Мисливський туризм

Полювання — це одна з найдавніших пристрастей людини. Живописний і різноманітний характер ландшафту України, чимало типів птахів і звірів створюють неповторну навколишню атмосферу для полювання. Полювання на диких птахів є найбільш популярним видом полювання в Україні. Глухарі, тетеруки, рябчики, куріпки — популярна здобич мисливців.

Мисливський сезон на хутрових звірів починається з середини жовтня та триває до кінця березня. Білки, білі зайці, горностаї, куниці, ласки, норки, росомахи, вовки, лисиці — всі вони в цей час року — хороша здобич для мисливця. Окрім звичайного наземного способу полювання на вовків, існує полювання з вертольота. Вовків стріляють з висоти 70—50 м. Це найбільш захоплюючий спосіб полювання, але, однозначно, не найдешевший. Мисливський сезон на ведмедів відкривається 15 вересня і триває до березня. Полювання на лося триває з початку листопада по 15 січня.

Звичайно, мисливцям необхідно бути фізично підготовленими, не тільки через існуючий ризик зустрічі наодинці з диким звіром, але так само і через тривалі переходи, що доходять до 10—20 км по складній місцевості — ліс, болота, пагорби. Проте під час полювання у багатьох господарствах можна зустріти багато мисливських будиночків, розташованих, як правило, в мальовничих місцях, неподалік від озер, річок, де можна відпочити, поповнити запаси продовольства і амуніції.

Організація полювання

Найважливішою умовою облавного полювання є, перш за все, хороша підготовка до нього, сувора дисципліна її учасників, беззаперечне виконання всіх розпоряджень старшого команди, який обирається зі складу мисливців у розпорядника полювання (єгеря, мисливствознавця, директора господарства). Облавне полювання проводиться при хорошій видимості, вдень. Будь-яке стріляння в тумані, сутінках і снігопаді забороняється.

Перед початком полювання керівник команди під розписку проводить інструктаж з техніки безпеки і порядку організації і проведення полювання, домовляється про подачу чітких сигналів початку заганяння і його кінця.

Розпорядник полювання (єгер, директор господарства) визначає місця загороди, розташування стрілецької лінії і номерів. Перед початком полювання мисливці (до 10 чол.) жеребкуванням визначають номери. Заганяння звіра на стрільців проводять єгеря або призначені особи зі складу команди. Загоничам забороняється бути в загороді з рушницями. Стрілецька лінія повинна бути прямолінійною і добре позначеною на місцевості (просіка, дорога, протипожежний розрив, межа ділянки та ін.). Не слід ставити лінію на просіках у густих молодняках. Зайнявши номер, мисливець зобов'язаний мовчки підняти руку або шапку, вказуючи сусідньому стрільцю місце своєї стоянки, і дочекатися його сигналу у відповідь. Рушницю дозволяється заряджати лише після того, як стрілець вже встав на свій номер. Стріляння проводиться тільки по ясно видимій цілі на відстані до 50 м. Категорично забороняється стріляти на шум. Недопустимий постріл по звіру, що йде на сусідній номер, або постріл по лінії стрільців. Дозволяється стріляти тільки у межах вказаного розпорядником сектора відстрілу (45 градусів праворуч або ліворуч від напрямку пострілу). Пострілом по стрілецькій лінії вважається постріл, якщо снаряд або частина його пройшли на відстані ближче 15 м від сусіднього номера. При наближенні загоничів до лінії стрільців до 150 м стріляння в їхньому напрямку недопустиме. Звіра стріляють в угін. Забороняється стріляння з коліна або сидячи. Дозволяється стріляти тільки того звіра, на якого організоване полювання, інших звірів слід пропускати, бо важко перезаряджати рушницю миттєво, коли показався звір: найменший рух негайно відлякає його. Забороняється будь-яким чином сигналізувати мисливцю сусіднього номера про звіра, що йде на нього. Після стріляння мисливець зобов'язаний стояти на своєму номері до сигналу «відбій». Перед відходом з номера рушницю необхідно розрядити.

