ЗАХВОРЮВАННЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ

Хронічний панкреатит — рецидивуюче гетерогенне захворювання, що характеризується структурними змінами тканини підшлункової залози з функціональною недостатністю органа різного ступеня.

Хронічний панкреатит у дітей частіше вторинний, виникає на тлі захворювань органів травлення, насамперед, жовчовивідних шляхів і дванадцятипалої кишки. Значно рідше спостерігають так званий «первинний» хронічний панкреатит, проте, перебіг цієї форми найбільш тяжкий, з характерними і вираженими клінічними симптомами. Найбільш часті причини виникнення хронічного панкреатиту у дорослих — алкогольний і токсичний вплив , у дітей є казуїстикою. Значно більше значення в дитячому віці має травматичне пошкодження підшлункової залози з струсом органа, руйнуванням певної кількості ацинусів і вивільненням біологічно активних речовин. Причиною підвищення тиску в протоках підшлункової залози може бути їх аномалія чи закупорювання каменем, що зумовлює порушення пасажу панкреатичного соку з виникненням запальних змін і гіперферментемії. Прямий пошкоджуючий вплив на тканину підшлункової залози справляють інфекційні агенти, зокрема, важливу роль відіграє вірус епідемічного паротиту; не можна виключити участь ієрсиній, вивчають вплив бактеріальних інфекцій. Важливе значення у формуванні хронічного панкреатату має активація ферментів панкреатичного соку внаслідок рефлюксу в протоки вмісту дванадцятипалої кишки, зокрема, жовчі. Захворювання може виникати внаслідок тривалого застосування деяких лікарських засобів, зокрема, тетрациклінів, діуретиків, сульфаніламідів, сульфасалазину, меркаптопурину.

Класифікація хронічного панкреатиту у дітей (за Г.В. Римарчук).

1. За походженням:

· первинний

· вторинний

1. За перебігом захворювання:

· рецидивуючий

· монотонний

1. За тяжкістю захворювання:

· легкий

· середньої тяжкості

· тяжкий

1. За функціональним станом підшлункової залози:

a) за змінами екзокринної функції — гіпосекреторний, гіперсекреторний, обтураційний, нормальний тип панкреатичної секреції;

b) за змінами ендокринної функції —гіперфункція, гіпофункція інсулярного апарату;

c) за наявністю ускладнень — несправжня кіста, панкреолітіаз,
цукровий діабет і ін;

d) за наявністю супутніх захворювань — з виразковою
хворобою, гастродуоденітом, холецистохолангітом, гепатитом, ентеритом, колітом, неспецифічним виразковим колітом та ін.