Особливості формування і розвитку професійного спорту в Азії та Африці.

Наприкінці ХХ ст. своєрідна азіатсько-африканська модель професійного спорту почала формуватися в Нігерії, Китаї та Японії. На відміну від американської моделі розвитку професійного спорту на основі приватно-підприємницької діяльності та європейської – на корпоративній основі за участі місцевих органів влади, в країнах Азії і Африки професійний спорт формувався переважно на державній основі [Профессиональный спорт, 2000].

Нігерія

Спеціальна урядова комісія ретельно вивчила питання щодо створення в країні професійного футболу і у 1989 р. підготувала пропозиції з реалізації цього проекту. Пропозиції комісії щодо створення в Нігерії професійних футбольних клубів були схвалені міністерствами фінансів, торгівлі і спорту. Щоб забезпечити формування професійного футболу в країні, уряд прийняв рішення знизити вартість орендної плати стадіонів до 5% касової виручки і звільнити власників професійних клубів від сплати податків на 5 років. Землю під будівництво спортивних споруд місцеві органи влади надавали професійним футбольним клубам безкоштовно. Окрім цього їм дозволялася комерційна діяльність: від продажу сувенірів і прав на телетрансляції ігор до проведення спеціальних лотерей.

Урядовою комісією були розроблені правові основи професійного футболу, котрі регулювали взаємовідносини між клубами, Національною футбольною асоціацією і урядовими органами, що відповідають за розвиток спорту в країні.

Вжиті на державному рівні заходи сприяли тому, що вже у 1989 р. біля 30 футбольних клубів звернулися до урядових організацій з проханням зареєструвати їхній професійний статус. В 1990 р. почала функціонувати програма розвитку професійного футболу, яка невдовзі дала позитивні результати. Збірна команда Нігерії перемогла на іграх Олімпіади в Атланті (1996 р.) виступила у фінальній стадії Кубків світу 1998 та 2002рр.

Станом на липень 2005 р. національна збірна Нігерії з футболу посідає 29 місце в рейтингу ФІФА серед 205 національних збірних команд. Вона випереджує такі країни з давніми футбольними традиціями як Росія, Румунія, Парагвай, Норвегія, Україна, Болгарія, Бельгія та ін.

Китай

Професійний спорт в Китаї було започатковано у 1994р. Основні видатки по функціонуванню створеної у 1995р. професійної футбольної ліги взяла на себе держава. Спонсорську допомогу надала компанія Мальборо. Для підвищення інтересу глядачів до клубів було запрошено значну кількість легіонерів. У подальшому акцент у комплектуванні команд перенесено на китайських футболістів. За даними журналу “Чайна спортс” матчі першого ж чемпіонату 12 професійних команд відвідали понад 2 млн вболівальників і спостерігали біля 100 млн телеглядачів. Станом на липень 2005р. національна збірна команда Китаю з футболу посідає у рейтингу ФІФА 56 місце серед 205 національних збірних.

Японія

Професійну футбольну лігу засновано на початку 1990-х років. Ініціатор її створення Сабуро Кавабуті ретельно вивчив досвід роботи професійних футбольних ліг в різних країнах і запропонував свою модель формування професійного спорту в Японії. Її відмінною рисою є те, що професійні футбольні клуби функціонують як акціонерні компанії, власниками акцій котрих стали не тільки великі корпорації і фірми, а й місцеві органи влади, об’єднання вболівальників та різні асоціації.

Ігри 10-ти професійних команд першого ж сезону ліги, незважаючи на те що європейський футбол був не досить популярним в Японії, відвідали понад 4 млн глядачів, котрі витратили на придбання квитків понад 100 млн доларів. Окрім цього продаж ліцензованих товарів (футбольні сувеніри, спортивне взуття, одежа тощо) на суму 2 млрд доларів дав лізі додатковий прибуток біля 200 млн доларів (10% від загального прибутку). Телевізійний рейтинг трансляцій футбольних матчів виявився також досить високим. Це спонукало лігу до збільшення кількості команд.

Футбольний бізнес нині включає різні сфери економіки – туризм, засоби масової інформації, виробництво пов’язаних з футболом товарів (спортивна екіпіровка, сумки з емблемами клубів тощо.)

В перші роки функціонування ліги до команд запрошувалися маловідомі закордонні футболісти. З розвитком ліги професійні клуби почали не тільки запрошувати на роботу гравців з іменем, а й самі експортувати гравців-японців на футбольний європейський ринок праці.

Як і в Нігерії та Китаї вжиті заходи з формування та розвитку професійного футболу досить швидко дали позитивні наслідки. Національна збірна Японії завоювала право участі у фінальній стадії Кубку світу 1998 р. у Франції. Успіхи національної збірної Японії з футболу в країні та якісна футбольна інфраструктура стали провідними чинниками того, що ФІФА надала право Японії спільно з Південною Кореєю провести у 2002 р. фінальну стадію Кубку світу з футболу. За даними експертів проведення чемпіонату світу з футболу сприяло створенню більше 40 тис нових робочих місць, принесло Японії і Південній Кореї 500 млрд доларів в якості непрямих прибутків. Національна збірна Японії з футболу за відносно короткий час увійшла до світової футбольної еліти і станом на липень 2005 р. посідала 13-те місце в рейтингу ФІФА.

