Розкол ОУН

· державна мова – українська

· держ прапор – синьо-жовтий

· столиця Хуст

Ці рішення приймалося під гуркіт гармат. В Закарпаття вторглися угорські війська. Карпатська Січ не змогла зупинити вторгнення. Закарп було окуповане. Волошин разом з урядом був змушений емігрувати. Проголошення незалежності Карпат Укр. продемонструвало прагнення укр. народу до створення власної держ.

86. Укр питання в міжнар відносинах напередо ДСВ. Карпатська Україна.

Напередодні Другої світової війни роз'єднаність укр земель, їхнє перебування у складі 4 держ, що мали різний соц-пол устрій, були важливим дестабілізуючим чинником пол життя Європи. Це робило укр питання клубком серйозних суперечностей, а «укр карту» — серйозним козирем у великій дипломатичній грі.

Українське питання— це питання про місце і роль укр чинника у внутрішньому житті держ, до складу яких входили укр землі; це питання про умови і механізм возз'єднання українських земель та створення власної української державності.

Напередод лсв чітко визначилися 3 групи країн, зацікавлених у вирішенні пита:

1:СРСР,Польща, Румунія, Чехословаччина(країни, до складу яких входили укр землі, їхня основна мета — втримати вже підвладні землі й приєднати нові). 2:Англія, Франція і частково США (країни, які своїм втручанням у вирішення укр питання задовольняли свої геополітичні інтереси).

3: Німеччина, яка, борючись за «життєвий простір», претендувала на укр землі, і Угорщина, яка, будучи невдоволеною умовами Тріанонського мирного договору 1920 p., домагалася повернення Закарпатської України.

Укр народ самостійно не міг вирішити укр питання.

З проголошенням автономії Карпат Укр Гітлер майстерно використовує укр питання як засіб тиску і шантажу у відносинах з противниками й із союзниками.

Карпа́тська Украї́на — автономна республіка у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939, Українська незалежна держава на Закарпатті в березні 1939.

o 12 лютого 1939 р. відбулись вибори до Сойму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців здобули кандидати Укр Нац Об'єднання.

o 15 березня 1939 р. Сейм проголосив повну держ самостійність Карпатської Укр. Прийнята парламентом конституція Карпатської Укр, визначила назву держ (Карпатська Україна), держ устрій (президентська республіка), держ мову (укр).

o Державним прапором та гімном республіки були визнані синьо-жовтий стяг і український національний гімн «Ще не вмерла Україна».

o Президент - А. Волошин

87. Радя-німецький пакт 1939 р. і укр землі. Визвольний похід Черв Армії в Зах Україну. Радянізація західноукраїнських земель.

Рад-нім договір про ненапад строком на 10 років був підписаний 23 серпня 1939 року. У цьому договорі були таємні протоколи, які передбачали:

§ Межа сфер інтересів Німеччини та СРСР приблизно пролягатиме вздовж річок Нарев, Вісла, Сян. У результаті цього розподілу всі західноукраїнські землі опинилися у сфері впливу СРСР (крім Закарпаття і Північної Буковини)

17.09.39–черв армія, саме Укр фронт на чолі з С. Тимошенком перетнули кордон Пол. Після приєднання зук земель влада розгорнула політику радянізації у 39

Радянізація Зах. України:

§ Здійснення адм поділу

§ Ліквідація приватної власності

§ Створення колгоспів

§ Боротьба з не писемністю

§ Репресії

§ Примусове переселен–10% нас

§ Заборона партій, організацій

Позитивні сторони радянізації:

· Створюються нові галузі промисловості;

· Багато спеціалістів направляються на роботу в Західну Україну;

· Землі передаються малоземельним і безземельним селянам;

· Створюються нові навчальні заклади.

Негативні сторони радянізації

· Репресії.

· Масові арешти за належність до ОУН, за виступи проти радянської влади;

· Великого удару зазнала греко-католицька церква.

Висновок: Об’єднання всіх укр земель у складі СРСР мало велике позитивне значення. Вперше за кілька століть своєї історії українці опинилися в межах однієї держави. Але новий режим був дещо жорстокий.

4 година ранку 22 червня 1941 – початок війни:наступ фашистської армії на Ленінгр, Моск і Київс напрямках. Союзниками Німеччини: Фінляндія, Угорщина, Румунія та Італія. Створенні відповідні угрупування «Північ», «Центр» і «Південь». «Південь» на територію Укр. Німецька група армій включала 300.000(57 дивізій). Відбувалось масове бомбардування літаками міст та аеродромів. Через непідготовленість в перші дні знищено 1200 літкаів.

