Мистецтво

• 1862 р. – перша опера - «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського.

• Композитори М. Лисенко («Тарас Бульба»), П. Сокальський (опера «Мазепа».

• 1864р. у Львові перша в Гал професійна трупа – театр «Руська бесіда»

• 1882 р. перша в Наддніпрянщині професійна трупа

• 1891 р. перший постійний російський театр Соловцова в Києві.

• 1907 р. – створення першого українського стаціонарного театру.

• Художники С. Василький («Весна на Україні»,), К.Костанді («В люди»), М. Пимоненко («Проводи рекрутів», «Сінокіс»).

• Скульптори Л. Позен, П. Забіла, Б. Едуардс.

• 1888 р. пам’ятник Б.Хмельницькому у Києві, автор Мікешин.

64. Україна в Російській революції 1905–1907 рр.

Причини революції:

· погіршення соц-ек становища внаслідок еконо­мічної кризи 1900-1903 рр.;

· невдоволення політикою самодержавства (невирішені аграрне, робітниче, національне питання, необхідність здійснення полі­тичної реформи);

· відсутність демократичних свобод;

· поширення ідей марксизму, діяльність революційних організацій;

· поразка у війні з Японією 1904-1905 рр.

Перебіг подій:

· 9 січня 1905 р. — «кривава неділя» — розстріл мирної демонстрації в Петербурзі за наказом російського царя Миколи II; початок революції.

· Масові виступи робітників.

· Виникнення рад робітничих депутатів, поширення профспілкового руху в Укр. Ради та профспілки висунули такі вимоги: встановлення робітничого контролю над в-ом, 8-годинний робочий день.

· Початок жовтня 1905 р. — загальноімперський політичний страйк.

· 17 жовтня 1905 р. — видання Миколою II Маніфесту, в якому цар «дарував» населенню громадянські права та свободи, осо­бисту недоторканість, дозвіл на створення політичних партій та скликання Державної Думи — законодавчого органу імперії з об­меженими повноваженнями.

· Початок легальної політичної діяльності (Активізація в Укр загальнорос пол партій; трансформація РУП в УСДРП, об’єднання УДП та УРП в УДРП).

· Грудень 1905 р. — збройні виступи робітників Горлівки, Катери­нослава, Харкова, Києва, Одеси, Миколаєва з метою захоплення влади.

· Селянські виступи

· Виступи в армії та на флоті (збройне повстання на броненосці «Потьомкін» у червні 1905 р.; повстання моряків Севастополя на чолі з лейтенантом П.Шмідтом у листопаді 1905 р.; виступ полку саперів у Києві на чолі з Б.Жаданівським у листопаді 1905 р.)

· Січень 1906 р. – червень 1907 р. — поступовий спад революції та початок її придушення.

Досягнення українського національного руху під час революції 1905—1907 рр.:

· поступки царизму: прийняття закону (листопад 1905 р.), який дозволяв видання літератури національними мовами, створення культурно-освітніх націо­нальних товариств і відкриття національних театрів.

· Поява масових періодичних видань (видання у листопаді 1905 р. першої укр газети «Хлібороб», у 1906 р. — першої що­денної газети «Громадська думка»).

· Діяльність «Просвіт» (ЗО жовтня 1905 р. — відкриття першої у Наддніпрянщині «Просвіти» в Одесі; заснування «Просвіт» у Катеринославі, Кам’янці-Подільському, Києві тощо) та активізація їх діяльності ( створення бібліотек, видання літератури укр. мовою, мітинги, з’їзди ).

65. Україна в Першій світовій війні.

· Війна почалася 1 серпня 1914 р. Гол. причиною Псв було прагнення імперіалістичних держав загарбницькими методами задовольнити свої інтереси.

· Загарбницькі плани щодо укртер: Росія прагнула захопити землі Гал, Буков, Закарпаття під прикриттям ідеї «об'єднання всіх рус земель». Австро-Угорщина претендувала на Поділля та Вол. Найбільш далекосяжні плани щодо України мала Німеччина, котра прагнула створення під її зверхністю Пангерманського союзу.

· З початком війни серед укр політиків стався розкол. Більшість західукраїнців вирішили взяти бік Австро-Угорщини. В серпні 1914 р. у Львові було засновано Гол Укр Раду - міжпартійний блок за участю радикальної, соціал-демократичної та нац-демокр партій. Раду очолив К. Левицький.

· Одночасно зі створенням ГУР у Львові постав Союз визволення Укр. 1.09.14 р. - пол програму, яка передбачала створення самостійної Укр. Для досягнення цієї мети Союз вважав за доцільне співробітництво з Німеччиною та Авс-Угорщ.

· На початку вер 1914 р. рос армія окупувала частину Сх Гал. Царський уряд швидко дав зрозуміти, що не вважає Сх Гал тимчасовим завоюванням.

· Що ж стосується Наддніпрянської Укр, то газета «Рада» закликала українців до захисту Рос дер. На цих же позиціях тоді стояв і С. Петлюра. З метою підтримки рос армії був створений Комітет Півд-Зах фронту Всерос союзу земств і міст.

· У 1915 р. становище на фронтах стало змінюватися. 19 квітня почався контрнаступ нім і австро-угорських військ. Рос армія вдалася до відступу. Рада РУП прийняла рішення про нейтралітет у воєнному протистоянні. Значна частина укр соціал-демократів за участю В. Винниченка проводила антивоєнну агітацію.

