КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Лікування. За гострого панкреатиту і тяжкого загострення хронічного панкреатиту в перші 2—3 доби призначають голодну паузу з одночасним вживанням великої кількостіЗа гострого панкреатиту і тяжкого загострення хронічного панкреатиту в перші 2—3 доби призначають голодну паузу з одночасним вживанням великої кількості рідини (відвар шипшини, несолодкий чай, лужні мінеральні води без газу). У період голодування необхідно кілька разів на добу відсмоктувати шлунковий секрет за допомогою назогастрального зонду. При необхідності можливе внутрішньовенне краплинне (40 крапель за 1 хв) введення суміші незамінних амінокислот (аміназол, альвезин, поліамін та ін.) і жирових емульсій (10% інтраліпід чи ліпофундин) з розрахунку 1 - 1,5 г жиру на 1 кг маси тiлa на добу із щвидкістю 20-30 крапель за 1 хв. Найважливішим принципом лікування хворих на хронічний панкреатит у період загострення є усунення больового синдрому. Основна причина болю— внутрішньопротокова гіпертензія, тому препаратами вибору є засоби, що блокують стимульовану панкреатичну секрецію — соматостатин (октреотид) і даларгін. Даларгін — синтетичний аналог опіоїдних пептидів, також є антагоністом панкреатичної секреції. Препарат призначають по1 мг 2—3 рази на добу в/м чи в/в крапельно в 100-200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. У гострий період захворювання використовують також панкреатичні ферменти в поєднанні з блокаторами Н-2-репепторів гістаміну чи рідкими антацидами (маалокс,фосфалюгель) для попередження інактивації екзогенних панкреатичних ферментів кислотою шлункового соку. Ефективність панкреатичних ферментів у гострому періоді основана на їх здатності зменшувати вираженість больового синдрому завдяки включенню механізму зворотного зв'язку: підвищення активності протеаз у просвіті дванадцятипалої кишки сприяє зменшенню вивільненню і синтезу холецистокініну, що зумовлює зменшення стимуляції екзокринної функції підшлункової залози, зниження протокового і тканинного тиску. Призначають препарати, що не містять жовчних кислот (панкреатин, мезим-форте, трифермент, креон) у поєднанні з блокаторами Н-2-рецепторів гістаміну (квамател, ранітидин у віковій дозі 1-2 рази на добу) або рідкими антацидами (маалокс, альмагель – по 1 дозі за 30 хв. до їжі і через 1,5 год. після їжі). 3а неускладненого панкреатиту больовий синдром, як правило, зникає протягом 2—З діб. Якщо він зберігається довше,призначають знеболювальніпрепарати: 50% розчин анальгіну 1-2 мл чи баралгіну 3-5 мл 2-3 рази на добу. За відсутності ефекту додатково вводять нейролептики: 0,25% розчин дроперидолу по 1-2 мл. З 1-ї доби загострення для попередження септичних ускладнень призначають антибіотики (гентаміцин чи граміцин). Симптоматична терапія при хронічному панкреатиті включає препарати, що нормалізують порушення моторики дванадцятипалої кишки і сфінктера великого сосочка, жовчного міхура (холінолітики, про кінетики) і гіпосенсибілізуючі засоби (кларитин, феністил), пробіотики для відновлення мікрофлори кишечнику (бактисубтил, лактобактерин). 5. Матеріали для самоконтролю: 5.1. Тестові завдання: 1.Формування захворювань біліарної системи відбувається переважно у віці: а) 2—3 років б) 5—6 років в) 9—12 років г) старше 12 років