Правила полювання в Україні включають такі основні положення:

— полюванням визнається висліджування з метою добування, переслідування і добування диких звірів і птахів, що знаходяться в стані природної свободи;

— добування диких звірів і птахів може проводитися як у порядку промислового полювання (для здачі продукції державним або кооперативним організаціям), так і у порядку любительського і спортивного полювання з використанням добутої продукції для особистого споживання мисливцем;

— правом полювання з мисливською вогнепальною зброєю, іншими дозволеними знаряддями полювання, а також з мисливськими собаками і ловецькими птахами користуються всі громадяни, що є членами одного з товариств мисливців і риболовів, котрі склали іспит з мисливського мінімуму і сплатили державне мито у встановленому розмірі. При цьому право полювання з мисливською вогнепальною зброєю надається особам, що досягли вісімнадцятирічного віку;

— мисливець зобов'язаний мати при собі мисливський квиток, інші необхідні документи на право полювання і пред'являти їх на першу вимогу уповноважених на перевірку осіб (працівників державних органів управління мисливським господарством, державного і відомчого мисливського нагляду) охорони заповідників, заказників і інших територій, що особливо охороняються, промислових, спортивних і інших приписних мисливських господарств, міліції, лісової і рибної охорони, громадських інспекторів з полювання та інспекторів охорони природи в період полювання), при проходженні в угіддя або поверненні з них, при транспортуванні продукції полювання, продажі або здачі її заготовчим організаціям. При перевірці мисливець зобов'язаний пред'явити для огляду наявні в нього знаряддя полювання і мисливську продукцію;

— посвідченням на право здійснення любительського і спортивного полювання слугує членський мисливський квиток або мисливський квиток з відміткою про сплату державного мита і путівка, видана у встановленому порядку;

— при отриманні письмового дозволу на право полювання мисливець зобов'язаний уточнити межі господарства. Він несе відповідальність за їх порушення. Мисливець не несе відповідальності у разі ненавмисного переходу в дотичні угіддя в місцях, де межа неясно виражена на місцевості і немає аншлагів;

— мисливець зобов'язаний дотримуватися норм добування тварин і термінів полювання, вказаних в путівці;

— мисливець зобов'язаний повернути путівки і ліцензії за місцем їх видачі, зробивши відмітку про результати полювання. Путівки і ліцензії повертаються або відсилаються поштою в п'ятиденний термін після закінчення терміну їх дії.

На всій території України типовими правилами забороняється:

— застосування малокаліберних гвинтівок і карабінів під патрон бічного вогню для любительського і спортивного полювання, а також для добування ведмедя і копитних тварин;

— добування диких копитних тварин і ведмедя в спортивних цілях при переправі через водоймища або із застосуванням самоловів;

— застосування на полюванні пневматичної зброї, лука, арбалетів, а також ловецьких ям;

— застосування на полюванні не зареєстрованої в органах МВС мисливської зброї;

— стріляння дробом по диких копитних тваринах і ведмедю, а також стріляння картеччю по ведмедю, лосю, оленю;

— використання сіток, вентерів, петель, шатрів, крюків під час любительського і спортивного полювання;

— застосування будь-яких видів хімічних препаратів, вибухових речовин при добуванні диких тварин, за винятком пахучих приманок;

— застосування магнітофонів і інших відтворюючих звук електронних пристроїв;

— застосування світлових пристроїв для добування птахів;

— застосування транспортних засобів для добування тварин будь-яких видів;

— збір яєць і розорення гнізд диких птахів, руйнування бобрових дамб, руйнування і розкопка постійних жител хутрових звірів і борсука.

Типовими правилами на законному полюванні дозволяється:

— частково руйнувати ондатрові хатини і нори;

— розкривати будь-які притулки дрібних хутрових звірів;

— застосовувати при добуванні дрібних хутрових звірів, лисиць, борсука невеликі сітки (обмети, рукавиці, сачки тощо) при безпосередній участі мисливця;

— прокопувати вузькі колодязі до нір лисиці, борсука з метою допомоги собакам, які знаходяться в норі; після полювання розкопані ділянки нір повинні бути засипані;

— використовувати собак при полюванні на звірів і птахів. Всі собаки повинні бути вписані в мисливський квиток.

Дозволяється застосування лягавих і спанієлів на вальдшнепній тязі. Застосовувати інших собак на весняному полюванні не можна.

Цілорічно дозволяється тренування мисливських собак в спеціально відведених ділянках угідь, закріплених за державними, кооперативними і громадськими організаціями. Межі ділянок, правила їх використання встановлюються орендарями мисливських угідь за узгодженням з місцевими органами управління мисливським господарством.