· У травні 1916 р. унаслідок «Брусиловського прориву» рос армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та ін міста цього регіону. З початку 1917 р. нім і авс-уг армія знову потіснила росіян, після чого основна частина західноукраїнських земель знову опинилася під контролем австро-німецького блоку.

· Позитивні наслідки

ІІ Універсал(3 липня 17):* УЦР мала поповнитися представниками ін народів, які проживали на території Укр;*УЦР повинна була виділити зі свого складу Генеральний Секретаріат;*УЦР у згоді з нац меншинами повинна була підготувати закон про автономний устрій Укр;* УЦР матиме своїх представників при кабінеті військового міністра, генеральному штабі й верховному головнокомандуючому;

67. Жов революція 1917 р.ІІІ Універсал.Проголошення УкрНар Республіки.

25 жовтня (7 листопада) 1917р. в Петрограді відбувся більшовицький переворот. ТУР був скинутий, до влади прийшли більшовики. Новий більшовицький уряд Раду нар комісарів очолив Ленін. Більшовицька партія поставила за мету перебудову соц.-ек життя країни на комуністичних засадах. Це с-во більшовики змальовували як своєрідний «рай» на землі де все будуть рівні.

За владу в Києві змагалися три сили.

1. Прихильники ТУР (10тис.)

2. ЦР (18 тис.)

3. Більшовики (6,5 тис.)

Війська ЦР взяли в Києві під контроль всі важливі пункти.

7(20) листопада 1917р. ЦР прийняла ІІІ Універсал

· Проголошувалося утворення УНР (автономія від Росії)

· Юрисдикція УНР поширювалася на 9 укр. губерній

· Проголошувалася ціла програма демократ. перетворень:

ü Скасовувалось право поміщиків на землю

ü Встановлювався 8-годинний роб. день

ü Свобода слова, друку, зборів, страйку

ü Скасовувалась смертна кара

ü Амністія політичним в'язням

ü Визначався термін проведення виборів до Укр установчих зборів

ü Земля в руки селян без викупу

Оцінку ІІІ Універсалу історики дають неоднозначну:

1. ІІІ Ун–черговий прогресивний крок у розвитку нац.-демокрреволюції.

2. Лідери ЦР відмовилися від самостійної України

68. Бор-ба між більшовика та ЦР. Проголошення радянської влади в Укр.

Плани більшовиків щодо усунення УЦР та їх рез (листопад—грудень 1917 р.):

Мирне усунення:

o Скликання 17 (4) грудня 1917 р. в Києві Всеукр з’їзду рад, який би мав переобрати УЦР, перетворивши її на Центр виконавчий комітет рад в Україні => Всеукр з’їзд рад(Києв) висловився на підтримку УЦР. 127 його делегатів, що знаходилися на більшовицькій платформі, переїхали до Харкова, де проходив обласний з’їзд рад Донбасу і Криворіжжя. 24 (11) грудня 1917 р. з’їзд у Харкові оголосив себе Всеукр з’їздом рад, який проголосив радянську владу в Укр та створення радянської УНР (уряд — Народний секретаріат)

Силове усенення:

• Робітничі страйки проти політики УЦР

• Створення революційного комітету для нового повстання (грудень 1917 р.)

• Захоплення загонами Червоної гвардії влади на місцях

• Спрямувати збільшовизовані частини рос армії на Київ для його захоплення

Зовнішньополітичний тиск. Збройна агресія:

• Ультиматум Раднаркому Рос (В. Ленін і Л. Троцький) від 17(4).12.17

• Спрямування більшовицьких військ в Укр під командуванням В. Антонова-Овсієнка, безпосереднє командування здійснював М. Муравйов

Україно-радянська війна (грудень 1917 р. — березень 1918 р.)

Причини:

o Прагнення більшовиків установити контроль над Укр — її ресурсами і проми

o Придушення і ліквідація центрів антибільшовицького опору

o Боротьба за владу в Україні між УЦР і більшовиками

o Провал спроб більшо усунути УЦР від влади, спираючись на внутсили в Укр

Привід: ультиматум Раднаркому

Хід бойових дій:

o 22 (9) грудня 1917 р. - Захоплення більшовицькими військами Харкова

o 24 (11) — 25 (12) грудня 1917 р. - І Всеукр з’їзд рад у Харкові. Проголошення радянської УНР, створення радянського уряду — Народного Секретаріату

o 30 (17) грудня 1917 р. Маніфест ВУЦВК про повалення влади УЦР і Генерального Секретаріату

o 7 січня (25 грудня 1917 р.) 1918 р. - Початок загального наступу більшовицьких військ. Захоплення Катеринослава

o 27 (14) січня 1918 р. - Більшовицькі повстання в Одесі та Миколаєві

o 29 (16) січня 1918 р. - Більшовицькі повстання в Києві. Бій під Крутами

o 4 лютого (23 січня) 1918 р. - Придушення більшовицького повстання у Києві

o 7 лютого (26 січня) 1918 р. Мала Рада і Рада нар міністрів залишили Київ. Вступ більшовицьких військ до Києва

o Початок лютого 1918 р. Захоплення більшовицькими військами більшої частини України і Криму

Причини поразки:

• Ослаблення соціальної бази УЦР

• Відсутність належної уваги до воєнної політики, збройного захисту державності (не існувало регулярної і централізованої армії)

• Високий рівень організованості та боєздатності більшовицьких військ

Проголошення радянської влади в Україні.

