Управління розвитком пам'яті дітей дошкільного віку

У розвитку мимовільної пам'яті дошкільників особли­ву роль відіграють спостереження. Спрямовуючи увагу ма­люка на різні сторони об'єктів, організовуючи їх обстежен­ня, вихователь забезпечує формування повного і точного образу пам'яті. Цю особливість охарактеризував К. Ушинський: «Якщо хочете, щоб дитя засвоїло що-небудь міцно, то змусьте брати участь зір, показуючи карту або картину, але і в акті зору примушуйте брати участь не тільки муску­ли ока безкольоровими обрисами зображень, але й головну сітку дією фарб розфарбованої картини. Залучіть до участі дотик, нюх і смак... Під час такого дружного сприяння всіх органів у акті засвоєння... ви побачите найлінивішу пам'ять. Звичайно, таке складне засвоєння відбуватиметь­ся повільно, але не треба забувати, що перша перемога пам'яті полегшує другу, друга — третю тощо» (Ушинський К.Д. Пам’ять. //Вибрані педагогічні твори у двох томах. – К.: Рад.школа, 1983. – Т.1. – С. 259). Це озна­чає, що пам'ять залежить від повноти сприймання, адже для утворення уявлень недостатньо пасивного споглядан­ня об'єкта, потрібні його активний аналіз, встановлення співвідношень між частинами, компонентами ситуації, називання об'єктів та їхніх властивостей словом.

Мимовільне запам'ятовування забезпечується вклю­ченням матеріалу у цілеспрямованому діяльність. Сприя­ють запам'ятовуванню інтелектуальні почуття здивуван­ня, задоволення від зробленого відкриття, захоплення, сумнів, що зумовлюють виникнення і підтримання інтере­су до об'єкта пізнання і відповідної діяльності.

Перенасичений фактами, подіями матеріал залишає у пам'яті нечіткі, розмиті спогади. Якщо після перегляду спектаклю дитина згадує лише одну-дві репліки, це свід­чить не про її погану пам'ять, а про емоційне перевантаження. Щоб малюк не забув матеріалу, необхідно створю­вати ситуації для його використання під час гри, бесіди, розглядання картинок, спонукати його активізовувати власний досвід.

Найважливішим засобом, що забезпечує мимовільне запам'ятовування і відтворення, накопичення досвіду життєдіяльності, спілкування, пізнання, є режим дня — виконання аналогічних дій в один і той самий час.

Довільна пам'ять розвивається краще, якщо дорослий спонукає дитину до свідомого відтворення досвіду у грі, продуктивній і мовній діяльності, під час переказування, заучування, розповідання, створення історій і казок, тобто ставить мету згадати. Важливо, щоб вимога запам'ятати була зумовлена потребами діяльності, до якої залучений дошкільник. Він повинен розуміти, для чого потрібно за­пам'ятовувати. Використання засвоєних знань має відбу­ватися відразу після запам'ятовування.

Старші дошкільники повинні цілеспрямовано оволоді­вати логічними прийомами запам'ятовування, що зале­жить від ступеня освоєння відповідних мислительних опе­рацій, змісту і характеру матеріалу, особливостей навчан­ня, яке робить запам'ятовування логічним, потреби дитини у правильному і точному запам'ятовуванні і прига­дуванні, прагненні перевірити його результати.

Дитину потрібно навчати, спонукати до контролюван­ня й оцінювання своєї мнемічної діяльності, аналогічної діяльності однолітків, порівнюючи результати відтворен­ня зі зразком. При цьому слід мати на увазі, що поєднання запам'ятовування і самоконтролю підвищує ефективність пам'яті, на 5—6-му році життя. Однак у будь-який період дошкільного дитинства краще двічі сприйняти матеріал, а між його поданням спробувати відтворити, ніж відразу сприймати багато і відтворювати.

Використання з метою розвитку довільної пам'яті ди­дактичних ігор створює мотивацію, підпорядковує за­пам'ятовування зрозумілій дитині меті, допомагає усві­домлювати способи виконання діяльності, дає змогу дорос­лому керувати мнемічною діяльністю, не з відкрито дидактичної позиції. Такі ігри використовують для нав­чання дітей оволодівати класифікацією як способом логіч­ного запам'ятовування.

У діяльності дошкільників 6-го і особливо 7-го року життя актуалізується навчальний мотив. Тому на початку занять необхідно пояснювати дітям, що вони вчитимуться запам'ятовувати, це потрібно буде їм у школі. У результа­ті навчання діти оволодівають умінням самостійно подум- ки класифікувати і запам'ятовувати матеріал. Це має важливе значення для їхньої підготовки до навчання в школі. Отже, упродовж дошкільного дитинства пам'ять зазнає значних кількісних змін і якісних перетворень, які визначають подальший її розвиток. Цьому сприяє безперервне розширення кругозору, оволодіння знання­ми і вміннями, ускладнення діяльності та взаємин з до­рослими.