Особливості пізнавальних процесів у зрілому дорослому віці

У людей, які досягли віку зрілої дорослості, послаблю­ються психофізіологічні функції. Однак це суттєво не по­значається на функціонуванні їх когнітивної сфери, не знижує працездатності, трудової і творчої активності.

Розвиток окремих здібностей триває протягом усього зрі­лого дорослого віку. Особливо це стосується тих, які пов'яза­ні з трудовою діяльністю людини та її повсякденним життям.

У цьому віці не втрачає своєї повноцінності когнітивний досвід, що забезпечує збереження, впорядкування і перетворення інформації. Ефективно функціонують когнітивні схеми, семантичні і понятійні структури.

Незначних змін зазнає метакогнітивний досвід. До­сить високим залишається мимовільний інтелектуальний контроль, однак довільний інтелектуальний контроль знижується, що виражається у стереотипізації мислення. Закритішою стає пізнавальна позиція людини, що прояв­ляється в однотипності осмислення проблем, нездатності враховувати погляди інших.

Високим є рівень конвергентних здібностей (здатності розв'язувати нормативні задачі), однак відчутно починає знижуватися рівень дивергентних здібностей (здатності висловлювати оригінальні ідеї у нерегламентованих видах діяльності).

Як і в ранньому дорослому віці, на цьому віковому ета­пі ефективно функціонують полезалежний, когнітивно простий і рефлексуючий когнітивні стилі (способи оброб­лення інформації про актуальну ситуацію). Не втрачають своєї повноцінності законодавчий, виконавчий та оцінний інтелектуальні стилі, емпіричний, раціональний, метафо­ричний епістемологічні стилі.

Дещо звужується ментальний простір (розміщення ментальних об'єктів), оскільки не задовольняються окре­мі частини досвіду. Змінюється структура ментальної ре­презентації. Людина все менше розширює кінестетичний досвід (тактильні, нюхові та інші чуттєві враження). У зв'язку з погіршенням зору звужується обсяг, втрачається адекватність зорових вражень.

Помітні зміни у пізнавальній діяльності. Функціонуван­ня динамічного інтелекту (необхідних для опанування но­вих здібностей), яке досягло піку у період юності, поступово знижується. Однак підвищується функціонування криста­лізованого (стабілізованого) інтелекту, що виявляється у здатностях встановлювати зв'язки, формулювати суджен­ня, аналізувати проблеми і використовувати засвоєні стра­тегії для розв'язання завдань. Ці здатності формуються з досвідом, обумовлюються рівнем освіти, спираються на на­буті протягом тривалого часу знання. Усе це свідчить, що у зрілому дорослому віці одним із важливих факторів, який впливає на пізнання, є багатство життєвого досвіду.

На розвиток когнітивних навичок у зрілому дорослому віці впливає праця. Люди, чия трудова діяльність є досить складною і різноплановою, мають гнучкіші розумові здібності, ніж зайняті рутинною працею. Високим рівнем інте­лектуальної гнучкості відзначаються дорослі, яким у про­цесі роботи часто доводиться багато думати, виявляти іні­ціативу, приймати самостійні рішення.

Тим, хто має необхідні для оволодіння новими знання­ми, виконання складної роботи когнітивні навички, легше пристосуватись до мінливих умов праці (зміни технології, організації виробництва тощо). Це особливо важливо у сферах діяльності, в яких динамічно змінюються профе­сійні знання (медицина, комп'ютерні технології, технічне конструювання тощо).

У період зрілої дорослості людина активно розширює свої знання, оцінює події та інформацію в широкому кон­тексті. Попри зниження швидкості і точності оброблення ін­формації, що є наслідком біологічних змін, здатність послу­говуватися інформацією залишається на високому рівні. Хоч когнітивні процеси у людини зрілого віку відбуваються повільніше, ніж у молодої, ефективність її мислення вища.

Інтенсивність інволюції інтелектуальних функцій лю­дини (зниження довільного ментального контролю, дивер­гентних здібностей, звуження ментального простору, не­адекватність ментальної репрезентації тощо) залежить від професійної активності, обдарованості та освіти.