24—25 (11—12) грудня 1917 р. - І Всеукраїнський з’їзд рад робітничих, солдатських і селянських депутатів у Харкові.

Основні рішення зїзду:

• Проголошення радянської влади в Україні

• Проголошення України Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів — Українська Народна Республіка (УНР)

• Обрання Всеукраїнського центрального виконавчого комітету (ВУЦВК), який проголошувався вищою державною владою в Україні.

• ВУЦВК затвердив перший радянський уряд — Народний секретаріат

69. Українська держава Павла Скоропадського.

29 квітня 1918 р. підготовлений німцями з’їзд хліборобів у Києві здійснив державний переворот, унаслідок якого було розпущено УЦР, а гетьманом України був проголошений Скоропадський

· За кілька місяців в Україні було створено новий адміністративний апарат. УНР було перейменовано в Українську державу.

· Держава очолювалася гетьманом,державне управління здійснювалося призначуваним ним урядом.У кадровій політиці спирався на земських діячів і професійних управлінців царського державного апарату. Поліцейські функції виконувала «державна варта» .

· У законодавстві підтверджувалася дія законодавчих актів Російської імперії,не скасованих урядом Української Держави.Видано понад 500 законодавчих актів; розроблена програма реформи судової системи, земського самоврядування.

· Встановлена стабільна валюта, податкова система, держ бюджет,створені Державний і Земельний банки.

· У земельному питанні — скасування земельного закону ЦП від 31 січня 1918 р. Відновлення поміщицького землеволодіння; повернення селянами поміщикам земель, реманенту, відшкодування збитків.

· Політика м'якої підтримки укр нац-кул відродження: відкриття нових укр гімназій, введення укр мови,історії,як обов'язкових предметів. Створені Укр держ університети в Києві,театри та опера. влітку 1918р. утворилась Українська автокефальна православна церква Українська.

· Відносини Укр Держ з Доном носили союзницький характер, проводили політику зближення з Кубанською республікою.з РРФСР досягнуто прелімінарної мирної угоди.

· Крім досягнень,за гетьманування П.Скоропадського мали місце чимало прорахунків,які виявилися фатальними. Чи не найбільше компрометувала його залежність від Німеччини,окупаційні війська якої грабували Укр.Небезпідставними були звинувачення П.Скоропадського та його уряду в проросійській політиці. Гетьман більше підтримував заможні верстви населення

· Восени 1918р. П.Скоропадський втратив підтримку Німеччини й Авс-Уг, виникли повстанські загони, активніше боролися проти Гетьманату робітники, почалось повстання проти гетьмана. Його очолила Директорія. 14 грудня 1918р. Скоропадський заявив про зречення від влади. Того самого дня укр війська вступили в Київ. Отже,спроби гетьмана П.Скоропадського зміцнити укр державність шляхом повернення старих порядків не увінчалися успіхом.

70. Утворення Директорії УНР та її діяльність.

· Директорія УНР — найвищий орган держ влади відродженої Укр Нар Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року.

· Директорія УНР прийшла на зміну гетьманату(14 грудня 1918 року).

· В Укргетьман П.Скоропадський не мав підтримки, дедалі складнішою ставала внут обстановка. Розколовся Союз хліборобів-власників: менша його частина вимагала забезпечення незалежності Укр, більша - виступала за федерацію з Росією. Активно діяли русофільські партії. Наростало невдоволення залежністю гетьманського уряду від німців. Основна маса селянства не підтримувала владу. Все це підготувало грунт практично для загальнонаціонального невдоволення.

· 14 листопада 1918 р. пол партії України створили в Києві верховний орган республіки - Директорію - під проводом В.Винниченка та С.Петлюри. Почалися дії проти гетьманських військ. 14 грудня 1918 р. П.Скоропадський залишив Київ.

· 19 грудня 1918 р. Директорія оголосила про відновлення Укр Нар Республіки. На Софійській площі відбулися молебень і військовий парад. 26 грудня створено уряд УНР під головуванням В.Чехівського. Були відновлені закони УНР. Вища законодавча влада відтепер належала Трудовому конгресу (парламент, сформованому з селян, робітників та інтелігенції.)

· Селяни, які складали основну масу армії, покидали її та поспішали ділити поміщицьку землю. Німецькі та австро-угорські війська, які згідно з догово­ром мали захищати Україну від більшовиків, неспроможні були робити це.

· Більшість керівництва Директорії стояла фактично на радянській платформі, виступала за союз із більшовиками проти Антанти. Інша частина на чолі з С.Петлюрою орієнтувалася на спілку з Антантою проти більшовиків.

· 4 січня 1919 року законом Директорії укр гривня була визнана єдиним законним засобом оплати на території УНР.

· Директорії вдалося досягнути розширення міжнар зв'язків УНР.

71. Білий рух на території України.

Білий рух - загальна назва рос патріотичного руху, організацій і військових формувань, які воювали проти більшовиків та їх найманців у роки Гром війни в Рос.

Основні події:

· Грудень 1918 - Початок наступу Добровольчої (А. Денікін) і Донської (П. Краснов) армій на Донбас.

