Війська цивільної оборони і їх коротка характеристика

Силами ЦО є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування. Безпосереднє керівництво військами ЦО здійснює начальник штабу ЦО України.

Війська ЦО України створюються відповідно до Закону України «Про війська Цивільної оборони» і становлять ядро найбільш підготовлених і мобільних сил. Чисельність військ визначається з урахуванням потреби й особливостей району призначення.

До 1992 року частини ЦО входили до складу Збройних Сил і підкорялися міністру оборони. 28.01.1992 р. постановою Кабінету Міністрів України «Про війська ЦО» частини ЦО були підпорядковані штабу ЦО України.

До складу військ ЦО України входять:-чотири окремі мобільні механізовані бригади, одна з них навчальна;-чотири окремих мобільних механізованих полки; -дев'ять окремих аварійно-рягувальних батальйонів;-Регіональний рятувально-координаційний центр;- два вузли зв'язку МНС України.

Військові частини мають свої зони відповідальності і дислокуються у великих містах і промислових центрах.

Основними завданнями військ ЦО є:-здійснення заходів щодо підтримки органів управління, сил і засобів військ ЦО в стані постійної готовності до виконання поставлених завдань;-нагромадження, розміщення, зберігання і своєчасне відновлення військової і спеціальної техніки, інших матеріально-

технічних засобів, призначених для проведення РІНР у мирний і воєнний час;

-проведення РІНР у зонах надзвичайної екологічної ситуації, вогнищах ураження і районах стихійного лиха;-проведення піротехнічних робіт, пов'язаних з ліквідацією вибухонебезпечних предметів;- участь в обороні України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності в межах її компетенції.

Війська ЦО зобов'язані:брати участь у заходах, спрямованих на попередження і ліквідацію наслідків НС;готувати сили і засоби для попередження і ліквідації нас-

лідків НС;здійснювати РІНР по оперативній локалізації наслідків НС, у тому числі і на територіях держав, з якими укладені відповідні угоди; брати участь у локалізації і ліквідації великих лісових і торф'яних пожеж; проводити роботи з санітарної обробки населення, спеціальної обробки техніки й іншого майна, знезаражування будинків,споруд і територій;забезпечувати зберігання вантажів, які надходять у зону НС, гуманітарну допомогу;забезпечувати населення, що постраждало від наслідків НС, продуктами, водою, предметами першої необхідності, тимчасовим житлом, а також надавати медичну допомоги; брати участь у здійсненні заходів щодо евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей із зон НС;здійснювати радіаційну, хімічну і бактеріологічну розвідку

у вогнищах ураження, зонах зараження і катастрофічної повені, а також на маршрутах до них; брати участь у проведенні науково-дослідних, конструкторських робіт, пов'язаних зі створенням, випробуванням і впровадженням нових технічних засобів, необхідних для захисту території держави і її населення при виникненні надзвичайних ситуацій, а також технології проведення РІНР;брати участь у здійсненні карантинних заходів у випадку

епідемій, епізоотій і епіфітотій.