Соціальна та екологічна безпека як складові національної безпеки

Для українського суспільства питання забезпечення національної безпеки набувають особливої гостроти. Впродовж останніх років вони виступають не лише предметом широких теоретичних і прикладних дискусій, але й досить суттєво впливають на діяльність державних органів влади.

Відповідно до Закону України «Про основи національної безпеки України» під національною безпекою розуміють захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

Національна безпека України забезпечується шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, економічній, соціальній, військовій, екологічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах.

В нашій державі на основі "Концепції національної безпеки України" у 2003 році Верховною Радою прийнято закон "Про основи національної безпеки України", до якого час від часу вносяться зміни і доповнення, що пов’язані з розвитком країни, суспільства і ситуації у світі (Див. відповідні документи Верховної Ради України).

Законом визначені пріоритети національних інтересів України, серед яких чільне місце посідають:

· зміцнення політичної і соціальної стабільності в суспільстві;

· забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів тощо.

Серед загроз національним інтересам і національній безпеці України у соціальній сфері є:

· невідповідність програм реформування економіки країни і результатів здійснення їх визначеним соціальним пріоритетам;

· неефективність державної політики щодо підвищення трудових доходів громадян, подолання бідності та збалансування продуктивної зайнятості працездатного населення;

· криза системи охорони здоров'я і соціального захисту населення і, як наслідок, небезпечне погіршення стану здоров'я населення;

· поширення наркоманії, алкоголізму, соціальних хвороб;

· загострення демографічної кризи;

· зниження можливостей здобуття якісної освіти представниками бідних прошарків суспільства;

· прояви моральної та духовної деградації суспільства;

А в екологічній сфері – це:

· значне антропічне порушення і техногенна перевантаженість території України, зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів;

· нераціональне, виснажливе використання мінерально-сировинних природних ресурсів як невідновних, так і відновлюваних;

· неподоланість негативних соціально-екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи;

· погіршення екологічного стану водних басейнів, загострення проблеми транскордонних забруднень та зниження якості води;

· загострення техногенного стану гідротехнічних споруд каскаду водосховищ на р. Дніпро;

· неконтрольоване ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин, матеріалів і трансгенних рослин, збудників хвороб, небезпечних для людей, тварин, рослин і організмів, екологічно необґрунтоване використання генетично змінених рослин, організмів, речовин та похідних продуктів;

· неефективність заходів щодо подолання негативних наслідків військової та іншої екологічно небезпечної діяльності;

· небезпека техногенного, у тому числі ядерного та біологічного, тероризму;

· посилення впливу шкідливих генетичних ефектів у популяціях живих організмів, зокрема генетично змінених організмів, та біотехнологій;

· застарілість та недостатня ефективність комплексів з утилізації токсичних і екологічно небезпечних відходів.

З урахуванням геополітичної і внутрішньої обстановки в Україні діяльність усіх державних органів має бути зосереджена на прогнозуванні, своєчасному виявленні, попередженні і нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці, захисті суверенітету і територіальної цілісності України, безпеки її прикордонного простору, піднесенні економіки країни, забезпеченні особистої безпеки, конституційних прав і свобод людини і громадянина, викоріненні злочинності, вдосконаленні системи державної влади, зміцненні законності і правопорядку та збереженні соціально-політичної стабільності суспільства, зміцненні позицій України у світі, підтриманні на належному рівні її оборонного потенціалу і обороноздатності, радикальному поліпшенні екологічної ситуації.

Основними пріоритетами державної політики у питаннях соціальної та екологічної безпеки України є передусім розвиток економічної сфери, і зокрема:

- забезпечення умов для сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки;

- істотне посилення соціальної складової економічної політики, реальне підвищення життєвого рівня населення, передусім на основі піднесення вартості оплати праці, своєчасної виплати заробітної плати та гарантованих законом соціальних виплат, посилення цільової спрямованості матеріальної підтримки, зниження рівня безробіття;

- забезпечення енергетичної безпеки на основі сталого функціонування і розвитку паливно-енергетичного комплексу, в тому числі послідовного і активного проведення політики енергозбереження та диверсифікації джерел енергозабезпечення;

- забезпечення продовольчої безпеки;

- захист внутрішнього ринку від недоброякісного імпорту – поставок продукції, яка може завдавати шкоди національним виробникам, здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу;

- створення умов для подолання бідності і надмірного майнового розшарування в суспільстві;

- збереження та зміцнення демографічного і трудоресурсного потенціалу країни;

- подолання кризових демографічних процесів;

- створення ефективної системи соціального захисту людини, охорони та відновлення її фізичного і духовного здоров'я, ліквідації алкоголізму, наркоманії, інших негативних явищ;

- забезпечення належного рівня безпеки експлуатації промислових, сільськогосподарських і військових об'єктів, споруд та інженерних мереж;

- здійснення комплексу заходів, які гарантують екологічну безпеку ядерних об'єктів і надійний радіаційний захист населення та довкілля, зведення до мінімуму впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- впровадження у виробництво сучасних, екологічно безпечних, ресурсозберігаючих та енергозберігаючих технологій, підвищення ефективності використання природних ресурсів, розвиток технологій переробки та утилізації відходів;

- поліпшення екологічного стану річок України, насамперед басейну р. Дніпро, та якості питної води;

- запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів та поліпшення їхнього екологічного стану;

- стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського регіону;

- недопущення неконтрольованого ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів, збудників хвороб, небезпечних для людей, тварин, рослин, організмів;

- реалізація заходів щодо зменшення негативного впливу глобальних екологічних проблем на стан екологічної безпеки України, розширення її участі у міжнародному співробітництві з цих питань тощо.

Запитання та завдання для самоконтролю знань:

1. Обґрунтуйте наслідки збільшення населення на планеті?

2. Розкрийте роль Міжнародного симпозіуму “Безпека життєдіяльності у ХХІ ст”. який відбувся 29 січня 2002 року у Дніпропетровську?

3. Поясніть відмінності у термінах «небезпека», «загроза» і « ризик»?

4. Розкрийте зміст поняття «національна безпека»?

5. Поясність чому пріоритетами державної політики у питаннях соціальної та екологічної безпеки України є передусім розвиток економічної сфери?