Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Загальні положення. Стройова підготовка є самостійним предметом навчання військовослужбовців у системі бойової підготовки та органічно входить до багатьох інших предметів

Читайте также:
  1. I. Загальні положення
  2. I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  3. IV. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КОНКУРСНИХ РОБІТ
  4. IV. Загальні організаційно-методичні вказівки
  5. V Загальні організаційно-методичні вказівки
  6. V Загальні організаційно-методичні вказівки
  7. V. Загальні організаційно-методичні вказівки
  8. V. Загальні організаційно-методичні вказівки
  9. VIII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ.
  10. А) з положення безпосереднього зіткнення з противником

Стройова підготовка є самостійним предметом навчання військовослужбовців у системі бойової підготовки та органічно входить до багатьох інших предметів навчання, впливає на розвиток знань, вмінь, навиків, психологічної стійкості, необхідних особовому складові в сучасному бою.

Високий стройовий вишкіл офіцерів, прапорщиків і сержантів[1] має вирішальне значення в досягненні успіхів у стройовій підготовці, в умінні зразково виконувати прийоми і дії, передбачені Стройовим статутом, та методично правильно навчати підлеглих.

Командиру недостатньо володіти високою методичною майстерністю й теоретичною підготовкою, практичними навиками, а й важливо уміти активізувати пізнавальну діяльність своїх підлеглих, а цього можна досягти підвищенням якості стройового навчання, розвиненням у воїнів творчого мислення і наданням допомоги в оволодінні найбільш раціональними прийомами й діями у ході навчання.

Командир повинен постійно пам'ятати, що основи навчання краще всього закладати з перших днів навчання. Саме в цей час виробляється, а потім перетворюється у звичку, певний порядок у вивченні стройових прийомів і дій, а також дій зі зброєю і на бойовій техніці.

Відомо, що межі людського пізнання відносні, тому необхідно добиватися, щоб підлеглі не соромились сьогоднішнього незнання (невміння). Осуду заслуговує не той, хто не знаючи шукає відповіді й знання, а той, хто не знає, а робить вигляд, нібито знає.

Засвоєння - це розуміння плюс запам'ятовування, а оволодіння знаннями - це засвоєння плюс застосування знань на практиці.

У навчанні дуже важливо ув'язати відоме з невідомим, теорію з практикою, встановлювати найбільш ефективні форми і методи стройового навчання.

Також дуже важливо, щоб кожне стройове заняття проводилось на фоні порівняння результатів тих, хто змагається, з підвищенням духу суперництва. Це створює необхідні передумови для швидкого засвоєння матеріалу, який вивчається.

Кожне стройове заняття має бути новим ступенем в удосконаленні стройового вишколу воїнів і підрозділів. Глибина отриманих при цьому знань і міцність навиків багато в чому залежить від уміло вибраних методів навчання і тренувань, самостійне вивчення прийому або дії.

Усне викладення навчального матеріалу завжди займало і займає важливе місце в навчальному процесі. У стройовому навчанні, як правило, застосовується пояснення, яке частіше всього поєднується з показом (демонстрацією) прийомів і дій, що вивчаються.



Показ являє собою сукупність прийомів і дій, за допомогою яких у тих, хто навчається, створюється наочний образ предмета, що вивчається, формуються конкретні уяви про прийоми і дії. Однією з різновидності методу показу є демонстрація.

Показ може бути: особистий; за допомогою тих, хто навчається, і спеціально проінструктованих; у ході показних занять та при демонстрації навчальних кінофільмів.

Для успішного застосування керівником методу показу необхідно:

    • глибоко знати навчальний матеріал, уміти майстерно виконувати прийоми і дії, що розучуються;
    • витримувати встановлений темп виконання прийому або дії;
    • вміло використовувати ракурс, під яким ті, хто навчається, бачать прийоми і дії, які виконуються керівником.

Тренування - це багаторазове, свідоме повторювання визначених прийомів і дій з метою вироблення та удосконалення у тих, хто навчається, навиків і вмінь.

Для успіху тренування необхідно:

    • розуміння тими, хто навчається, мети вправи;
    • засвоєння змісту і суворої послідовності виконання дій, що розучуються;
    • розподіл керівником складних дій на складові частини;
    • нарощування швидкості, чому повинна передувати робота з вироблення у тих, хто навчається, правильних дій;
    • додержування певного ритму, правильного чергування дій, що потребують від тих, хто навчається, різного напруження фізичних і моральних сил;
    • постійне підтримування інтересу до тренувань у тих, хто навчається.

Самостійне вивчення прийому або дії є найважливішим методом навчання. В залежності від характеру навчального матеріалу існують і різновиди самостійної роботи.