2. Постійний неінтенсивний, ниючий біль в правому щдребер`ї іноді відчуттятяжкості, розпирання в цій ділянці притаманні а) гіперкінезії жовчного міхура з гіпотонією сфінктерів б) гіперкінезії жовчного міхура з гіпертонією сфінктерів в) гіпокінезії жовчного міхура з гіпотонією сфінктерів г) гіпокінезії жовчного міхура з гіпертонією сфінктерів 3. Найбільш інформативне дослідження в діагностиці дискінезії жовчовивідних шляхів б) ультразвукове в) біохімічне г) багатомоментне фракційне дуоденальне зондування 4. Назвіть терапію, яку не використовують при гіперкінетичній дискінезії а) седативна б) жовчогінна в) дієтична г) тонізуюча 5. При лікуванні хворих з гіперкінетичною дискінезією а) холеретики б) холекінетики в) холеспазмолітики г) холінолітики 6. При лікуванні хворих з гіпокінетичною дискінезією не використовують: а) холеретики б) холекінетики в) холеспазмолітики г) збори лікарських рослин 7. Назвіть два клінічні симптоми, що дозволяють диференціювати хронічний холецистохоланггг і дискінезію жовчовивідних шляхів: а) вираженість больового синдрому б) наявність інтоксикації в) збільшення, ущільнення і чутливість при пальпації печінки г) тривалість захворювання 8. Найбільш інформативний метод дослідження при хронічному холецистохолангіті: а) дуоденальне зондування з мікроскопічним, бактеріологічним і біохімічним дослідженням жовчі б) холецистографія в) дистанційна і контактна рідиннокристалїчна термографія г) ультразвукове дослідження 9. Який варіант хронічного гепатиту переважає в дитячому вид? а) аутоімунний б) вірусний в) лікарський г) криптогенний 10 .Найбільш ймовірний наслідок гострого гепатиту типу В? а) одужання б) носійство HBsAg в) формування хронічного гепатиту г) формування цирозу печінки 11.Найбільш ймовірний шлях інфікування гепатитом С? а) переливання крові та її продуктів б) сексуальні контакти в) побутові контакти г) професійні контакти 12. Який фактор обов'язково присутній у сироватці крові при гострому гепатиті В? а) HCVAвlgG б) HCVAвlgM в) HCV РНК г) HBsAg
13. Який з шкірних симптомів найменш ймовірний при хронічному гепатиті? а) жовтяниця шкіри покриву І слизових оболонок б) вузлувата еритема в) телеангіектазії г) «печінкові» долоні 14. Найбільш інформативний метод діагностики хронічного гепатиту: а) ультразвукове дослідження б) сканування печінки з колоїдним радіофармакологічним препаратом в) ЕВМгепатобілісцинтиграфїя з радіофармакологічними препаратами г) морфологічне дослідження 15. Який вид інтерферонів використовують у теперішній час? а) альфа-інтерферони б) бета-інтерферони в) гамма-інтерферони г) дельта-інтерферони
16. За якого етіологічного варіанту хронічного гепатиту показана інтерферонотерапія? а) хронічний гепатит В б) хронічний гепатит D в) аутоімунний хронічний гепатит г) лікарський хронічний гепатит 17. При вірусному гепатиті В препаратом вибору є: а) преднізолон б) есенціале в) реаферон г) гептрал 18. Найбільш характерний для хронічного панкреатиту диспептичний синдром: а) відрижка тухлим б) печія в) розлад випорожнення г) підвищений апетит
19. Дослідження активності панкреатичних ферментів найінформативніше: а) у перші 12 год загострення захворювання б) у перші 2 год загострення захворювання в) через 12—24 год від початку загострення г) через 48-72 год від початку загострення 20. «Золотий стандарт» у діагностиці хронічного панкреатиту: а) ультразвукове дослідження б) комп'ютерна томографія в) ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія г) радіонуклідне сканування 21. У перші 2—3 доби гострого панкреатиту чи загострення хронічного панкре а) непротертий варіант дієти №5-П б) протертий варіант дієти №5-П в) голодну паузу г) дієту №1 22. Якому препарату віддають перевагу при корекції недостатності а) фестал 6) мезим-форте в) креон г) панзинорм 2 Задачі для самоконтролю:
|