Натаскування і наганяння собак дозволяється у всіх відкритих для полювання мисливських угіддях у такі терміни:

— по болотяній дичині з 20 липня (1 серпня) по 15 листопада;

— по дичині, бобру, білці з 1(10) серпня по 28 (29) лютого;

— по водоплавній дичині з 1 (10) серпня по 15 листопада; .— по зайцю, лисиці з 1 вересня по 28 (29) лютого. Натаскування і наганяння проводяться за спеціальними путівками. Полювання на лисиць, єнотоподібних собак, борсуків, кабанів і ведмедів у

закриті для полювання терміни проводиться на притравочних станціях або в спеціально обладнаних для цієї мети місцях.

Всі собаки, що знаходяться в мисливських угіддях, повинні бути в наморднику або на прив'язі, за винятком випадків полювання, натаскування, наганяння.

У випадку, якщо при полюванні собака погнав звіра за межі господарства для полювання, на якому мисливець має відповідний дозвіл на право полювання мисливець при пошуку собаки на іншій території зобов'язаний знаходитися з розрядженою і розібраною рушницею.

Власники собак несуть юридичну відповідальність за збиток, заподіяний державному мисливському фонду їх собаками, окрім випадків натаскування і наганяння, що проводиться у встановленому порядку.

Добування ліцензійних видів хутрових звірів регламентується спеціальною інструкцією.

Полювання на зайців дозволяється з 25 вересня по 28 (29) лютого. Полювання на зайців і лисицю з гончими і борзими, що мають довідку або свідоцтво про походження, дозволяється з 15 вересня.

Добування крота, бурундука, ховрахів (окрім ховраха-пісковика), хом'яка дозволяється проводити без членського мисливського квитка і путівки.

Навесні дозволяються такі види полювань: на самців глухарів на току; на токуючих самців тетеруків з укриттів і з підходу; на вальдшнепів на вечірній і уранішній тязі; на селезнів та качок з укриття; на гусаків з укриття. Весняне полювання на пернату дичину дозволяється не більше 10 календарних днів на кожен вид.

Граничні терміни літньо-осіннього і осінньо-зимового полювання на пернату дичину встановлюються з уранішньої зорі другої (третьої) суботи серпня по 28 (29) лютого (30 листопада для водоплаваючих).

Літньо-осіннє полювання на пернату дичину з лягавими і спанієлями дозволяється на 2 тижні раніше.

На території України підлягає регулюванню чисельність вовків, шакалів, сірої ворони, а також бродячих собак і кішок. Мисливець має право відстрілювати названих тварин, знаходячись в угіддях з метою полювання.

Браконьєрством вважається:

— полювання без мисливського квитка або з недійсним квитком;

— полювання на заборонені до добування види тварин;

— полювання поза термінами полювання на даний вид тварини;

— полювання в заборонених місцях (заповідниках);

— полювання на диких копитних тварин або ведмедя без дійсної ліцензії,

— полювання без договору (наряду-завдання) на ліцензійні види хутрових звірів;

— полювання із застосуванням заборонених знарядь або способів полювання.

До браконьєрів відповідно до чинного законодавства застосовуються адміністративні заходи. У разі спричинення збитку державному мисливському фонду вони притягуються до цивільно-правової відповідальності. Суми штрафів і позовів, застосовуваних до браконьєрів, встановлюються законодавчо. Особливо злісні браконьєри притягуються до кримінальної відповідальності.

Правила техніки безпеки на полюванні і поводження з мисливською зброєю

Більшість видів полювання проводяться із застосуванням мисливської зброї, що становлять джерело підвищеної небезпеки, тому кожен мисливець зобов'язаний знати і неухильно дотримуватися правил з техніки безпеки на полюванні і поводження з мисливською зброєю. Ніколи, ні за яких умов мисливець не повинен допускати порушення вказаних правил і пам'ятати, що їх дотримання — це гарантія не тільки його особистої безпеки, але і гарантія безпеки інших громадян.

Основні правша безпеки при поводженні з мисливською зброєю. Головною умовою безпеки при поводженні з мисливською зброєю і використанні мисливської зброї на полюванні є знання видів і способів полювання із застосуванням мисливської зброї, чітке знання і виконання правил безпеки при поводженні з мисливською зброєю і сувора дисципліна всіх мисливців при здійсненні полювання.

Мисливська зброя і боєприпаси має зберігатися в умовах, що виключають доступ і користування ними іншими особами, особливо дітьми. Зброя повинна утримуватися в справному стані і зберігатися незарядженою, бажано в розібраному стані, а боєприпаси закритими. Краще всього зброю і боєприпаси зберігати в спеціальному металевому ящику під замком.

