Вимоги до знань та умінь.

Знати:

— предмет, метод, завдання та структуру інформаційної безпеки держави, суб’єктів підприємницької діяльності.

— основні концепції інформаційної безпеки;

— загальний стан сучасної ситуації у сфері інформаційних технологій;

— характеристику основних форм інформаційного впливу;

— зміст основних проблем держави у сфері національної та інформаційної безпеки та шляхи їх вирішення;

— основні загрози інформаційній безпеці держави, їх джерела;

— методи та заходи забезпечення інформаційної безпеки держави, суб’єктів підприємницької діяльності.

— систему та політику забезпечення інформаційної безпеки України.

Уміти:

— комплексно аналізувати та самостійно досліджувати основні проблемні питання сучасної інформаційної безпеки;

— давати ґрунтовну характеристику процесам, що впливають на інформаційну безпеку;

— оцінювати сучасний стан і прогнозувати тенденції розвитку ситуації у сфері інформаційної безпеки суб’єктів підприємницької діяльності..

Одним з предметів даного курсу є питання охорони державних та комерційних секретів. Саме в цьому аспекті чинне законодавство має довершений вигляд, чітко регламентує організацію і порядок поводження з відомостями, що становлять державну та комерційну таємницю. Важливість цього питання полягає в тому, що розголошення державних та комерційних секретів може негативно позначитися на безпеці держави, економічної стабільності суб’єктів підприємницької діяльності. принести втрати у формі упущеної вигоди. З іншого боку — надлишкова секретність також неприпустима, бо пов'язана з невиправданими затратами бюджетних коштів на її впровадження. Важливим у захисті інформації є суміщення принципу секретності з правом громадян на інформацію в усіх сферах життя суспільства.

До недавнього часу питання захисту інформації асоціювалося (і небезпідставно) виключно із запобіганням несанкціонованого доступу до державних секретів. На сьогодні поняття інформації з обмеженим доступом розширене, і містить промислову, комерційну, банківську, особисту та інші види таємниць. Особливої ваги набуває захист інформації як інтелектуальної власності від неконтрольованого розповсюдження й несанкціонованого використання.

Окрім забезпечення конфіденційності до питань захисту інформації стали включати і проблеми забезпечення цілісності (автентичності) та доступності інформації. Це передовсім зумовлено широким використанням засобів обчислювальної техніки і зв'язку для оброблення, пересилання й зберігання інформації. Використання електромагнітних сигналів як носіїв інформації в автоматизованих системах, її оброблення, збільшує її вразливість як з точки зору випадкових спотворень завадами, так і через можливість перехоплення зі значних віддалей сучасними засобами технічної розвідки. Ефективну протидію подібним загрозам через так звані технічні канали витоку можуть забезпечити лише технічні засоби захисту, тому на сьогодні виділився окремий напрямок — технічний захист інформації (ТЗІ).

Однією з найважливіших складових частин правового забезпечення системи інформаційної безпеки є стандартизація, нормативне й метрологічне забезпечення сертифікації й атестації технічних засобів захисту й контролю їх ефективності, ліцензування діяльності у сфері технічного захисту інформації.

Література [2, З, 8, 20,25, 38, 55, 67, 85, 89, 93].