Основні напрями державної політики у сфері ТЗІ

З метою реалізації державної політики національної безпеки України, деталізації окремих її напрямків, розробки відповідних заходів у цьому важливому для інтересів держави напрямку, була розроблена і затверджена Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 08.10.97 р. №1126) Концепція технічного захисту інформації (ТЗІ) в Україні. Концепція визначила основи державної політики у сфері захисту інформації інженерно-технічними засобами.

Виходячи з того, що технічний захист інформації є складовою частиною забезпечення національної безпеки України, мета Концепції забезпечити єдність принципів формування й проведення такої політики в усіх сферах життєдіяльності особи, суспільства та держави (соціальній, політичній, економічній, військовій, екологічній, науково-технологічній, інформаційній тощо) і служити підставою для створення програм розвитку сфери ТЗІ.

Технічний захист інформації — це діяльність, що спрямована на забезпечення інженерно-технічними заходами порядку доступу, цілісності та доступності (унеможливлення блокування) інформації, яка становить державну та іншу передбачену законом таємницю, конфіденційної інформації, а також цілісності та доступності відкритої інформації, важливої для особи, суспільства і держави.

Зростання загроз для інформації, спричинене лібералізацією суспільних та міждержавних відносин, кризовим станом економіки, застосуванням технічних засобів обробки інформації та засобів зв'язку іноземного виробництва, поширенням засобів несанкціонованого доступу до інформації та впливу на неї, визначає необхідність розвитку ТЗІ.

Напрями розвитку ТЗІ обумовлюються необхідністю своєчасного вжиття заходів, що адекватні до масштабів загроз для інформації, і ґрунтуються на засадах правової демократичної держави відповідно до прав суб'єктів інформаційних відносин на доступ до інформації та її захист.

Приведення інформаційних відносин у сфері ТЗІ у відповідність до міжнародних стандартів сприятиме утвердженню України у світі як демократичної правової держави.

Державна політика у сфері ТЗІ визначається пріоритетністю національних інтересів, має на меті унеможливлення реалізації загроз для інформації та здійснюється шляхом виконання положень Концепції, а також програм розвитку ТЗІ та окремих проектів.

Основними визначеними Концепцією напрямами державної політики у сфері ТЗІ є такі:

1. Нормативно-правове забезпечення:

§ удосконалення чинних та створення нових нормативно-правових актів щодо захисту інформації, яка становить державну та іншу передбачену законом таємницю, конфіденційної інформації, що належить державі;

§ розробка нормативно-правових актів щодо захисту відкритої інформації, важливої для особи, суспільства та держави;

§ удосконалення правових механізмів організаційного забезпечення ТЗІ;

§ удосконалення нормативно-правових актів щодо умов і правил проведення діяльності у сфері ТЗІ;

§ розробка нормативно-правових актів щодо визначення статусу головної у сфері ТЗІ, головних (базових) за напрямами ТЗІ організацій;

§ удосконалення нормативно-правових актів щодо здійснення контролю імпорту з метою впровадження в Україні іноземних інформаційних технологій із захистом інформації та засобів забезпечення ТЗІ;

§ розробка нормативних документів із питань формування та розвитку моделі загроз для інформації;

§ розробка нормативних документів із питань сертифікації засобів забезпечення ТЗІ та атестації на відповідність вимогам ТЗІ об'єктів, робота яких пов'язана з інформацією, що підлягає технічному захисту;

§ удосконалення чинних та розробка нових нормативних документів з питань ТЗІ:

§ у засобах обчислювальної техніки, у автоматизованих системах, оргтехніці, мережах зв'язку, комп'ютерних мережах та приміщеннях, де циркулює інформація, що підлягає технічному захисту;

§ під час створення, експлуатації та утилізації зразків озброєнь, військової та спеціальної техніки;

§ під час проектування, будівництва і реконструкції військово-промислових, екологічно небезпечних та інших особливо важливих об'єктів.

§ Організаційне забезпечення:

§ забезпечення створення підрозділів ТЗІ в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, академіях наук, Збройних Силах, інших військових формуваннях, органах внутрішніх справ, на підприємствах, в установах і організаціях всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з інформацією, що підлягає технічному захисту;

§ створення головної у сфері ТЗІ, головних (базових) за напрямами ТЗІ організацій, а також лабораторій системи сертифікації засобів забезпечення ТЗІ;

§ підготовка кадрів для роботи у сфері ТЗІ;

§ залучення до розв'язання проблем ТЗІ вітчизняних учених та висококваліфікованих спеціалістів;

§ розвиток міжнародного співробітництва у сфері ТЗІ.

3. Науково-технічна та виробнича діяльність:

- моніторинг і оцінка стану ТЗІ, підготовка аналітичних матеріалів і пропозицій щодо стратегії його розвитку;

— створення інформаційно-аналітичних моделей загроз для інформації та методології їх прогнозування;

- обґрунтування критеріїв та показників рівнів ТЗІ;

— створення методології синтезу систем багаторівневого захисту інформації, що адекватні до масштабів загроз безпеці інформації та режиму доступу до неї;

— створення методології, призначеної для визначення зниження ефективності продукції, зумовленої витоком інформації про неї, порушенням її цілісності чи блокуванням, та методології обґрунтування заходів ТЗІ;

— системна й поетапна розробка сучасних засобів забезпечення ТЗІ;

— пріоритетне створення вітчизняних конкурентоспроможних інформаційних технологій та розвиток виробництва засобів забезпечення ТЗІ;

- створення умов для забезпечення головного ТЗІ у сфері, головних (базових) за напрямами ТЗІ організацій, а також лабораторій системи сертифікації засобів забезпечення ТЗІ науковим, контрольно-вимірювальним, випробувальним та виробничим обладнанням.

Першочергові заходи щодо реалізації державної політики у сфері ТЗІ, що визначені концепцією:

2. створення правових засад реалізації державної політики у сфері ТЗІ, визначення послідовності та порядку розробки відповідних нормативно-правових актів;

3. визначення перспективних напрямів розробки нормативних документів із питань ТЗІ на основі аналізу стану відповідної вітчизняної та зарубіжної нормативної бази, розробка зазначених нормативних документів;

4. визначення номенклатури вітчизняних засобів обчислювальної техніки та базового програмного забезпечення, оргтехніки, обладнання мереж зв'язку, призначених для обробки інформації з обмеженим доступом інших засобів забезпечення ТЗІ в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, Національній академії наук, Збройних Силах, інших військових формуваннях, органах внутрішніх справ;

5. налагодження згідно з визначеною номенклатурою виробництва засобів обчислювальної техніки та базового програмного забезпечення, оргтехніки, обладнання мереж зв'язку із захистом інформації, інших вітчизняних засобів забезпечення ТЗІ;

6. завершення створення та розвиток системи сертифікації • вітчизняних та закордонних засобів забезпечення ТЗІ;

7. визначення реальних потреб системи ТЗІ у фахівцях, розвитку та вдосконаленні системи підготовки, перепідготовки та підвищенні кваліфікації фахівців із питань ТЗІ.

Значущість забезпечення ТЗІ, його наукомісткість вимагає концентрації зусиль науково-технічного та виробничого потенціалу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, академій наук.

Реалізація принципів і положень Концепції забезпечить підвищення рівня національної безпеки України, наближатиме інформаційні відносини до міжнародних стандартів і сприятиме утвердженню України у світі як демократичної правової держави.