· Травень 1919 – розгром денікінськими військами Червоної армії на Донбасі

· 30 серпня 1919 - Залишення Києва Червоною армією

· 24 вересня 1919 р. - Початок війни між УНР і денікінськими військами

· Жовтень 1919 р. - Початок контрнаступу Червоної армії проти денікінців. Бої під Кромами. Знищення найбоєздатніших частин білогвардійців

· Листопад 1919 р. - Швидкий відступ денікінців на Ростов, Одесу, Крим

· 12 грудня 1919 р. - Захоплення Червоною армією Харкова

· 16 грудня 1919 р. - Захоплення Червоною армією Києва

· Січень 1920 р. - Оволодіння Червоною армією Донбасу

· 7 лютого 1920 р. - Вступ Червоної армії до Одеси

· Березень 1920 р. - Завершення розгрому осн сил денікінців. Залишки денікінців, яких очолив П. Врангель, закріпилися в Криму

· Весна 1920 р. - П. Врангель (4 квітня очолив «Білу армію» в Криму), переформував залишки військ Денікіна і закріпився у Криму

· 6 червня 1920 р. - Скориставшись тим, що Червона армія вела запеклі бої з Пол, війська Врангеля оволоділи Північною Таврією

· 7 серпня 1920 р. Контрнаступ Черво армії, утворення Каховського плацдарму

· Сер вересня 1920 р. - Спроба військ Врангеля прорватися в Донбас, на Дон і Правобережжя.

· 21 вересня 1920 р. - Створення Південного фронту Червоної (М. Фрунзе)

· Кінець вересня 1920 р. - Союз Н. Махна з радянською владою для спільної боротьби проти Врангеля.

· 8 жовтня 1920 р. - Остання спроба військ Врангеля прорватися в Донбас

· 28 жовтня 1920 р. - Початок контрнаступу радянських військ з Каховського плацдарму. Початок відступу військ Врангеля в Крим

· 7—11 листопада 1920 р. - Прорив Червоною армією Перекопських укріплень військ Врангеля. Початок евакуації залишків військ Врангеля з Криму до Туреччини і Болгарії

Денікінський режим на території України 1919:

• Форма правління: воєнна диктатура

· Мета: Наведення порядку і запровадження тимчасової війс диктатури; Відновл «єдиної і неподільної» Рос; Боротьба з більшовизмом до переможного кінця

· Шлях встановлення: Репресивна політика проти противників режиму; Уведення смерт кари за участь у бунтах, більшов організаціях та дезертирство в армії

• Методи правління: диктаторські, репресивні

• Соц опора режиму:офіцерство,поміщики, промисловці, рос націоналісти

• Аграрна політика:

· Закон про землю передбачав обмеження поміщицького землеволодіння 400 десятинами і придбання селянами землі за викуп у розмірі до 45 десятин на сім’ю

· За зак про врожай 19, третину зібраного хліба селяни мусили віддати поміщи і орендарям, 5 пудів зерна з кожної десятини землі віддавати на потребу армії.

• Політика щодо промисловості, робітнича політика:

· Відновлення приватної власності, торгівлі

· Повернення підприємств колишнім власникам

· На підприємствах запроваджувався 11—12-годинний робочий день

• Політика щодо українства:

· Питання про державний устрій відкладалося до кінця громадянської війни

· Створення на території Укр 3 обл — Харківськ, Київської та Новоросійської

· боротьба з проявами укр нац життя. Відновлення царського законодавства в галузі загальноосвітньої школи. Фактична заборона викладання укр мовою. *Ввод цензурі, Земствам заборонялося надавати підтримку українським школам.

72. Встановлення рад влади в Укр. Причини перемоги більшовиків у ГВ.

Встановлення радянської влади в Україні:

На початку 1919 р. рад війська здобули вирішальну перемогу в боротьбі з Директорією. 3 січня 1919 р. Червона армія зайняла Харків(переїхав Тимчасовий робітничо-селянський уряд Укр). 6 січня була проголошена Укр Соціалістична Рад Республіка (УСРР). До травня 1919 р. Червона армія встановила контроль майже над усією територію Укр, що входила до складу Рос імперії. III Всеукр з'їзд Рад (6-10 березня 1919 р.) обрав рад форму державності. В Укр вдруге (вперше - 25 грудня 1917 р.) була встановлена радянська влада.

Причини перемоги більшовиків у громадянській війні

—пол прорахунки їхніх противників щодо селянства, розкол сил опозиції;

—прорахунки опозиції у нац питанні, відмова у підтримці національних рухів;

—неузгодженість дій сил опозиції, амбіційність їхніх лідерів, спроба спиратися на сили інтервентів, вузькість соціальної бази руху опозиції;

— інтервенція 14 держав дала змогу біл використати патр піднесення населення;

—стратегічно вигідне розміщення частин Черв армії в центрі Рос(можливість використовувати всі ек переваги при організації військових дій), залучення до служби в Червоній армії талановитих офіцерів царської армії з бойовим досвідом;

— широка більшовицька пропаганда серед населення радикальної програми перетворень у суспільстві (побудова соціалізму);

— втома населення від безвладдя, його байдужість до подій у країні

73. Радянсько-польська війна 1920 р.

