В (breathing) - дихання.

С (circulation) - кровообіг.

С’ (cervical spine) - спостереження за шийним відділом

хребта та накладання шийного коміру.

2. Медичне сортування.

3. Інтенсивна терапія.

4. Вторинний огляд (АВСDE).

5. Постійне спостереження за травмованим.

6. Кваліфікована та спеціалізована медична допомога.

Дуже часто невідкладну медичну допомогу потерпілим доводиться надавати в екстремальних ситуаціях, коли існують додаткові фактори, що загрожують не тільки потерпілим, але і їх рятівникам.

В таких випадках медичним працівникам слід дотримуватись таких принципів:

· оглянути місце пригоди;

· провести первинний огляд потерпілого та надати йому невідкладну медичну допомогу за умови стану, що загрожує його життю;

· провести вторинний огляд потерпілого та, за необхідності, надати йому допомогу в разі виявлення інших проблем.

2.1.1.D – danger – огляд місця події

При підході до постраждалого з’ясуйте у випадкових свідків, рятувальників чи міліціонерів що сталося, чи безпечним є місце пригоди, скільки є постраждалих.

Якщо місце події, на Ваш погляд пов’язане з кримінальними діями, то відразу викличте міліцію, якщо вимагає втручання рятувальників – повідомте рятувальну службу. У всіх випадках, якщо стався злочин, або застосовано насилля, правоохоронні органи повинні попередньо забезпечити безпеку для медичних рятувальників.

Якщо ніякої інформації немає, дійте самостійно, звертаючи насамперед увагу на все, що може загрожувати вашій безпеці: місце слід повністю оглянути. Якщо є найменша загроза (контейнери промарковані спеціальними знаками, пролита рідина, дим, туман, вогонь, природний та інший газ, проводи електричного струму, вибухонебезпечні предмети, предмети, які можуть впасти зверху і т.п.) подумайте, чи зможете ви її самостійно без власного ризику усунути, якщо ні, припиніть рух до постраждалого, викличте рятувальників. У цій ситуації слід підтримувати словесний контакт з постраждалим, з’ясувати що його турбує і дати йому рекомендації щодо само- і взаємодопомоги.

Якщо ви приймаєте рішення наблизитися до постраждалого, по ходу з’ясуйте для себе, що сталося, щоб передбачити механізм травми і налаштуватися на технологію надання медичної допомоги. Одного медичного працівника або водія попросіть оглянути всі закутки місця пригоди, щоб виявити інших людей. Коли вони є, при потребі ви змушені їх оглянути і надати медичну допомогу теж.

Звертайте увагу на всі деталі місця пригоди, постійно контролюйте місце пригоди, оскільки в динаміці можуть виникнути додаткові небезпеки, що змусить вас рятувати не тільки життя постраждалого, але й власне.

Пріоритетом залишається власне життя, далі життя пацієнта, далі – всіх оточуючих.

З’ясуйте, чи потрібна вам додаткова допомога або додаткові засоби?

У разі необхідності зверніться за допомогою до фахівців рятувальної служби чи міліції.

Намагайтеся визначити деталі, які можуть вам підказати причини події. Це особливо важливо, коли потерпілий знаходиться у непритомному стані або свідки події відсутні.

Видаляють постраждалого з небезпечної зони і переміщують його в безпечну зону, використовуючи прийом «рятувального захоплення».

Техніка виймання постраждалого із транспортного засобу

При відкритих дверях рятувальник знімає ноги пораненого з педалей і приводить зовнішнє передпліччя до живота. Потім заводить одну руку за спину пацієнта й захоплює його руку. Іншу руку він проводить під пахви пацієнта, притискаючи його до свого плеча. Рятувальник поворотом підтягує потерпілого до прорізу дверей, міцно підтримуючи його й уникаючи різких рухів голови вперед або набік.

Для того щоб покласти пацієнта на землю або носилки, рятувальник стає на коліна й відхиляється убік, коли потерпілий лягає на землю.

Найбільш безпечно вивільнення постраждалого може проводитися двома і більше рятувальниками з точною координацією всіх рухів. Виймання і підтримка здійснюється за голову і ноги одночасно. Постраждалого спочатку укладають на сидіння, обережно піднявши з педалей ноги. По продовженню сидіння встановлюють носилки.

Інші рятувальники піднімають пацієнта за скручений одяг або підводять свої передпліччя під грудну клітку, поперек, нижні кінцівки. Пацієнта подають на носилки «стрибками» по команді: «Давайте!», «Стоп!».

Постраждалий укладається в положення на спині на жорсткі нисилки, щит або його аналог без зняття попередньої іммобілізації. По методу S.Podolsky (1983) тіло постраждалого фіксується до щита на різних рівнях, голова додатково з обох сторін обкладається мішочками з піском або інфузійними засобами та додатково фіксується тканинною стрічкою (мал. 5).

Рятування ниряльника зводиться до утримання його на поверхні води з підтримкою голови та шиї. Розповсюдженою помилкою при витягуванні на беріг є звисаюча, нічим не фіксована голова потерпілого. Іммобілізацію рекомендують прямо у воді.

Американською колегією хірургів розроблені рекомендації по зняттю захисного шолома з голови постраждалого мотоцикліста. Техніка маніпуляції полягає в наступному (мал. 6): одна людина розташовує руки на поверхні шолома з двох сторін, захопивши пальцями нижню щелепу постраждалого і фіксує голову. Помічник розщібає або перерізає ремінь шолома і створює тракцію по вісі, захопивши нижню щелепу пальцями однієї руки і підтримуючи шию нижче потилиці другою рукою. Подальшим стягуванням шолом знімається. Якщо це не вдається, то його бажано залишити на період транспортування і зняти в клініці. У складних випадках шолом розрізається навпіл за допомогою гіпсових ножиць.