Для правильної організації самостійної роботи тих, хто навчається, необхідно:

    • визначити обсяги завдання на самостійну підготовку;
    • надати методичні поради з повторювання вивченого матеріалу або практичної обробки прийомів;
    • забезпечити кожний підрозділ навчальним місцем, необхідною літературою, наочними посібниками;
    • розбити на такі групи тих, хто навчається, де були б добре підготовлені військовослужбовці й ті, хто відстає, де могла б бути забезпечена взаємодопомога;
    • здійснювати постійний контроль і надавати необхідну допомогу тим, хто навчається, у самостійному оволодінні навчальним матеріалом.

Однією з головних умов викладання будь-якої дисципліни є міцне знання предмета, уміння вільно орієнтуватися в ньому, викладати матеріал просто і дохідливо.

Однак, для успішної організації стройового навчання, недостатньо знати, чому вчити, треба ще знати, як вчити.

Методична майстерність командира визначається вмінням найти такий метод пояснення, показу й тренування стройового прийому, який на даний час, на даному занятті, при вивченні саме цього стройового прийому або дії, дасть найкращий результат у найкоротші терміни.

На стройових заняттях, особливо у ході тренувань, необхідно зберігати витримку й терпіння. Підвищений тон, гримання і роздратованість командира подавляють волю й ініціативу військовослужбовця. Він ще більше розгублюється, спішить і допускає більш серйозних помилок.

У процесі навчання командир повинен домагатися, щоб у повторюванні матеріалу активну участь брали всі військовослужбовці.

Пояснення прийому або дії має бути коротким, чітким і ясним, як і самий прийом. Кожна частина пояснення повинна супроводжуватися практичним показом.

Місце командира при проведенні занять зі стройової підготовки повинно забезпечувати спостереження за діями тих, хто навчається, щоб завчасно добиватися усунення допущених ними помилок. Найбільш доцільним віддаленням від строю підрозділу треба вважати: для командирів відділень (обслуги) три-чотири кроки; для командирів взводів - п'ять-шість кроків; для командирів рот - сім кроків. При такому віддаленні ті, хто навчається, знаходяться під постійним контролем командирів і завжди готові до виконання команд.

Велике значення у стройовій підготовці має вміння командира чітко і голосно подавати команди. Не чітко подана команда ускладнює її виконання, а неправильно віддана - приводить військовослужбовців у замішання або до невиконання прийому.

Попередня команда повинна подаватися виразно і на розтяг, щоб ті, хто навчається, зрозуміли, які дії вимагає від них командир. Виконавча команда повинна подаватися після паузи уривчасто і енергійно. З виконавчою командою ніколи не треба зволікати, так як це призводить до непотрібного перенапруження тих, хто навчається, та нечіткості в діях.

Перед поданням команди або відданням наказу командир зобов'язаний прийняти положення «струнко». Це виховує у підлеглих дисциплінованість та повагу до строю.

Навчання стройовим прийомам треба проводити в такій послідовності: ознайомлення з прийомом; розучування прийому; тренування.

Для ознайомлення з прийомом командир повинен:

o назвати прийом, вказати де і з якою метою він застосовується;

o подати команду, за якою виконується прийом;

o показати відповідно до Стройового статуту як виконується прийом у цілому, а потім у повільному темпі - за розподілом з коротким поясненням порядку його виконання.

На ознайомлення з прийомом повинен затрачатися мінімальний час. У залежності від складності стройового прийому його розучування може проводитися:

o в цілому, якщо прийом нескладний; за розподілом, якщо прийом складний;

o за допомогою підготовчих вправ, якщо прийом складний і окремі його елементи важко засвоюються.

Для ознайомлення з прийомом керівник заняття зразково показує тим, хто навчається, порядок його виконання в цілому, а потім за елементами (за розподілом), водночас пояснюючи свої дії.

Вивчення кожного елемента прийому або дії (якщо прийом складний за виконанням) також починається з показу і короткого пояснення.

Під час показу у тих, хто навчається, складається зорова уява про стройовий прийом або дію (його елементи), тому показ має бути бездоганним.

Прийоми і дії, показані чітко, правильно і красиво, завжди справляють велике враження на тих, хто навчається, і викликають бажання виконувати їх так, як було показано.

Показ завжди треба супроводжувати коротким поясненням. Для створення повного і правильного уявлення про прийом або дію, що вивчаються, недостатньо мати зорову уяву, а й необхідне їх усвідомлення.

Пояснення дозволяє розкрити такі сторони прийомів і дій, що вивчаються, які важко засвоюються під час показу. Воно орієнтує тих, хто навчається, на те, що буде показано, або на те, від чого залежить правильність виконання стройового прийому або дії.

Після ознайомлення із стройовим прийомом або дією процес формування навику як цілісної дії включає три основні етапи, взаємопов'язаних між собою.

Перший етап складається з розподілу прийому або дії на елементи (складного) та виконання прийому або дії за елементами.