Причини:

· Прагнення лідерів відродженої Пол дер відновити РП в межах кордонів 1772

· Неприйняття лідерами відродженої Польщі комуністичних ідей

· Прагнення країн Антанти створити «санітарний кордон» навколо радянських республік, підтримка агресивних устремлінь Польщі

· Прагнення лідерів рад Рос і Комінтерну «розпалити пожежу» світо революції

· Прагнення радянських лідерів відновити контроль над землями, що входили до складу Російської імперії, боротьба за вплив над Східною Європою

Мета:

· Польща: Відновити Польщу в межах кордонів 1772 р. Перетворити Польщу в регіонального лідера, набути статусу великої держави

· Радянська Росія: «Розпалити пожежу» світової революції

· УНР: Звільнити Україну від більшовицької окупації

Хронологія подій:

· 21 квітня 1920 р. - Варшавська угода між Польщею та УНР

· 25 квітня 1920 р.- Початок наступу польських і українських військ

· 6 травня 1920 р. - Вступ польських і українських військ у Київ

· 9 травня 1920 р. - Польські та українські війська форсували Дніпро, проте їх подальше просування було зупинено на лінії Вишгород—Бровари—Бориспіль

· 14 травня 1920 - Початок наступу Зах фронту Черв армії, який був зупинений

· 26 травня 1920 р. - Початок контрнаступу Червоної армії Півд-Зах фронту

· 5 червня 1920 р. - Прорив пол фронту частинами 1-ї Кінної армії. Початок відступу польських військ

· 12 червня 1920 р. - Вступ частин Червоної армії у Київ

· 8 липня 1920 р. - Створення більшовицького уряду Східної Галичини

· 15 липня 1920 р. - Проголошення Галицької Соціалістичної Рад Республіки

· 11 липня 1920 р. - Нота анг міністра закорд справ Керзона про встановлення рад-пол кордону по «лінії Керзона», визначена країнами Антанти в грудні 1919 р.

· 22 липня 1920 р. - Пропозиція польського уряду розпочати мирні переговори

· 14 серпня 1920 р. - Червона армія підійшла до Варшави

· 17 серпня 1920 р. - Контрнаступ польських військ під Варшавою. Початок наступу польських та українських військ по всьому фронту

· 12 жовтня 1920 р. - Перемир’я між Польщею і радянською Росією

Результати та наслідки:

· Розгром Червоною армією армії УНР (листопад 1920 р.). Залишки частин УНР були інтерновані на території Польщі. Армія УНР перестала існувати як організована військова сила. Поразка українських визвольних змагань

· Укладення Ризького миру (18 березня 1921 р.)

· Зрив планів більшовиків «розпалити пожежу» світової революції

· Поділ українських і білоруських земель між Польщею і радянською Росією

· Припинення збройного протистояння на теренах Східної Європи. Закріплення нової розстановки сил, що склалася після псв і гв в Росії

74. Революція на західноукраїнських землях. ЗУНР.

§ Напередодні 1917 р. західноукраїнські землі - Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття – перебували в складі Австро-Угорської імперії.

§ 16 жовтня 1918 р. - маніфест "До моїх вірних австрійських народів": федеративна перебудову держави.

§ 18 жовтня Укр парламен­тарна репрезентація в австрійському парламенті скликала у Львові Укр конституанту (Конституційну комісію), до якої ввійшли укр посли парламенту у Відні, посли галиц і буковинського сеймів, деле­гати пол партій.

§ Конституційна комісія оголосила себе Укр Нац Радою з повноваженнями парламенту.

§ 19 жовтня Нац Рада проголосила утворення на західноукр землях Австро-Угорщини Української Держави.

§ 2 листопада 1918 р. - Передача австрійським намісником в Гал влади УНР

§ 9 листопада УНР як законодавчий орган створила виконавчий орган - перший уряд - Державний Секретаріат. Його головою було обрано К.Левицького.

§ 13 листопада 1918 р. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Згодом її президентом було обрано Є. Петрушевича

§ Внутрішня політика ЗУНР:

• За короткий час була сформована ефективна система управління. Відбулися довибори до УНР — представницького і законодавчого органу влади.

• Укр мова була проголошена державною. Прийнято закон про громадянство

• Проголошувалася ліквідація великого землеволодіння (переважно поляків), але здійснення земельної реформи відкладалося до завершення війни

• Установлювалася держ монополія на продаж зерна, хліба, цукру, спирту, сірників, шкіри, худоби, свиней. В обіг вводилася власна валюта — гривня і карбованець. Вводилася заборона на вивіз нафти. Відбудовувалися залізниці

• Створювалася система нар освіти: шкільництво отримало держ статус, дозволялося існування прив шкіл, надавалося право «на школу рідною мовою»

• Гарантувалися широкі права національним меншинам. Їм було обіцяно 30 % місць у майбтньому парламенті й право користуватися власною мовою

• Створення Української Галицької Армії для захисту республіки

§ Зовнішня політика ЗУНР:

• Відкриття посольств ЗУНР в Австрії, Угорщині, Німеччині

• Відкриття дипл представництв ЗУНР у Чехослов, США, Канаді, Італії, Бразилії

• Делегація ЗУНР брала участь у Паризькій мирній конференції (1919 р.)

• Ведення переговорів з делегаціями країн Антанти про укладення перемир’я з Польщею та про припинення війни

Українсько-польська війна:

• Листопад 1918 р. - Початок формування Української Галицької Армії (УГА).

• 11 листопада 1918 р. - Захоплення польськими загонами Перемишля

• 22 листопада 1918 р. - УГА залишила Львів. Переїзд ЗУНР до Тернополя

• Польсько-українські переговори за посередництвом Англії

• 22 січня 1919 р. - Акт Злуки

• 22 березня 1919 р. - Вимоги Антанти до УГА припинити бойові дії

• Квітень 1919 р. - Прибуття до Східної Галичини з Франції 70 тис. солдатів польської армії на чолі з генералом Ю. Галлером

• 15 травня 1919 р. - Початок наступу польської армії по всьому фронту

• 25 червня 1919 р. - Рада міністрів закордонних справ Англії, Франції, Італії, США уповноважила Польщу окупувати Східну Галичину до р. Збруч

• 21 листопада 1919 р. Верховна рада Антанти надала Польщі 25-річний мандат на управління Східною Галичиною

• 10 грудня 1919 р. Протест Польщі, яка заявила, що Сх Гал невід’ємною част Польщі

• 22 грудня 1919 р. Підтвердження Антантою свого рішення від 21 листопада 1919 р

75. Міжнар договори 1919–23і розчленування захі-укр земель між іноз держ.

