Особливості препарування каріозних порожнин у тимчасових та постійних зубах в залежності від періоду розвитку зуба.

На І етапі розвитку тимчасових зубів (формування коренів) пульпова порожнина зуба по підношенню до всієї маси коронки більша, відроги пульпи розташовані високо, що змінює топографічні співвідношення прошарків дентину і порожнини зуба, немінералізовані фісури. Тому слід застосовувати ощадливе препарування особливо в напрямку до пульпи зуба, критично оцінювати глибину ураження і використовувати методику профілактичного пломбування. На II етапі розвитку зуба (сформовані корені) показана методика препарування за Блеком з подальшим пломбуванням амальгамою. На III етапі розпитку тимчасового зуба (розсмоктування коренів) при наявності незначних кяріозиих порожнин імовірність появи карієсу в інших фісурах незначна і показана методика препарування Лукомського (метод "біологічної доцільності").

На етапі вторинної мінералізації постійних зубів (1-5 роки після прорізування, І етап розвитку) незначні ураження жувальної поверхні не потребують класичного препарування за Блеком (дивись вище - метод профілактичного пломбування з неінвазійним закриттям фісур). Якщо ураження карієсом в межах емалі глибоких ("закритих") фісур поєднується з незначною каріозною порожниною в межах дентину, то доцільно каріозну порожнину препарувати до здорових тканин (за Лукомським), а фісури препарувати в межах емалі фісурним бором. Порожнина буде, мати ступінчасте дно. Пломбувати слід композитами, склоіопомернимн цементами, компомерами.

Методика препарування за Блеком показана не тільки для пломбування амальгамою, а й композитами у випадках глибокого карієсу постійних зубів на всіх етапах розвитку.

Матеріали для самоконтролю:

1. Завдання для самоконтролю Які каріозні порожнини належать до II класу за Блеком?
А. Розміщені в ділянці шийок усіх зубів

В. Розташовані на контактних поверхнях молярів та премолярів *

С. Локалізовані на контактних поверхнях різців та ікол

D. Розміщені на контактних поверхнях різців та ікол з порушенням цілості кута ріжучого краю.