КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
АнамнезПацієнта потрібно запитати: • які патологічні елементи на шкірі є в даний час або з'являлися • чи є елементи висипки інфекційного, алергійного походження, пе- • який характер мають елементи висипки; • чи змінений колір шкіри (ціаноз, блідість, жовтяниця тощо); • чи змінені вологість шкіри, її еластичність, тургор, підшкірна жиро • з чим пов'язані зміни з боку шкіри і підшкірної клітковини; • чи є родинні особливості шкірних покривів (гіпер- та депігментація, • який алергологічний анамнез родини; • які гострі та хронічні захворювання спостерігаються у пацієнта.
Огляд Під час проведення огляду шкірних покривів дають оцінку за такими критеріями: • колір шкіри; • наявність елементів висипки чи інших патологічних ознак (петехії, • стан судинної системи шкіри — наявність і вираженість венозного • наявність доброякісних та злоякісних пухлин на шкірі. Під час огляду елементів висипки та інших патологічних змін необхідно дотримуватися таких правил: • визначити час їх виникнення, тривалість елементів на шкірі; • визначити локалізацію елементів, їх розмір, форму, колір та • провести огляд усіх частин тіла за схемою: голова, тулуб, поверхні • визначити фон, на якому виникли елементи висипки (гіперемований • визначити наявність ціанозу, блідість, жовтяницю тощо; • визначити наявність генетичних спадкових захворювань шкіри, он- • визначити стан (нігтів, волосся), сальних залоз. Огляд шкіри потрібно проводити у світлій, теплій кімнаті (у разі штучного освітлення важко буває оцінити зміни з боку шкіри). Огляд шкіри розпочинають із волосистої частини голови, обличчя, шиї. Після огляду голови переходять до огляду грудної клітки, живота, спини. Особливо звертають увагу на пахвові складки та ділянки сідниць. Після огляду тулуба переходять до огляду кінцівок, звертають увагу на стан шкіри внутрішніх і зовнішніх поверхонь кінцівок. Оглядають усі складки шкіри на кінцівках, підошвах, долонях, міжпальцеві проміжки. Під час огляду пацієнтів краще звільняти окремі ділянки шкіри від одежі. Новонароджених дітей і дітей грудного віку роздягають повністю. Пальпація Пальпацію шкіри проводять зверху вниз теплими і чистими руками, особливо обережно в ділянках патологічних змін шкіри. Під час пальпації шкіри оцінюють такі її критерії: • вологість; • температура; • тургор, еластичність; • товщина підшкірної жирової клітковини, її розподіл на тулубі, кінцівках.
Додатково можна визначити дермографізм шкіри (білий вказує на перевагу симпатикотонічних реакцій, а рожевий — на ваготонію). Для встановлення підвищеної ламкості судинної стінки використовують симптом джгута. Під час пальпації шкірної складки потрібно звернути увагу на консистенцію підшкірного жирового шару. Складка може бути щільна, пружна або в'яла. Тургор тканин зумовлений станом підшкірної жирової клітковини і м'язів, його визначають за відчуттям опору пальцям того, хто проводить обстеження, коли збирають шкіру в складку на внутрішніх поверхнях стегна або плеча. Під час проведення пальпації потрібно визначити наявність набряків. Набряки спостерігаються і на шкірі, і в підшкірній жировій клітковині. Вони бувають загальними і місцевими. Утворюються набряки за рахунок внутрішньоклітинної та позаклітинної рідини. Для визначення пастозності або прихованих набряків проводять надавлювання пальцем правої руки на гомілку над великою гомілковою кісткою. Утворення ямки, яка зникає поступово, вказує на наявність пастозності. Приховані набряки можна визначити за допомогою проби Мак Клю-ра—Олдрича (внутрішньошкірно вводять 0,2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і відзначають термін розсмоктування папули, що утворилася). У маленьких дітей папула розсмоктується швидше: • на 1-му році життя — протягом 10—15 хв; • у віці до 5 років — 20—25 хв; • у віці після 5 років — 40—60 хв. Можна визначити ущільнення підшкірної жирової клітковини, яке пов'язано з її некрозом, рубцями, утворенням вузликів різного походження, западин, зникненням клітковини — ліподистрофії. Під час пальпації підшкірної жирової клітковини можуть визначатись інфільтрати в місцях ін'єкцій, судинні вузлики при ревматизмі, специфічні утворення при саркоїдозі та ксантоматозі. Підвищений розвиток підшкірної жирової клітковини у дітей раннього віку вказує на паратрофію, у дітей старшого віку і дорослих — на ожиріння. У разі зменшення підшкірної жирової клітковини або її зникнення розвивається гіпотрофія різного ступеня або дистрофія (у дітей старшого віку і в дорослих). На основі оцінки стану шкірних покривів та підшкірної жирової клітковини медична сестра формулює та обговорює з родичами пацієнта проблеми і складає план сестринського догляду.
Проблема Зниження тургору й еластичності шкіри. Зменшення підшкірної жирової клітковини на животі у дитини грудного віку Причина Постнатапьна, аліментарна гіпотрофія І ступеня. Ппогалактія у матері. Мета Перевести дитину на змішане годування. Контролювати приріст маси тіла щотижня. Забезпечити нормальний фізіологічний розвиток дитини. Дії Провести контрольне зважування. Визначити, скільки медичної грудного молока отримує дитина і скільки молока не сестри вистачає до разової потреби в їжі. Призначити догодовування дитини після того, як вона висмокче грудне молоко. Догодовувати дитину адаптованою сумішшю в кількості, яку розраховують після контрольного зважування. Забезпечити сім'ю дитячими вагами і проводити визначення кількості висмоктаного молока (лактація у жінки змінюється протягом доби), щоб правильно призначити догодовування. Чітко дотримуватися режиму дня. Налагодити догляд за дитиною, створити сприятливий емоційний клімат. Проводити масаж, гімнастику. Проблема Блідість шкіри Причина Залізодефіцитна анемія. Зниження в крові рівня гемоглобіну й еритроцитів. Мета Нормалізувати показники червоної крові. Дії Організувати активний режим дня з максимальним медичної перебуванням на свіжому повітрі. сестриПризначити збалансовану дієту. Усунути дефіцит заліза препаратами заліза і вітамінами. За призначенням лікаря застосовувати парентеральне введення препаратів заліза в разі важкої форми анемії. Для відновлення нормальної кишкової флори дають пацієнтові біопрепарати: біфідумбактерин, лакто- бактерин. Проводити масаж, ЛФК.
|