Сен-Жерменський мирний договір(10.09.19) - один із договорів Версальської системи післявоєнного облаштування Європи: підсумовував результати 1 світової війни для Австрії(констатував розпад Австро-Угорської імперії на ряд самостійних держав, у тому числі ЗУНР); автономний статус Закарпаття у складі Чехословаччини. Договір гарантував права нац меншин на території Чехословаччини і Румунії. Варшавський договір(05.1920)між УНР і Польща: 1.Визнання Польщею незалежність УНР на чолі з Директорією. 2.Відмова Підсудського від ідеї поновлення РП в межах кордонів до 1772 і згода УНР на передачу Польщі зх.укр. земель. 3.Домовленність про спільні воєнні дії проти більшовиків на території Укр. 4.Підпорядкування збройних сил УНР польс. командуванню. Тріанонський договір (06.1920 ) — між союзними держ Антанти у 1 світовій війні та Угорщиною. Остання погодилася на значні обмеження та втрату територій, у тому числі Закарпаття і частину Словаччини на користь Чехо-Словаччини. Ризький договір(18.03.21) –Польща,РСФРР,УСРР: 1.Аналювання Варшавського дог.2.Визнання Польщею УСРР. 3.Передача Польщі захукр та зх.білоруських земель. 4.Забезпечення нац-кул розвитку для росіян, укр.,білорусів на території Польщі.

76. «Воєнний комунізм» та перехід до нової ек політики. Неп в УСРР.

Воєнний комунізм –державна політика надзвичайних заходів, запроваджена більшовицьким урядом Радянської Росії 1918-21рр.

Загальна характеристика:

· Зменшення суверенітету УСРР у зв’язку з уведенням політики «в.к.»;

· КП(б)У, профспілки, Комуністична спілка робітничої молоді України фактично були філіями відповідних російських організацій і керувалися з Москви;

· РНК Укр, Укр Рада народного господарства (УРНГ) діяли під безпосереднім керівництвом РНК та Вищої Ради народного господарства (ВРНГ) РСФРР;

· Створення військово-пол союзу радян республік (травень—червень 1919 р.);

· Об’єднання під керівництвом вищих держ органів РФ: військової організації і військового командування, народного господарства, залізниць, фінансів;

· Ліквідація 4 червня Українського фронту.

Нова економічна політика - ек політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Була прийнята 27 березня 1921 року X з'їздом РКП(б), змінивши політику «в к», що проводилася в ході Громадянської війни. Мета: відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму.

НЕП почав упроваджуватися на Укр з др половини 21.НЕП передбачала:

· Заміну продовольчої розкладки продподатком, селяни могли реалізовувати надлишок продукції, а найбідніші звільнялися від податку;

· Формуван держ сектора в промисловості та перехід його на госп розрахунок;

· Для здійснення торговельних операцій утворювали синдикати;

· Створення багатоукладної системи економіки;

· Перехід від нат оплати праці до грошової;

· Дозвіл оренди землі селянам та залучення найманої праці на селі.

· В умовах непу швидко розвивалася промисловість і сільське господарство.

77. Утворення СРСР. Статус України в складі Радянського Союзу.

На основі ленінського плану І з'їзд рад СРСР 30 грудня 1922 р. прийняв рішення про утворення СРСР. До його складу ввійшли: Російська Федерація, Українсь­ка РСР, Білоруська РСР, Закавказька Фе­дерація (Грузія, Вірменія, Азербайджан).

У документах, покладених в основу СРСР (Декларація і Договір), права центру пре­валювали над правами республік. із 29 пунктів Союзного договору лише один стосувався прав республік. кожна республіка мала право виходу із СРСР, але механізму такого виходу не було розроблено.

Конституція СРСР(1924), яка:

· позбавила союзні ре­спубліки права на зовн політику і тор­гівлю, прийняття власних рішень щодо розвитку транспорту, зв'язку, оборонної промисловості.

· Повноваження республік обмежувалися с/г, внут справами, охороною здоро­в'я, соц забезпеченням.

IX Всеукраїнський з’їзд рад (травень 1925 р.) затвердив зміни в Конституції УСРР, законодавча закріпивши входження республіки до складу СРСР.

ВХОДЖЕННЯ ДО СКЛАДУ СРСР УКРАЇНИ

Формально СРСР був федерацією, але фактично - унітарною, централізованою держ, імперією нового типу. Укр втратила рештки держ сувереніте­ту і незабаром, перетворилася на адміністративну оди­ницю Радян Союзу. Проте певні ознаки державності - тер цілісність, власний адм і держ апарат збереглися, од­нак це не змінювало її статусу як частини єдиної держ. Утворення СРСР було обумовлене дією як об'єктивних так і суб'єктивних факто­рів:

· територіальні межі республік були об'єднані в межах колишньої РосІм­перії. Між ними існували тісні ек зв'язки, і певна спеціалізац ек районів та розподіл праці;

· у роки громад війни 1917-20 між радянськими республіками склався воєнно-пол союз, а у 1921-1922 рр воєнно-господ та диплом союзи. Виникла "договірна федерація" радян держ, де функції загальнофедеративних органів влади виконували органи влади Радянської Росії;

· головна причина утворення СРСР -посилення впливу у респуб­ліках єдиної, жорстко централіз біль­шов партії, керівництво якої взяло курс на об'єднання республік в єдину держ і здійснило це об'єднанням за власним сценарієм.