Район Луцьк-Броди-Рівне-Дубно - танкова битва(23-29.06.41). Просування ворога було затримано дорогою ціною:з 4201 у Пів-Зах фронту залишилося 737.

7.07– 26.09.41- Київська оборонна операція. Під Києвом ворог втратив 100 тис. чол. Наступ на Київ тимчасово припинився. Тим часом - загрозливе становище на флангах Півд-Зах фронту, що обороняв місто. Німецькі танкові частини з півдня і півночі обійшовши захисників міста замкнули кільце оточення біля Лохвиці. Спроби вирватись з оточення були невдалими. Командуючий Південно-Західним фронтом загинув у бою. 19.09 німецькі війська вступили до Києва.

Значення: Зірвала плани нім командування сходу оволодіти містом. Примусила його змінити напрям головного удару, що призвело до провалу плану «Барбаросса».

Оборона Одеси5 серпня – 16 жовтня 1941 р. Під Одесою окупантів було зупинено. Місто захищала окрема Примор армія, підтримувана Чорномор флотом.

Значення: Рад війська, протягом 72 днів здійснювали оборону міста приковували значні сили ворога, завдавши їм великих втрат, давали можливість Чорномор флоту впродовж др пол 41 р. контролювати Чорне моря, загрожуючи узбережжю Румунії та її нафтовим родовищам.

Оборона Севастополя. У другій половині жовтня 1941 р. гітлерівці прорвалися до Криму, але їхня спроба оволодіти Севастополем успіху не мала. Оборона Севастополя тривала 250 днів — Із 30 жовтня 194І р. по 1 липня 1942 р., скувавши значні сили противника. Обороною Севастополя командував генерал І. Петров.

22 липня 1942 р. рад війська залишили м. Свердловськ Ворошиловоградської обл, після чого вся територія Укр опинилася в зоні окупації нім військ та союзник.

Причини поразки на початку війни: пол прорахунки та військово-стратегічні прорахунки, переоцінка значення договорів 1939, несподіваність нападу, незавершеність процесу переозброєння, масові репресії проти офіцерського складу.

89. Нацистський окупаційний режим в Україні.

Нацистський окупаційний режим в Укрставив перед собою основні завдання:

· забезпечити продовольством, мат та люд ресурсами потреби 3го рейху й армії;

· вивільнити від укр населення шляхом фіз знищення, депортацій та вивезення на роботу до Німеччини землі України і заселити їх німецькими переселенцями;

· вивезти на роботу до Німеччини якомога більше працездатного населення.

Нацистський «новий порядок» означав фіз і мор терор проти расово-неповноцінних народів(євреїв, циган, укр, рос, представни рад влади і комуністів). Найгіршим було становище євреїв і циган, яких чекало поголовне знищення.

Злочинний «новий порядок», який гітлерівці встановили на окупованих територіях, викликав широкий рух Опору, до якого увійшли сотні тисяч патріотів України.

Злочини загарбників на території України:

· часткове онімечення місц населення; заселення окупованих земель німцями;

· масова депортація населення, в т.ч. українців, до Сибіру

· підрив біологічної сили слов`янських народів

· ек пограбування території Укр; перетворення місцевого населення на рабів;

· пограбування культурних цінностей, знищення пам`ятків культури.

90. Радянський партизанський рух і більшовицьке підпілля.

До партизанської і підпільної боротьби перед війною не готувалися. Вважали, що війна буде «малою кров’ю» і на «чужій території». Всі підпільні і партизанські загони створювалися під час війни поспіхом. Не було командних кадрів. в червні 1942р. був створений Укрштаб партизанського руху на чолі з П. Строкачем. Вдалося налагодити координацію дій партизан з операціями Рад. військ, постачання партизанам зброї, боєприпасів, продуктів харчування. Напр. 1942р. в Укр. не було міста, району, де б не діяли підпільні організації або партизани.

Джерела формування партизанських загонів:

o Закинуті десантом та залишені в тилу окупантів спец підготовлені загони

o Підрозділи рад. військ, які опинилися в оточенні і не могли пробитися через лінію фронту на з’єднання з Червоною армією

o Громадяни, які не були мобілізовані до Черв. Армії, але за своїми переконаннями бажали боротися проти окупантів.

