр партії. Визнавала марксистську ідеологію; складалася з інтелігенції, частково з робітників і селян. Підкреслюючи національне питання і домагаючись автономії України, УСДРП вела свою діяльність незалежно від Російської соціал-демократичної робітничої партії. Діячі: В. Винниченко, С. Петлюра, Д. Антонович, Л. Юркевич, М. Ткаченко, М. Ковальський, М. Порш. УСДРП поновила свою діяльність на з'їзді у Києві 17-18 квітня 1917 р., партія домагалася автономії України.
63. Українська культура в ХІХ – на початку ХХ ст. Освіта • Засновуються університети у Харкові(1805),Києві(1834), Одесі, Чернівцях. • 1892 р. – виникає Наукове товариство імені Шевченка у Львові. • Виникає історична наука. Розвиток етнографії та етнології (Миклухо-Маклай). • Початок ХХ ст. 1897 р. – 81% населення неписемне. Зростає к-сть шкіл. Університети стають науковими центрами. Наука • Відбувається розвиток природничих наук. 1908 р. – Мечников отримує Нобелівську премію за винайдення вакцин проти чуми та холери. • Заболотний – медицина. • І. Пулій – дослідження рентгенівських променів. • Наукові дослідження проводяться в основному в університетах. Визначний внесок у розвиток магнетизму електротехніки зробив М. Д. Пильчиков • М. Бекетов, завідувач кафедри хімії, вперше в світі став викладати курс фізичної хімії. • 1886 р. І. Мечников,М. Гамалія заснували в Одесі першу в Росії і другу в світі бактеріологічну станцію. • М. Костомаров досліджував історію України періоду “Руїни” та Гетьманщини. • В. Антонович вивчав історію українського козацтва та гайдамацького руху. • У 1880–1890 роках почалась активна дослідницька діяльність молодого покоління істориків Мовознавство і література • В галузі дослідження іст укр мови, літ-ри, фольклору плідно працював П. Г. Житецький. Ряд важливих праць з проблем мовознавства належить О. О. Потебні. • Письменники та поети: І. Франко, О. Кобилянська, Марко Вовчок, Л. Українка, байкар Л. Глібов, М. Коцюбинський. Драматурги М. Старицький, М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий.
|