78. Політика українізації та коренізації: причини, зміст, наслідки.

Кореніза́ція — політика залучення представників корінного населення радянських республік та автономій до місцевого керівництва та надання офіційного статусу їхнім національним мовам. Проводилася у СРСР протягом 1920х років. Політика започаткована XII з'їздом РКП(б) у квітні 1923 року в Москві.

Україніза́ція— тимчасова політика ВКП(б), що мала загальну назву коренізація — здійснювалась з 1920-х до початку 1930-х років ЦК КП(б)У й урядом УРСР з метою зміцнення радян влади в Укр засобами поступок у вигляді запровадження укр мови в школі, пресі й ін ділянках кул життя, а також в адм — як держ мови республіки, прийняття в члени партії та у виконавчу владу українців.

Причини

· Формуванням на міжнар арені привабливого іміджу СРСР як держ

· Потребою досягнення своєрідного компромісу з селянством та національною інтелігенцією шляхом лібералізації національних відносин.

· Намаганням більшовицької партії розширити соц базу своєї системи, залучивши до партій і до управління республікою представників нерос народів .

· Намаганням радян керівництва очолити і поставити під контроль процес нац відродження окраїн, щоб він не вилився в антицентробіжні спрямування.

· Потребою зміцнення новоутвореного державного утворення – СРСР, наданням прав "культурно-національної автономії" хоч частково компенсувати республікам втрату їх політичного суверенітету тощо.

Зміст

· Підготовка, виховання та висування керівних кадрів корінної національності

· Урахування нац факторів при формуванні партійного та державного апарату

· Організація мережі навчальних і виховних закладів, закладів культури, преси, книговидавничої справи мовами корінних національностей

· Вивчення нац іст, відродження та розвиток національних традицій і культури

Наслідки:

· У 1930 р. кількість шкіл з українською мовою навчання становила 85 %,

· у 75 % державних установ діловодство було переведене на українську мову,

· 90 % газет, більше 50 % книг і журналів видавалося українською мовою

· Кількість українців серед службовців держапарату зросла з 35 до 54 %

· Сприяла залученню до радянського культурного будівництва української

· інтелігенції, з еміграції повернулася частина діячів культури і науки

· Відбувся бурхливий розвиток української культури («Відродження»)

· Були забезпечені культурно-національні права національних меншин,

· створені адміністративні національні райони тощо

· Різко збільшувалась кількість української преси .

· Україномовні стаціонарні театри в 1931 р. складали 3/4 всіх театрів в Україні; в 1927/29 рр. у Києві збудовано найбільшу в Європі на той час кіностудії.

79. Український «націонал-комунізм в 1920-х рр.

Націонал-комунізм— нац орієнтований напрям у комун русі, що виник 1917—20 серед частини народів колишньої Російської імперії. Його прибічники вважали, що створення комун економіки приведе до знищення соц і нац гноблення. Водночас вони вважали, що комунізм потрібно не уніфікувати за рос зразком, а пристосовувати до специфічних нац умов.

До укр націонал-комуністів зараховують вихідців з нац. комуністичних укр партій (Укр комун партія (боротьбистів) таУкр ком партія; УКП) і тих представників більшовицької партії, що, зберігаючи вірність ленінізму, відстоювали укр. нац. специфіку.

У роки української революції 1917—1921 укр. націонал-комунізм

· висував вимоги створення незалежної укр рад республіки під кер-вом самостійної комуністичної партії

· на поч. 1919 в Саратові видана праця Мазлаха та Шахрая «До хвилі: Що діється на Україні та з Україною», що теоретично оформила доктрину укр. Н.-к.

1920 кер-во РКП(б) спонукало саморозпуститися боротьбистів, ввівши до складу ЦК КП(б)У В.Блакитного і О.Шумського. 1925 саморозпустилася УКП, останній голова якої А.Річицький теж увійшов до ЦК КП(б)У.

Ліквідація нац. укр. комуніст. партій не привела до знищення самої ідеї. Посиленню ідей Н.-к. і водночас забезпеченню підтримки компартії широкими масами сприяла проголошена 1923 політика «коренізації». Важливе місце в ідеології Н.-к. займало неприйняття рос націонал-більшовизму. Націонал-комуністи чимало уваги приділяли боротьбі за пріоритетність розвитку укр. кул, чому заважало нехтування частиною керівництва нац. питанням і надання переваги рос. культурі як «пролетарській» («боротьби двох культур» теорія Д.Лебедя).

Незважаючи на ідейний вплив, укр. націонал-комуністи в КП(б)У не мали організаційного оформлення.

Коли М.Скрипник був наркоматом освіти УСРР, під його керівництвом з 1930 було здійснення українізації політики в культурно-освітніх і у державно-громад. установах. Українці мали автономну систему освіти, вимагали більш чіткого дотримання бюджетних прав, задекларованих у Конституції СРСР 1924, виступали проти масового перекачування коштів з України в ін. регіони СРСР, ставили та намагалися вирішувати питання щодо українізації армії тощо.