Боротьба стала «другим фронтом» у війні. Загони очолили: Ковпак, Федоров, Наумов, Сабуров

Форми боротьби:

1. Рейди в тил ворога.В червні 1943р. у рейд по зх. областях Укр. вирушено партизанське з'єднання під командуванням С.Ковпака. Воно успішно виконало завдання по виведенню з ладу нафтопромислів.

2.Руйнування шляхів сполучення, нищення залізн ешелонів. Під час Курської битви 1943р. партизани здійснили широкомасштабну операцію під назвою «Рейкова війна». Війська противника втратили сотні воєнних ешелонів.

3. Агітаційна пропагандистська робота серед населення.

4. Знищення живої сили противника і т.д.

91. Укр нац рух в роки Другої світової війни. ОУН і УПА. УГВР.

Український націоналістичний рух в роки Другої світової війни.:

· Мета: відновлення української держави

· Організаційне оформлення: Похідні групи (1941 р.), Поліська Січ (1941 р.), УПА (листопад 1942 р.) та інші загони, підпілля ОУН

· Кількість, тис. осіб: 50-200

· Командири: Командир Поліської Січі —Тарас Бульба (Боровець).Командуючі УПА: Д. Клячківський (К. Савур), Р. Шухевич (Т. Чупринка)

· Основні райони дій: Волинь, Галичина, українське полісся

· Специфіка бойових дій: Переважно діяла як самооборона населення — витіснення окупаційної адм, створення укр, захист насе від сваволі влади, зрив спроби вивозу до Німеччини продовольства, робочої сили, проведення оборонних боїв з карателями по периметру.Напади на воєнні об’єкти здійснювалися з метою оволодіння зброєю

ОУН. УПА. УГВР

· Організація укр націоналістів (ОУН)(в січні—лютому 1929 р. у Відні на чолі з Є. Коновальцем). Інтегральний націоналізм —націоналізм, що об’єднує всю націю.

· 1938 р– розкол ОУН на дві частини: начолі з Бендерою та начолі з Мельником

· Головні завдання ОУН: ·

o Орг військових відділів ОУН на теренах Волині й Полісся, а потім у Сх Гал

o Намагання поширити свій вплив на Волині, усунення із цієї тер нім адм

o Створення основ української адміністрації, підпорядкованої ОУН і УПА

o Підпорядкування всіх партизанських відділів, що діяли на Волині

o знищення пол насе на Сх Гал- перешкода укр прагнень до незалежності

· 30 червня 1941 р. у Львові ОУН(б) проголосила створення Укр Сам Держави

· 15 вересня 1941 р. Оголошення фракції ОУН(Б) поза законом. Масові арешти і вбивства членів організації. Перехід ОУН(Б) до підпільних форм боротьби

· 21—25 серпня 1943 р. - ІІІ Надзвичайний Великий Збір ОУН(Б). Підтверджено політику боротьби за Незалежну Соборну Україну

· 1941-1944 – боротьба з польським населенням

· 14 жовтня 1942 – утворення УПА

· Етапи діяльності УПА:

o 1942—1944 - Формування, поширення мережі загонів, накопичення зброї, проведення окремих операцій проти нім військ, радянських і польських партизанів

o 1944—1946 - Згортання боротьби проти Німеччини та її союзників; визначення мети подальшої боротьби: головну увагу було зосереджено на боротьбі за відновлення радянської влади на західноукраїнських землях

o 1946—1950 - Широкомасштабна партизанська боротьба проти органів рад влади на зу землях; рейди в Польщу, Чехословаччину, Австрію, Німеччину, Румунію для виведення основних сил з-під удару радянських каральних органів

o 1950-ті - Бойові дії розрізнених загонів за виживання, затухання збройної боротьби

· УГВР

Укр головна визвольна рада (УГВР) — орган пол керівництва укр визвольним рухом, який оголосив себе «верховним органом українського народу в його революційно-визвольній боротьбі».Метою організаторів було створення ширшої сус-пол бази для боротьби збройного підпілля проти німців і більшовиків та притягнення до неї кадрів з-поза ОУН.

