Особливості життєдіяльності у зрілому дорослому віці

Вінницький національний медичний університет

Ім. М.І.Пирогова

Кафедра медичної психології та психіатрії

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО практичного заняття

для студентів 2 курсу медичного факультету спеціальність: 7.110110 - «медична психологія»

З дисципліни Вікова та педагогічна психологія

Модуль 1 «Вікова психологія»

Тема 21: Психологічні характеристики розвитку особистості в період середньої дорослості

Автор-укладач: доц. Н.Д.Корольова

Вінниця – 2010

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Тема 21: Психологічні характеристики розвитку особистості в період середньої дорослості.

2. Кількість академічних годин – 2.

3. Вид проведення заняття – практичне заняття.

4. Місце проведення заняття – клас кафедри.

5. Мета заняття:засвоїтиособливості розвитку особистості та Я-концепції у період дорослості, засвоїти основні аспекти змін когнітивної та афективної сфер, аналізувати особливості перебігу вікових криз на різних етапах дорослості та особливості психокорекційної допомоги лікаря-психолога.

6. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення:

6.1.Література:

6.1.1.Основна література:

· Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001.

· Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В.Гамезо и др. – М., 1984.

· Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навч. Посібник. – К.: Академвидав, 2005, - 300с.

· Поліщук В.М. Вікова та педагогічна психологія: Навч.-метод. Посібник. – Суми:ВТД «Універсальна книга», 2007. – 330 с.

6.1.2. Додаткова література:

· Крайг Г. Психология развития. – СПб., 2000.

· Кулагина И.Ю., Колюцкий В.И. Возрастная психология. Полный жизненный цикл развития человека. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - М,: ТЦ Сфера, 2004.

7. Основні питання, що підлягають вивченню на даному занятті:

· Загальна характеристика соціальної ситуації розвитку.

· Професійна продуктивність в середній дорослості.

· Психологічні особливості сімейних стосунків.

· Взаємовідносини з дітьми в період дорослості.

· Розвиток Я-концепції: близькість та самотність в період дорослості.

· Кризи періоду середньої дорослості.

Особливості життєдіяльності у зрілому дорослому віці

Життєдіяльність людей у 40—60 років значною мірою залежить від сприйняття ними свого віку, а також від со­ціальних умов. У 40—42 роки дорослий відчуває вибух неприємних переживань, думок стосовно марної плинності часу, зауважує перші ознаки і симптоми втрати моло­дості, послаблення здоров'я. У 43—50 років настає рівно­вага, свідченням якої є значно сильніша прив'язаність до сім'ї, водночас зберігається відчуття потенціалу для особистісного розвитку. Після 50 років домінує переживання зрілості, джерелом задоволення стають сімейне життя та успіхи дітей. Людина все частіше задумується над сенсом життя, цінністю здійсненого та досягнутого.

Провідним видом діяльності протягом зрілого дорос­лого віку залишається праця. Нагромаджений професій­ний досвід дає змогу людині компенсувати вікові зміни в організмі. Основним чинником розвитку особистості в цьому віці є успіхи на роботі, які сприяють її самоактуалізації.

Серйозною проблемою людей зрілого дорослого віку в Україні є зміна місця роботи, професійної діяльності. Ба­гато з них втрату роботи, проблеми працевлаштування, пе­рекваліфікації сприймають як життєву катастрофу, що спричинює конфлікти у сім'ях та внутріособистісні кон­флікти. Значну частину вільного від основної роботи часу вони витрачають на додаткові заробітки, забезпечення по­буту та добробуту.

У більшості людей зрілого дорослого віку значних змін зазнає сімейне життя. їхні думки і справи заполонює вирі­шення проблеми допомоги дітям, які виходять на само­стійну дорогу, а також батькам похилого віку. Інтимнішими, теплішими стають подружні стосунки. Чоловік і дру­жина все більше часу проводять разом, турбуються одне про одного.

Спосіб життя і поведінки людини у зрілому дорослому віці пов'язані з типом акцентуації особистості.

Гіпертимному типу акцентуації особистості влас­тиві оптимізм, підвищений фон настрою, активність, комунікабельність, ініціативність, авантюризм, соці­альна гнучкість, легкість у спілкуванні, поверховість у міжособистісних стосунках, необов'язковість, байдуже ставлення до питань моралі. Такі люди важко пережи­вають самотність, дисципліну та обмеження їхньої ак­тивності.

Представники психастенічного типу акцентуації осо­бистості проявляють підвищену тривожність, невпевне­ність у собі, схильність до глибоких сумнівів, нерішучість у прийнятті рішень, загострене почуття обов'язку і відпо­відальності, тривожну метушливість у роботі, детальне продумування своєї поведінки, боязнь невдачі.

Особливостями епілептоїдного типу акцентуації осо­бистості є негнучкість емоційної сфери та мислення, по­слідовність у поведінці, спрямування інтересів на матері­альне благополуччя і власне здоров'я, акуратність, береж­ливість, розрахунок, диференційоване ставлення до людей (до вищих за статусом — запобігливість, до нижчих — жорсткість), напади сентиментальності.

Ознаками нарцисичного типу акцентуації особистос­ті є егоцентризм, самозахоплення, завищена самооцінка, прагнення особистої вигоди і благополуччя, експлуатація людей в особистих цілях, гіпертрофована здатність до ви­тіснення зі свідомості своїх негативних якостей, любов до комфорту, байдуже ставлення до інших, нетерпимість до успішних людей, заздрість, прагнення принизити гідність інших, нещирість у стосунках.

Тип акцентуації особистості зумовлює особливості пов'язаних зі старістю індивідуальних установок, якими можуть бути страх перед старістю, бунт проти старіння, емоційна і соціальна ізоляція, адекватне, раціональне сприйняття старості, рефлексія стосовно життєвих надбань.

На індивідуальний спосіб життя людини зрілого до­рослого віку впливають також такі соціально-психологіч­ні характеристики особистості, як професійна активність, інтереси, фізична активність, яка відповідає стану здо­ров'я, умовам і способу діяльності. Успішні у своїй справі особистості легше переносять неминучі для зрілої дорос­лості різноманітні вікові проблеми і труднощі, гармоній­нішим є їх внутрішнє життя, оптимістичнішим погляд у майбутнє.