Завдання для самостійної роботи

Написати реферат на одну з тем:

1. Передумови виникнення і розвитку сучасного професійного спорту.

2. Формування і розвиток професійного:

а) бейсболу;

б) американського футболу;

в) баскетболу;

г) хокею тощо (з одного з видів спорту за власним вибором).

3. Спільні та відмінні риси олімпійського та професійного спорту.

4. Телебачення як чинник зростання популярності та прибутковості професійного спорту.

5. Спільні та відмінні риси північно-американської та європейської моделей професійного спорту.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть ознаки професіоналізму в спорті у стародавні часи.

2. Назвіть ознаки професіоналізму в англійському спорті у ХVIII - початку ХIХ ст.

3. Розкрийте передумови виникнення і розвитку професійного спорту в Європі та на Американському континенті.

4. Зробіть аналіз формування та розвитку професійного бейсболу.

5. Зробіть аналіз формування та розвитку професійного американського футболу.

6. Зробіть аналіз формування та розвитку професійного баскетболу.

7. Зробіть аналіз формування та розвитку професійного хокею.

8. Розкрийте особливості формування та розвитку професійного спорту в США.

9. Зробіть аналіз формування та розвитку професійного боксу.

10.Зробіть аналіз формування та розвитку професійного футболу в Англії.

11.Зробіть аналіз формування та розвитку професійного тенісу.

12.Зробіть аналіз формування та розвитку автомобільного спорту.

13.Зробіть аналіз формування та розвитку велоспорту.

14.Розкрийте роль телебачення у розвитку професійного спорту.

15.Розкрийте вплив професійного спорту на розвиток телебачення.

16.Зробіть аналіз особливостей розвитку професійного спорту на азіатському та африканському континентах.

Література

1. Бокс. Єнциклопедия /Состав. Тараторин Н.Н. – М.:”Терра. Спорт”, 1998. – 320с.

2. Беров С. Не все о боксе // Команда – плюс. – 1999. - №1.- С. 30-35.

3. Братановский С.Н. Социально-правовые проблемы спортивного профессионализма // Теория и практика физ. культуры. - 1990. - N2. - С. 32-35.

4. Все о спорте: Справочкин. Т.. 2-е изд., доп./Сост. А.А.Добров. – М.: Физкультура и спорт, 1978. – 520с.

5. Гуськов С.И. Любитель или профессионал? - М.: Знание, 1988. – 94с.

6. Гуськов С., Профессиональный спорт в США //Спорт за рубежом. - 1990, N 8. –С. 12-15; № 11. – С.12-14.

7. Гуськов С.И. Организационные и социально-экономические основы развития профессионального спорта в США: Автореф. дис. д-ра пед. наук. - К., 1992. -46с.

8. Гуськов С.И. Организация и экономика профессионального спорта // Маркетинг и спорт: Зарубежный опыт. - М. - 1992. -Вып. 1. - 70 с. Вып. 2. - С.3-56.

9. Гуськов С.И. Государство и спорт. -М. - 1996. - 176 с.

10. Гуськов С.И., Гуськов С.С. Телевидение и спорт. – М.: Полиграфсервис, 2000. – 334с.

11. Киселев Р.М. США: спорт и общество. -М.:Физкультура и спорт, 1978. - С.68-84.

12. Лебедко С. Королевские гонки живут по королевски // Олімпійська арена. – 2002. - №5. – С.50-53.

13. Левенштейн И. Профессиональный бокс: персоны, факты, цифры // Команда – плюс. – 2003. - №3. – С.58-62.

14. Парновская Н. Спорт кучеров и джентельменов // Команда, 6 декабря 1997.

15. Пофессиональный спорт: Учебник для вузов // С.И.Гуськов, В.Н.Платонов, М.М. Линец, Б.Н. Юшко. – К.: Олимпийская литература, 2000. – 392с.

16. Рыжков Д. НБА: вчера и сегодня / Профи: Сб. – М. - 1990. - С. 175-256. Сосновский Ю. Декабрьский переворот, или революция – 2000 // Команда-плюс – 2000. – N 1. – С.30-38.

17. Тейлор Ф. Профессионалы. Футбол против футбола: Пер. с англ. - М.: Физкультура и спорт, 1985. - 112 с.

18. Титоренко В. NBA 50 // Спорт-Экспресс. – 1996. – N 1. – С. 36-43.

19. Штефны Росивал. Новые масштабы //Спорт за рубежом. – 1990. – N 8. – С. 6-7, 10.

20. Gardiner N. Greek Athletik Sports and Festivals. – Dubugul, 1979. – P.70.

21. Marrion H. I. Historie de l’education dans l’antiguite. – Paris, 1950. – P.97.

22. Pleket H. The Olympic Games and their decline // In: ist joint international session for directors of national academies, members and staff of national Olympik Committees and international sports federations. – Ancient Olympia, 1992. – P.19-24.