В Укр під радянською окупацією УГВР керувала через УПА збройною боротьбою та вела через ОУН пол і пропагандивну діяльність проти радянської влади. Офіційними виданнями були «Вісник УГВР», «Бюлетень інформації УГВР»; видано також 1 випуск часопису «Самостійність». Бюро інф очолював публіцист П. Полтава. УГВР підтримувала Укр Греко-Католицьку Церкву проти насильної ліквідації та вела пропаганду серед червоноармійців у Західній Укр. У 1946 проведено бойкот радянських виборів. У жовтні 1949 року УГВР, УПА й ОУН видали «Звернення Воюючої України до всієї укр еміграції» із закликом активізувати визвольну справу за кордоном. По смерті Р. Шухевича (1950) генеральний секретаріат очолив Ю. Коваль. Більшість членів УГВР в Україні загинула або була заарештована. Тоді ж практично УГВР в Україні перестала існув

92. Визволення Укр від н/ф загарбників. Наслідки дсв для укр народу.

Визволення України від німецько-фашистських загарбників

· грудень 1942 - Звільнення пер населен пункту на території УРСР с. Півнівка

· 29 січня — 18 лютого 1943 р. - Наступ Південно-Західного і Південного фронтів. Звільнення північної частини Донбасу

· 2 лютого — 6 березня 1943 р. - У результаті наступу Воронезького і Центрального фронтів було звільнено Харків та східну частину Донбасу

· 19 лютого — 25 березня 1943 р - У результаті контрнаступу німецьких військ утрачено Харків і північно-східну частину Донбасу

· 3—23 серпня 1943 р – Бєлгород-Харківська операція: звільнено Харків

· 13 серпня — 22 вересня 1943 р. – Донбаська операція – звільнено всю територію Донбасу

· Серпень—грудень 1943 р. - «Битва за Дніпро», що складалася з ряду операцій по форсуванню Дніпра і звільнення Києва

· 26 .09—5.10. 1943 р – Мелітопольська операція: звільнення Таврії

· 10—14 жовтня 1943 р. – Запорізька операція: визволено Запоріжжя

· Жовтень 1943 р. – Дніпропетровська операція: звільнено Дніпропетровськ

· 24 грудня 1943 - 14 січня 1944 – Житомирсько-Бердичівська операція

· 27 січня – 11 лютого 1944 – Ровенсько-Луцька операція

· 30 січня – 29 лютого 1944 – Нікопольсько-Криворізька операція: звільнено райони багаті на марганцеві та залізні руди

· 5 березня – 17 квітня 1944 – Умансько-Батошанська операція: звільнено більшу частину Правобережжя, Молдавії, вийшли на кордон з Румунією

· 26 березня – 14 квітня 1944 – Одеська операція

· 8 квітня – 12 травня 1944 –Кримська операція: звільнено Крим

· 13.07–29.08.1944–Львівсько-Сандомирська операція: звільнено зах обл. Укр

· 8 вересня – 28 жовтня 1944 - Східно-карпатська операція: звільнено Ужгород(завершення визволення території України)

93. Україна після Другої світової війни. Відбудова народного господарства.

· Жодна країна Європи не зазнала такого руйнування, як Укр. За роки війни були знищені сотні міст і смт, сіл, зруйновано 16тис. промислових підприємств, 2 тис. залізничних станцій, 28 тис. колгоспів, 900 радгоспів, 1,3 тис. МТС, 18 тис. лікувальних, 33 тис. навчальних і наукових закладів, 19 тис. бібліотек.

· Прямі збитки, завдані нар господарству, дорівнювали 285 млрд. крб.

· Демографічні втрати ≈ 9 млн. чол., або 22% загальної кількості населення.

· Значно розширились її кордони, зросла пол й ек вага республіки в СРСР, вийшла на міжнар арену як суб'єкт міжнар права, докорінно змінився склад її населення, майже всі українські землі були об'єднані кордонами однієї держави.

Відбудова— процес відновлення зруйнованого війною промислового потенціалу, соціально-культурної сфери, повернення до мирного життя. Етапи:

1943—1945 рр. Відбудова найбільш життєво важливих об’єктів

1946—1950 рр. Широкомасштабна відбудова згідно з 4 п’ятирічним планом

Особливості відбудови

• Значні масштаби відбудовчих робіт

• Розрахунок лише на власні сили і на ресурси Радянського Союзу

• Під час відбудови ставка робилась на важку промисловість та енергетику

• Економіка Укр відбудовувалася і добудовувалася як частина загальносоюзної економічної системи.

• Вагома роль адм-командної системи. Саме вона давала змогу в короткий термін мобілізувати і зосередити значні матеріальні на певних об’єктах

• Ускладнення процесу відбудови голодом 1946—1947 рр.

