Ураження нервової системи при туберкульозі.

В попередньому матеріалі (теми № 23-24) розглядались особливості перебігу туберкульозного менінгіту та прояви туберкулом, в тому числі множинних, міліарних. Ще однією формою ураження, що проявляється опосередковано симптомами з боку нервової системи, є туберкульозний спондиліт. Ураження хребців (карієс) є наслідком дисемінації туберкульозного процесу, що частіше виникає в дитячому віці. Процес локалізується в губчастій частині тіла хребця (60% - грудний відділ, рідше поперековий і ще рідше – шийний та крижовий), але згодом охоплює і міжхребцеві диски, може переходити на сусідні хребці. Карієс хребця (хребців) призводить до їх поступового перелому, деформації хребцевого стовпа і утворення горба (gibbus). Чим молодший вік початку захворювання, тим більша вірогідність формування горба. На МРТ – томограмах представлені зображення при туберкульозному спондиліті, з утворенням напливного абсцесу (чи «холодного» абсцесу), який, в першому випадку викликає стиснення спинного мозку, а в другому – інфільтрує m. Iliopsoas.

Прорив казеозних мас за межі хребця є тим механічним моментом, який включає симптом из боку нервової системи. Це можуть бути як корінцеві синдроми (клінічна картина радікуліту), так і провідникові розлади при стисненні спинного мозку на певному рівні. У разі пошкодження на грудному рівні виникають парези та паралічі в ногах (центрального типу), провідникові порушення чутливості, тазові розлади центрального типу, трофічні порушення (одночасно з корінцевими симптомами подразнення на рівні ураження). При своєчасній ліквідації механічного стиснення спинного мозку та відновленні ліквороциркуляції навколо нього та кровопостачання в ньому хірургічним шляхом, прогноз відновлення функцій досить благоприємний. Але в більш пізньому періоді можуть виникати зростання парезів та інші прогресуючі розлади внаслідок супутнього арахноїдиту, деформації хребцевого каналу, його стенозу, дегенерації спинного мозку та його атрофії чи внаслідок реактивації запального процесу у хребці. В таких випадках прогноз відновлення несприятливий. Лікування туберкульозного спондиліту включає сучасні хірургічні та ортопедичні методики (в тому числі алопластику та пломбування хребців), а також тривалі курси протитуберкульозних препаратів та санаторно-курортне лікування.