До числа найбільш відомих націонал-комуністів можна зарахувати Г.Гринька, М.Полоза, М.Хвильового, М.Волобуєва, П.Солодуба та ін.

80. Сталінська модернізація: індустріаліза, колективізація, кул революція.

Індустр (1927/1928 — кінець 1930-х рр. (перша, друга і третя п’ятирічки)

Індустріалізація — процес створення великого чи просто машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості.

Уперше більшовиками в 1925 р. на ХІV партійній конференції

Мета:

• Подолання ек відсталості

• Забезпечення ек незалежності

• Створення ек бази для зміцнення обороноздатності країни

• Створення ек бази побудови комунізму

Джерела:

• Доходи державного сектору економіки

• Доходи від держ монополії на зовнішню торгівлю

• «Ножиці цін» між промисловою продукцією і сільгосппродукцією

• Націоналізація промисловості. Ліквідація приватного сектору економіки

• Скасування конвертації червінців. Інфляція

• Збільшення норм виробітку при збереженні існуючих зарплат

• Подовження робочого дня

• Колективізація. «Розкуркулення»

• Примусові державні позики

• Трудовий ентузіазм. Стаханівський рух

• Підвищення цін на винно-горілчані напої

• Продаж за кордон національно-культурних цінностей

• Антирелігійна кампанія. Пограбування церков

• Збільшення прямих і непрямих податків

• Запровадження карткової системи розподілу продуктів

Наслідки:

• Позитивні:

§ Досягнення економічної незалежності

§ Перетворення СРСР на могутню індустріально-аграрну державу

§ Укріплення обороноздатності країни, створення могутнього ВПК

§ Підведення технічної бази під сільське господарство

§ Розвиток нових галузей промисловості, будівництво фабрик і заводів

• Негативні:

§ Створення замкненої економіки, яка сама себе забезпечує (автаркія)

§ Створення можливостей для здійснення сталінського воєн-пол керівництва

§ Зменшення розвитку виробництва товарів повсякденного вжитку

§ Формування політики суцільної колективізації

§ Стимулювання екстенсивного розвитку економіки

• Економічні:

§ Перекачування коштів із села в місто

§ Ліквідація куркульства

§ Одержавлення с/г виробництва

§ Ліквідація «аграрного перенаселення»

• Соціальні:

§ Відволікання величезних коштів від розвитку с/г виробництва

§ Укріплення соціальної бази сталінської диктатури

§ Відчуження селян від власності й результатів праці

§ Масова «втеча» селян із місць постійного проживання

Коликтивізація (1929—1937 рр.)— створення колективних селянських господарств, яке призвело до відчуження селян від власності на землю і від результатів своєї праці. Рішення про коле було прийнято на ХV з’їзді ВКП(б).

Мета:

• Забезпечення міста коштами на потреби індустріалізації

• Ліквідація «аграрного перенаселення»

• Поширення контролю держави за приватним сектором с/г

• Ліквідація куркульства як класу

• Збільшення товарності с/г; спроба налагодити ефективне с/г виробництво

Основні заходи:

• Насильницьке створення колгоспів

• Розкуркулення

• Обмеження переселення селян до міст

Результати:

• Держава отримала хліб, не залежала від інд господарств у хлібозаготівлі

• Держава отримала засоби для індустріалізації

• Село втратило третину робочої сили

• Завершення одержавлення економіки

• Ліквідація інд с/г, проте, зберігалося присадибне господарство

• Злам устоїв селянського життя

• Формування нової системи господарювання, що заснована на жорсткій трудовій дисципліні, примусовій праці, прикріплення до колгоспу

• Відчуження засобів праці та її результатів від самого робітника

• Зруйнування сільського господарства, поступовий його занепад

• Голодомор 1932—1933 рр.

Етапи колективізації в УРСР:

§ 1929-30 рр. - Час прискореної колективізації, яка перетворилася по суті в комунізацію. Село поринуло у вир самознищення: селянство почало продавати або забивати худобу, ховати або псувати реманент. У 1928—1929 рр. в Україні було знищено до 50 % поголів’я худоби

§ 1930 – масовий вихід з колгоспів

§ 1931-33 рр - Новий етап суцільної колективізації, прискорення її темпів, закінчення в основному колективізації в Україні (було об’єднано 70 % селянських господарств)

§ 1934-37 рр - Новий етап суцільної колективізації, прискорення її темпів, закінчення в основному колективізації в Україні (було об’єднано 70 % селянських господарств)

81. Український Голодомор 1932–1933 рр.

Голодомор 1932–1933 років — масовий, навмисно зорганізований радян владою голод, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сіл місцевості на УСРР.

Причини Голодомору:

o Необхідність знищення укр селянства як свідомої нац верстви, яка загрожувала імперським прагненням Москви

o Непосильні для селян хлібозаготівлі, конфіскація владою продовольчих запасів; надмірний хлібний експорт

o Небажання колгоспників працювати в громадському господарстві

o Ек прорахунки, спроба здійснити соц будівництво воєн-комуніс методами

· 7 серпня 1932 – постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та зміцнення соціальної власності»= «з-н про 5 колосків»

· В Україну була направлена надзвичайна комісія на чолі з Молотовим

· 12.32 – Каганович в Укр з директивою «про здачу посівних площ»

Наслідки Голодомору:

o Завершення колективізації, утвердження колгоспної системи, розорення села

o Масові жертви. Підрив генофонду української нації