Другий етап послідовно об'єднує елементи в групи, а потім - в одне ціле.

Третій етап зводиться до вироблення навиків у виконанні прийому або дії. виконання прийому шляхом багаторазового повторювання (тренування) доводиться до автоматизму. При цьому командир повинен добиватися, щоб усі прийоми виконувались правильно, швидко, красиво і чітко.

Командир досягне кращих результатів у своїй практичній діяльності з навчання, зможе уникнути помилок, якщо перед початком навчання військовослужбовців матиме уяву про психолого-педагогічні особливості кожного з тих, хто навчається, вивчивши його анкетні дані і повсякденно спостерігаючи за ним у процесі бойового навчання, життя і побуту.

Це допоможе командиру встановити хороші відносини з підрозділом і кожним військовослужбовцем окремо, правильно визначити зміст навчального матеріалу для даних військовослужбовців, обсяг завдань для самостійної підготовки, своєчасно надати допомогу щодо усунення недоліків у стройовому навчанні, правильно вибрати основні напрямки виховного впливу на кожного військовослужбовця.

Командир повинен завжди пам'ятати, що раціональне використання технічних засобів навчання, особливо навчальних кінофільмів зі стройової підготовки, не самоціль, а засіб для кращого розуміння і запам'ятовування матеріалу. Тому демонстраційний матеріал повинен бути ретельно підібраний, а також добре продумано його застосування, у разі перенасичення ним заняття.

ПЛАНУВАННЯ СТРОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Робота командира щодо стройового навчання підлеглих починається з планування. При плануванні занять зі стройової підготовки командир повинен керуватися вимогами програми бойової підготовки, завданнями, які поставлені перед підрозділом зі стройової підготовки, положеннями Стройового статуту Збройних Сил України, а також рівнем стройового вишколу особового складу.

У планах знаходять відображення питання організації планових і додаткових занять, методична підготовка сержантів, прапорщиків і офіцерів, які проводять заняття, змагання на кращий взвод і роту, розробка наочних посібників і удосконалення навчальної бази зі стройової підготовки.

Програми дають командиру частини право визначати час на відпрацювання теми в залежності від підготовленості тих, хто навчається. Таким чином, кількість занять і навчальних питань з кожної теми може бути різним. Для більш якісного^' вивчення складних стройових прийомів, таких, як стройовий крок, повороти на , місці, під час руху та інші, заняття повинні неодноразово повторюватися. Не можна переходити до вивчення наступного навчального питання, поки не буде якісно відпрацьовано питання, що вивчається. Якщо з якої-небудь причини одне з навчальних питань даного заняття випущене або не засвоєне, воно повинно бути відпрацьоване в години самостійної підготовки чи перенесене на наступне заняття.

Заняття зі стройової підготовки повинні проводитися регулярно і через рівні проміжки часу, щоб не втрачалися навики, набуті військовослужбовцями на попередньому занятті. Високих результатів у стройовій підготовці особового складу і підрозділів досягають ті командири, які закріплюють отримані стройові навики на інших заняттях.

Не треба також допускати, щоб стройові заняття проводилися декілька днів підряд або по два на день, так як ці заняття при правильній їх організації вимагають великого фізичного напруження.

Практика показує, що найбільших успіхів досягають ті командири підрозділів, які планують стройові заняття один-два рази на тиждень.

Заняття зі стройової підготовки, як і будь-яке інше заняття, досягає мети у тому випадку, якщо воно ретельно підготовлене і забезпечене матеріально. Ось чому при плануванні командир підрозділу повинен передбачати інструкторсько-методичні або показні заняття з офіцерами, прапорщиками і сержантами, а напередодні цих занять проводити інструктажі сержантів.

Заняття зі стройової підготовки плануються в роті, як правило, одночасно з усіма взводами і проводяться під керівництвом командира роти: з одиночної підготовки - одногодинне, а зі стройового злагодження підрозділів залежно від масштабу можуть бути по дві години. У військово-навчальному закладі (навчальній частині) заняття проводяться у складі взводу під керівництвом командира взводу.

Кожне заняття повинно складатися з трьох частин:

    • вступної частини, до якої входить огляд зовнішнього вигляду і вивід підрозділів до місця занять на стройовий плац, оголошення теми, мети заняття, навчальних питань та повторення раніше вивчених прийомів;
    • основної частини, яка включає вивчення і відпрацювання нових прийомів за розподілом та в цілому; тренування прийомів проводиться за командами командира чи під барабан самостійно, попарно та у складі відділення (взводу, роти);

o заключної частини, в якій рекомендується провести розбір і оголосити оцінки тим, хто навчається, організувати змагання, виділити кращих і дати завдання на самостійну підготовку.

 


Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 10; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
ПЕРЕДМОВА. | Підготовка до занять
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты