Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Інші злочини у сфері безпеки виробництва




Читайте также:
  1. II. Інструктажі з питань заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю
  2. V. Вимоги техніки безпеки в аварійних ситуаціях
  3. Абіотичні небезпеки
  4. Автоматизація технологічного процесу виробництва
  5. Адміністративна відповідальність за порушення в сфері будівництва і житлово-комунального господарства.
  6. Адміністративно-правовий статус громадян України (права й обов’язки у сфері державного управління).
  7. Аналіз запасу безпеки інвестиційних проектів та аналіз беззбиктовості (CVP-analysis, break-even analysis).
  8. Атмосферні небезпеки
  9. БАЗИ УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  10. Безпека життедіяльності у сфері туризму

Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних під­приємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 КК)

Відповідно до статті 273 КК як правила безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах слід розуміти будь-які нормативно-правові акти (закони, постанови, інструкції, правила тощо), що містять відповідні норми. При цьому слід мати на увазі, що вони не обмежуються лише правилами поводження з вибуховими речовинами, за порушення яких передбачено кримінальну відповідальність у ст. 267 КК. Правила попередження вибухів та захисту від вибухів, які діють на вибухонебезпечних підприємствах і в цехах, охоплюють не лише поведінку з вибуховими речовинами, а й вимоги до дотримання технологічної дисципліни, виконання окремих видів робіт на виробництві, де такі речовини не використовуються. Належність підприємства (цеху) до вибухонебезпечних визначається категорією і класом виробництва, встановленими технологічним регламентом. Тому суди повинні звертати увагу на наявність у справах про злочини, передбачені ст. 273 КК, нормативних документів (наказів, положень, регламентів тощо) про віднесення підприємства (цеху) до певної категорії (класу) вибухонебезпечності (ППВСУ “Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва” від 12 червня 2009 р. № 7) .

Для визначення змісту порушення правил вибухобезпечності суди мають звертатися до відповідних законодавчих, відомчих чи локальних нормативних актів.

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека на вибухонебезпечних підприємствах чи у вибухонебезпечних цехах, а додатковим обов’язковим об’єктом – життя та здоров’я особи.

Потерпілими від злочину, передбаченого ст. 273 КК, можуть бути як працівники вибухонебезпечних підприємств (цехів), так і сторонні особи.

Об’єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням – порушенням правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах;

2) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 273 КК) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 273 КК),

3) причинним зв’язком між діянням та наслідками, а також



4) місцем вчинення злочину.

На вибухонебезпечних виробництвах діють правила та інструкції, що містять норми, які за своїм призначенням поділяються на дві групи: загальні та спеціальні. Правила вибухобезпеки – це спеціальні правила (інструкції), які поширюються виключно на вибухонебезпечні підприємства (цехи, споруди, дільниці). Вони поділяються на правила вибухозапобігання (їх мета – усунути можливість вибуху) і правила вибухозахисту (їх мета – захистити людей та матеріальні цінності від вибуху, коли він все ж таки станеться).

Один нормативний акт щодо безпеки виробництва може містити як загальні, так і спеціальні правила вибухобезпеки. Наприклад, Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 9 січня 1998 р. № 4 є обов’язковими для всіх споживачів та виробників електроенергії, незалежно від їх відомчої належності та форм власності на засоби виробництва. У той же час, підрозділ 7.3 цього нормативного акта “Електроустановки у вибухонебезпечних зонах” містить спеціальні правила вибухонебезпеки, які поширюються тільки на вибухонебезпечні підприємства.



Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах та вибухонебезпечних цехах полягає у діях, які заборонені правилами (наприклад, проведення роботи з використанням відкритого вогню у шахті з підвищеною концентрацією вугільного пилу), або у бездіяльності – невиконанні дій, які винний міг і повинен був вчинити (неввімкнення вентиляції, невжиття заходів при виявленні того, що кількість вибухових речовин в певному складі пере­вищує допустиму тощо).

Під правилами безпеки на вибухонебезпечних підприємствах та вибухонебезпечних цехах слід розуміти будь-які нормативно-правові акти (закони, постанови, інструкції, правила тощо), що містять відповідні норми. При цьому на вибухонебезпечних підприємствах та в цехах діють як загальні правила охорони праці (їх порушення, за наявності підстав, кваліфікується за ст. 271 КК), так і спеціальні, так звані правила вибухобезпеки, призначені для попередження вибухів та максимального зменшення шкідливих факторів тих вибухів, яких не вдалося уникнути. Правила вибухобезпеки не зводяться до правил поводження з вибуховими речовинами, порушення яких передбачено самостійною статтею Особливої частини (ст. 267 КК). Правила попередження вибухів та захисту від вибухів, які діють на вибухонебезпечних підприємствах та у вибухонебезпечних цехах, охоплюють не лише поведінку з вибуховими речовинами, а й вимоги по дотриманню технологічної дисципліни, виконання окремих видів робіт на виробництві, де такі речовини не використовуються.

Для конкретизації обвинувачення у справах цієї категорії необхідно посилатися на відповідні статті Закону України “Про охорону праці”, статті, пункти (параграфи) законодавчих та інших порушень нормативних актів і розкривати суть допущених порушень.



Місцем вчинення злочину є вибухонебезпечні підприємства або вибухонебезпечні цехи. Це підприємства і цехи, функціонування яких пов'язане з постійною небезпекою (загрозою) вибуху. Під ви­бухом звичайно розуміють процес вивільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу. В техніці розрізняють різні види вибухів: хімічний (моментальне згоряння газів, пилу, волокноподібних, вибухових та інших речовин); ядерний (виділення енергії елементарних речовин при їх поділі або синтезі); електричний (потужні електричні розряди); тепловий (виділення енергії перегрітої пари); кінетичний (виділення енергії при зіткнен­ні предметів); пружного стиснення (наприклад, балонів Із стисне­ним газом). Однак спеціальні норми до вибухонебезпечних відно­сять лише підприємства, де є загроза тільки хімічного вибуху. З огляду на це, до вибухонебезпечних підприємств не належать опалювальні котельні, бойлерні, паросилові цехи, трансформаторні підстанції, і, відповідно, порушення правил безпеки на них не по­винно кваліфікуватися за ст. 273 КК.

Вибухонебезпечність конкретного підприємства чи цеху визначається при його проектуванні, визначенні чи зміні технології компетентними державними органами, які здійснюють нагляд за дотриманням безпеки виробництва або ж адміністрацією певного об’єкта. Залежно від виду та кількості вибухонебезпечних речовин, які знаходяться на підприємстві, їх концентрації, використовуваних технологій визначаються категорія чи клас вибухової або пожежно-вибухової небезпечності. Перелік об’єктів та промислових підприємств з підвищеним рівнем вибухопожежонебезпеки, які підлягають щорічному пожежно-технічному обстеженню, затверджено наказом МВС. Слід мати на увазі, що до цього переліку не включено об’єкти, підконтрольні органам державного гірничого нагляду.

Згідно з Переліком об’єктів та промислових підприємств з підвищеним рівнем вибухопожежонебезпеки, які підлягають щорічному пожежно-технічному обстеженню, затвердженим наказом МВС України від 5 вересня 1998 р. № 5 вибухонебезпечними є: дільниці зарядки стартерних акумуляторних батарей; газогенераторні для отримання ацетилену; цехи з виготовлення комбікормів, білково-вітамінних добавок та трав’яного борошна, гранулювання комбікормів та трав’яного борошна, дроблення сухого сіна, соломи; машинні та апаратні відділення аміачних холодильних установок, склади аміаку; приміщення для зберігання кисню в балонах; приміщення для шліфування дерев’яних і пластмасових виробів тощо.

Місцем вчинення передбаченого ст.273 КК злочину не можуть визнаватися об'єкти невиробничого призначення, наприклад, опалювальні котельні, бойлерні, паросилові цехи, трансформаторні підстанції тощо. Водночас порушення правил вибухобезпеки у виробничих підрозділах, які перебувають у складі військових частин, навчальних закладів чи наукових установ і які в установленому порядку віднесені до певної категорії вибухонебезпечності, охоплюється статтею 273 КК.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 273 КК.

Порушення на вибухонебезпечному підприємстві (у цеху) інших правил безпеки, наприклад про охорону праці, не містить ознак передбаченого ст. 273 КК злочину. У такому випадку зазначене діяння слід кваліфікувати за ст. 271 КК.

Не можна також кваліфікувати за ст. 273 КК діяння, що викликало вибух і заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого або загибель людей на виробництві, не віднесеному в установленому порядку до вибухонебезпечного. Такі дії залежно від конкретних обставин належить кваліфікувати як службову недбалість (ст. 367 КК), злочини проти безпеки виробництва (ст. 271, 272 КК) або проти життя та здоров’я особи (ст. 119, 128 КК).

Порушення на вибухонебезпечному підприємстві (у цеху) встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно могло спричинити вибух чи пожежу або спричинило вибух, за відсутності людських жертв, інших тяжких наслідків підлягає кваліфікації за частиною першою ст. 273 КК.

Те саме діяння, якщо воно спричинило вибух і пожежу з наслідками, які не є тяжкими, кваліфікується за сукупністю частини першої ст. 270 КК і частини першої ст. 273 КК.

Порушення на вибухонебезпечному підприємстві (у цеху) встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило вибух і пожежу, що призвело до загибелі людей, майнової шкоди в особливо великому розмірі або інших тяжких наслідків, має кваліфікуватися за сукупністю частини другої ст. 270 КК та частини другої ст. 273 КК.

Те саме діяння, якщо воно спричинило пожежу з такими ж наслідками, належить кваліфікувати за сукупністю частини другої статті 270 та частини першої ст. 273 КК.

Суб’єкт злочину спеціальний. Це особа, яка досягла 16 років, працює на вибухонебезпечному виробництві і зобов’язана дотримувати правила вибухобезпеки.

Суб’єктивна сторона злочину частіше за все характеризується умислом стосовно порушення правил (мотивом, як правило, є бажання спростити та прискорити виконання виробничого завдання). Можливе також порушення правил з необережності (наприклад, коли винна особа забула вимкнути електроприлад). При настанні суспільно небезпечних наслідків ставлення до них суб’єкта може бути тільки необережним.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 273 КК – виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 273 КК – обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк від двох до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 12; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.026 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты