Суб’єкти інвестиційного процесу

Суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Законом України «Про інвестиційну діяльність» визначені основні права інвесторів та інших суб’єктів інвестиційної діяльності. При цьому наголошується, що всі вони мають рівні права, а також самостійно визначають цілі, напрямки та обсяги інвестування. Інвестори також мають право володіти користуватися і розпоряджатися результатами інвестиційної діяльності.

Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперів і позик.

Інвестор має право:

1. Самостійно обирати об’єкти інвестування.

2. Володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій.

3. Придбавати необхідне йому майно у громадян і юридичних осіб.

Суб'єкти інвестиційної діяльності зобов'язані:

1. Дотримуватися державних норм і стандартів.

2. Виконувати вимоги державних органів.

3. Подавати в установленому порядку бухгалтерську і статистичну звітність.

4. Не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

5. Сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі) в розмірах та у порядку, визначених законами України.

6. Отримувати ліцензії у разі виконання спеціальних робіт.

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

До основних суб’єктів інвестиційної діяльності відносяться:

1. Держава –бере участь в інвестиційному процесі як прямо через державний сектор економіки, так і побічно, через свої інституції: органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, Національний банк, Фонд держмайна, Державний антимонопольний комітет. Держава здійснює інвестування тих галузей і виробництв, продукція яких має загальнонаціональний характер і які найближчим часом не підлягають приватизації, таких, як оборонна галузь, окремі об'єкти загальнодержавної інфраструктури: магістралі, термінали тощо. Lержавою фінансуються найрізноманітніші проекти в тому числі й ті, що передбачають досягнення соціального ефекту (будівництво житла, закладів освіти і охорони здоров*я). Фінансування державних інвестицій здійснюється за рахунок державних коштів, або із залученням ресурсів населення через емісію державних облігацій.

2. Приватні інвестори –поділяються на індивідуальних та інституціональних. Індивідуальний інвестор – це юридична або фізична особа, або об*єднання осіб, що здійснюють інвестиції для власного розвитку. Інституціональні інвестори – посередники на інвестиційних ринках.

Активними учасниками інвестиційної діяльності є інвестиційні фонди та компанії.

Інвестиційний фонд – це юридична особа, затверджена в формі акціонерного товариства, виключною діяльністю якого є спільне інвестування. Інвестиційний фонд здійснює випуск акцій і вкладає мобілізовані таким чином кошти дрібних інвесторів в інші цінні папери, що приносять доход у вигялді процентів і підвищення їх курсової вартості.

Інвестиційна компанія – це торговець цінними паперами, який, крім інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів і їх розміщення.

Для створюваних діючим законодавством українських інвестиційних

фондів і компаній встановлені певні обмеження:

a) ці інституції не можуть мати більше 5% цінних паперів одного емітента;

b) статутний капітал інвестиційного фонду повинен складати не менше 2000 мінімальних заробітних плат (компанії - 50000);

c) засновниками фонду (компанії) вважаються юридичні і фізичні особи, частка майна в статутному фонді яких перевищу 25 %.

Крім того, учасниками інвестиційного процесу вважаються суб’єкти, що відносяться до інфраструктури інвестиційних ринків. До них зокрема належать:

Банківські установи які поряд з традиційними функціями кредитно-розрахункового та касового обслуговування виконують інвестиційне кредитування, проектне фінансування, довірчі операції та обслуговування іноземної інвестиційної діяльності.

Кредитні спілки – неприбуткові організації засновані фізичними особами з метою взаємного кредитування та надання фінансових послуг з використанням внесків учасників.

Страхові компанії – відіграють значну роль в інвестиційному процесі, забезпечуючи підприємцям захист від інвестиційних ризиків. Страхові угоди необхідні для фінансового забезпечення інвестиційних проектів і залучення коштів для інвестування.

При цьому, страхова компанія може укладати угоди перестрахування з іншими компаніями, або спільно з ними угоду співстрахування з метою розподілення за інвестиційні ризики.

Учасниками інвестиційного процесу можуть бути інші суб’єкти господарювання до яких належать: ріелтори, консалтингові та аудиторські фірми, будівельні та страхові компанії.