Визначення. Міокардит - ураження серцевого м’язу запального характеру, яке обумовлене безпосереднім або опосередкованим через імунні механізми впливом цілого ряду

Міокардит - ураження серцевого м’язу запального характеру, яке обумовлене безпосереднім або опосередкованим через імунні механізми впливом цілого ряду факторів, та асоційоване з порушеннями механічної або електричної функції серця.

I. Стадії:

1) гострий - I40;

2) підгострий - I40.10;

3) хронічний - I51.4;.

4) міокардиофіброз - I51.4

II. Етіологія:

1) з встановленою етіологією I40, I41 (інфекційний - I40, бактеріальний - I41.0, вірусний - I41.1, паразитарний - I41.2, при інших захворюваннях - I41.8;

2) неуточненої етіології - I40.9.

III. Морфологічні особливості інфільтрату(за даними ендоміокардиальної біопсії (ЕМБ)):

1) лімфоцитарний;

2) еозинофільний;

3) гігантоклітинний;

4) гранулематозний.

IV. Поширеність:

1) вогнищевий - I40.1;

2) дифузний - I40.8.

V. Характер перебігу *:

1) легкий;

2) середньої важкості;

3) важкий.

VI. Ускладнення:порушення серцевого ритму і провідності, тромбоемболії та інші.

VII. Серцева недостатність: 0-III стадії, I-IV ФК.

* - Легкий перебіг – переважно вогнищевий міокардит без збільшення порожнин та порушенням систолічної функції серця, без життєво небезпечних порушень серцевого ритму та провідності, СН І-0 стадії;

Середньої важкості – вогнищевий або дифузний міокардит з незначним збільшенням порожнин серця та помірним порушенням (або без дисфункції) систолічної функції серця, без життєво небезпечних порушень серцевого ритму та провідності, СН І-ІІА стадії;

Важкий - переважно дифузний міокардит із кардіомегалією, значними порушеннями систолічної функції серця та проявами СН ІІ А-Б стадії, з життєво небезпечних порушеннями серцевого ритму та провідності.

У об’єднаних рекомендаціях ААС та ЄТК визначені показання до проведення ЕМБ для діагностики міокардитів в клінічній практиці (L.T Cooper., et al. 2007).

· ЕМБ слід проводити у випадках СН, яка розвинулась без будь-яких причин і:

1. продовжується більш ніж два тижні та асоціюється з порушеннями гемодинаміки при нормальному або дилатованому ЛШ;

2. продовжується від 2-х тижнів до 3-х місяців, асоціюється з дилатацією ЛШ та супроводжується:

а. розвитком шлуночкових порушень серцевого ритму,

б. розвитком АВ-блокади II ступеня типу Мобіц II або АВ-блокади III ступеня;

в. недостатньою ефективністю звичайної терапії протягом 1-2 тижнів.

3. продовжується більш ніж 3 місяці, асоціюється з дилатацією ЛШ та супроводжується:

а. розвитком шлуночкових порушень серцевого ритму,

б. розвитком АВ-блокади II ступеня типу Мобіц II або АВ-блокади III ступеня;

в. недостатньою ефективністю звичайної терапії протягом 1-2 тижнів

4. розвилась на фоні ДКМП незалежно від тривалості цього захворювання і асоціюється з підозрою на алергійну реакцію і еозинофілію.

· ЕМБ може бути виконана у випадках розвитку СН, яка розвинулась без будь-яких причин і:

1) продовжується від 2-х тижнів до 3-х місяців, асоціюється з дилатацією ЛШ тане супроводжується: розвитком шлуночкових порушень серцевого ритму, розвитком АВ-блокади II ступеня типу Мобіц II або АВ-блокади III ступеня, і недостатньою ефективністю звичайної терапії протягом 1-2 тижнів.

2) продовжується більш ніж 3 місяці, асоціюється з дилатацією ЛШ та не супроводжується:розвитком шлуночкових порушень серцевого ритму, розвитком АВ-блокади II ступеня типу Мобіц II або АВ-блокади III ступеня, і недостатньою ефективністю звичайної терапії протягом 1-2 тижнів.

3) продовжується більш ніж 3 місяці, асоціюється з дилатацією ЛШ та не супроводжується:розвитком шлуночкових порушень серцевого ритму, розвитком АВ-блокади II ступеня типу Мобіц II або АВ-блокади III ступеня, і недостатньою ефективністю звичайної терапії на протязі 1-2 тижнів.

· Як виключення ЕМБможе бути проведена у випадках розвитку приступів шлуночкової аритмії без якихось причин.