• Нестача робочої силисучасного устаткування, обладнання і технологій

· Широке використання під час відбудовчого періоду праці в’язнів ГУЛАГу

· Результати відбудови були неоднозначними. було відновлено промисловість Укр: обсяг у 1946-50 pp. збільшився в 4,4 рази й перевищив рівень 1940 р. на 15%. ціна відбудови, внаслідок жорстоких методів її проведення, була дуже високою.

94. Громадянський конфлікт на західноукр землях у повоєнні роки.

· Серйозною проблемою для влади стала колективізація в селах Зах Укр, котра викликала масовий спротив місцевого населення. Основними засобами слугували примус, «розкуркулення», депортації. Тисячі мирних жителів Зах Укр, були виселені у Сибір. Колективізація здійснювалася під суворим політичним контролем з боку партійних організацій і супроводжувалась збройною боротьбою з УПА.

· Загони ОУН - УПА: рішуче протистояли насильницькій колективізації на зразок східних територій Укр; зривали насильницьку мобілізацію до Червоної армії молоді із Західної Укр; протистояли арештам та депортаціям населення; захищали від антизаконних дій польського війська й партизанів.

У відкритих боях бійці УПА зазнавали поразок. Рух опору пішов на спад коли НКВС ліквідував Шухевича. Щоб позбавити УПА підтримки населення, загони НКВС спалювали села, виселяли людей з місцевості, де знаходилися бази УПА, ув’язнювали тих хто допомагав УПА.

· Трагічною подією в житті західних українців стала операція «Вісла». Операція «Вісла» — етнічна чистка, здійснена польським комуністичним режимом у 1947 році проти українського населення країни.

· Польща хотіла завершити перетворення на мононаціональну держави, придушити український національно-визвольний рух, завдати поразки УПА.

· Приводом стала загибель у сутичці з вояками УПА 28.03.1947 заступника міністра національної оборони Польщі К. Сверчевського.

· Операція полягала в примусовій депортації українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині. Па нових місцях, як правило, переселенцям виділяли найгірші землі. Для особливо непокірних було створено концтабір в Освенцимі. Було переселено 150тис. осіб.

95. Викриття культу особи Й. Сталіна. Лібералізація сус-пол життя на Укр. Шістдесятництво.

Викриття культу особи Й. Сталіна (десталінізація)

Десталінізація - процес ліквідації культу особи і сталінської пол системи, створеної радянським лідером Йосипом Сталіним.

ХХ з’їзд КПРС – лютий 1956 р. – «Про культ особи та його наслідки»:

· Поворотний пункт у сусп..-політ. Житті країни

· Особиста відповідальність Сталіна за трагедію перших років війни, за депортацію народів, репресії 1937-38 рр.

· Червень 1956 – постанова «Про подолання культу особи та його наслідки»: культ був проявом особистих вад Сталіна, а не вадою радянської влади

· 1961 – тіло Сталіна винесли з Мавзолею

· 1961 - м. Сталіно перейменовано на Донецьк

Лібералізація сус-пол життя на Укр в другій пол 50-х – на початку 60-х років.

· Економіка:

o Скорочено фонд нагромадження, фінанси направляють в соціальну політику

o Зменшення чисельності армії=>кошти=>у вир-во ракетно-ядерної зброї

o Закупівля новітньої техніки за кордоном

Реформи:

І. Промисловість:

§ 1957-65 – раднаргоспи – провал.

§ Розвиток електроенергетики. 1961 Придніпровська ДРЕС – найбільша в Укр

§ 1958 – початок прискореної хімізації: 35 нових заводів

ІІ. Сільське господарство:

§ Укрупнення колгоспів -> проблема «неперспективних» сіл

§ 1963 – закупівля хліба

§ Кукурудза – «цариця полів» - пік 1961 р. (20% посівних площ)

§ Зменшення підсобних господарств

ІІІ. Соціальна політика

§ Зменшення робочого дня на 2 год. у передвихідний та передсвятковий дні

§ Скасовано закон 1940 р., який прив’язував робітників до підприємств

§ Декретна відпустка збільшилася з 77 днів до 112

§ 6-год. робочий день для підлітків до 18 р.

§ Скасована плата за навчання у старших класах, ВНЗ

§ 1956 – закон про пенсії та допомогу членам колгоспів

§ 1960 – робочий тиждень зменшився з 48 год. до 41 год.

§ 1957 – постанова «Про розвиток житлового будівництва в СРСР» - хрущовки(3 млн. квартир)