Стріляння і знаходження із зарядженою зброєю в населених пунктах, а також у безпосередній близькості від них забороняється. Знаходження із зарядженою зброєю і стріляння допускаються тільки на відстані, що забезпечує безпеку людей і домашніх тварин у населеному пункті.

Пристрілка мисливської зброї повинна проводитися в місцях, спеціально відведених для цієї мети, або в організованому порядку в місцях з природною огорожею (яри, рови тощо), або в окремих випадках у місцях, що добре проглядаються на всю дистанцію польоту снаряда. При необхідності виставляється сторожова охорона.

Не допускається виїзд мисливців і перебування на полюванні з несправною зброєю.

Мисливець зобов'язаний поводитися із зброєю так, ніби вона завжди заряджена і готова до пострілу.

Забороняється направляти зброю на людину або домашніх тварин, навіть якщо вона не заряджена. Зброю мисливець повинен тримати так, щоб її стволи завжди були направлені убік від людей, домашніх тварин або споруд. При заряджанні або розряджанні рушницю слід направляти стволами вгору або в землю, відвернувшись убік від інших мисливців.

Забороняється передавати іншому мисливцю рушницю, заздалегідь не оглянувши і не розрядивши її. Узявши рушницю, необхідно, насамперед, переконатися, що вона розряджена.

Забороняється зводити курки без необхідності зробити негайний постріл, а безкуркову зброю тримати з відкритим запобіжником.При пересуванні на всіх видах транспорту збр0я повинна бути в чохлах або розібраною. При коротких переїздах всередині ундь, а також при пересуванні на човні по водоймищу під час полювання і проходження до куренів і засідок допускається тримати рушницю зібраною, але обов'язково розрядженою і направленою стволами вгору або убік від людей, щ0 знаходяться поряд.

При подоланні на полюванні перешкод — каїіав, огорож, буреломів, переході по поклажах через річки та струмки зброю необхідно обов'язково розрядити.

Щоб уникнути пострілу, направленого в самого себе, ніколи не слід витягувати зібрану зброю за ствол з човна, воза, саней, машини.

При підході до населеного пункту, місця привалу, збору або до машини рушницю слід обов'язково розрядити.

На привалі зброю слід вішати на надійну, вище людського зросту опору, міцний сук дерева, заздалегідь розрядивши рушницю і переконавшись у міцності сука дерева або іншої опори.

Особливої обережності мисливець має дотримуватися при стрілянні. У чагарниках, кущах і закритій місцевості забороняєтеся стріляння по птаху, який летить на висоті нижче 2,5 м.

Забороняється стріляти на «шум», «шерех», nq неясно видимій цілі, в тумані, в сильний снігопад, у сутінках, проти сонця і За інших умов поганої видимості.

Стріляння кулею, навіть з гладкоствольних рушниць, а також картеччю і крупними номерами дробу мисливець повинен проводити з особливою обережністю і лише заздалегідь переконавшись у тс)Му, що у напрямку пострілу немає людей або домашніх тварин.

Необхідно пам'ятати, що кулі, випущені з гла/ІКОствольної рушниці, небезпечні на відстані одного кілометра, картеч на 400-—500 м, крупні номери дробу до 200—300 м, а також те, що куля і дріб дають Рикошет від дерев або мерзлого грунту і навіть у густому лісі часто проходять велиКу відстань, не зачепивши дерев або природних перешкод.

Стріляючи, мисливець повинен завжди пам'ятати, що в угіддях можуть знаходитися інші мисливці, туристи, лижники, а. також люди, що проводять сільськогосподарські роботи, вирубування лісу, ВИПас худоби, збір грибів і ягід.

При груповому пішому полюванні на пересічній місцевості, в лісі, очеретах, чагарниках слід бути особливо уважним при здійсненні пострілу. Треба суворо дотримуватись взятого напрямку, постійне) підтримувати слуховий і зоровий зв'язок з іншими мисливцями.

При стрілянні, особливо бездимними порохам^, у разі осічки мисливець не повинен відразу ж відкривати рушницю, оскільки трапляється, що порох від капсуля запалав поволі і може відбутися так званий «затяжний» постріл при відкритій рушниці. Після осічки рушницю можііа відкривати через 3—5 секунд.

У разі падіння рушниці або мисливця з рушницею, слід негайно ж розрядити рушницю і переконатися, що в канали стволів не потрапили земля, сніг, листя, трава. Інакше при пострілі при забитих землею, снігом, травою або листям стволах може відбутися розрив або роздуття стволів і навіть поранення мисливця. При потраплянні землі або снігу в канали стволів необхідно їх негайно прочистити.

Після пострілу слід кожного разу перевіряти, чи не залишилося в каналах стволів пижів, прокладок, частин розірваної вати. Цим оберігається рушниця від розриву стволів, а мисливець від можливого поранення.

Категорично забороняється добивати прикладом рушниці пораненого звіра або птаха. При ударі прикладом рушниці об землю може відбутися постріл, спрямований в самого мисливця.

Якщо патрон не входить у патронник (відвологлий, не калібрується, роздута гільза), ніколи не слід досилати його силою в патронник, а тим більше забивати. Це небезпечно, оскільки може відбутися постріл при відкритій рушниці. Патрон слід обережно витягнути з патронника і замінити іншим.

Якщо рушниця не закривається внаслідок погано поставленого капсуля-за-пальника в гніздо, капсуля гільзи, то такий патрон слід замінити іншим. Закривання рушниці силою в цьому випадку може привести до займання капсуля, пострілу при відкритій рушниці і важкого поранення мисливця.

Якщо заряджений патрон не витягається з патронника екстрактором, необхідно, закривши рушницю, зробити постріл. Стріляна гільза буде легко витягнута. У разі, коли при відкритті рушниці головка гільзи проскочила через екстрактор, а патрон залишився в патроннику, слід відокремити стволи від колодки рушниці, відгвинтити гвинт екстрактора, вийняти або виштовхнути патрон за допомогою вирізаної лозини, шомполу або ручного екстрактора.

При поперечному розриві гільзи, частина якої залишилася в каналі ствола, подальше стріляння з цього ствола не допускається. Частину гільзи, що засіла, слід витягувати екстрактором.

Не допускається стріляння одночасно з двох стволів рушниці-двостволки. Щоб уникнути здавленого пострілу і поранення пальців ніколи не слід закладати в скобу на спускові гачки одночасно два пальці.

Крайньої обережності повинні дотримуватися мисливці при стрілянні з човна. Абсолютно неприпустиме стріляння з човна через веслярів або інших мисливців, що знаходяться в човні.

На нестійкому човні не можна стріляти стоячи, а також в напрямку упоперек борту човна. Човен легко може перекинутися.

При стрілянні стоячи, навіть із стійкого човна, не можна стріляти по дичині, що вилетіла упоперек бортів або ззаду. Внаслідок віддачі можна впасти в човен або за борт, тримаючи в руках рушницю, готову до пострілу з другого ствола.

При зміні веслярів або стрільців, а також при будь-яких переходах мисливців у човні рушниця розряджається. Перехід по човну здійснюється без зброї. Коли перехід закінчений, мисливцю передається його розряджена рушниця.

Здійснення стріляння веслярами не допускається.

При переїздах на човні до місць полювання рушниці мисливців у розрядженому вигляді надійно, щоб уникнути їх ковзання і падіння, укладаються біля носа або корми човна з напрямом стволів убік від людей, що знаходяться в човні.

При колективних полюваннях кожен мисливець повинен бути особливо уважним і знати особливі умови певного полювання, залежні від об'єктів і способів полювання, характеру місцевості та ін., і суворо дотримуватися правил безпеки при поводженні із зброєю при проведенні колективних полювань.

Командир, єгер або організатор полювання перед початком будь-якого полювання зобов'язані провести з мисливцями інструктаж з техніки безпеки при здійсненні даного полювання і дати мисливцям чіткі вказівки про порядок його проведення і особливості стріляння в умовах даного полювання.

Перед полюванням і під час полювання категорично забороняється вживання спиртних напоїв. Особи в нетверезому стані до полювання не допускаються. Озброєний рушницею мисливець, що знаходиться хоч би в слабкому ступені сп'яніння, є небезпечним для навколишніх.

Керівники полювання, єгері, і старші команд, що допустили проведення полювань без інструктажу з техніки безпеки, а також дозволили участь у полюванні особам в нетверезому стані, несуть особисту відповідальність за порушення техніки безпеки при проведенні полювань.

Основні правила техніки безпеки при організації і проведенні облавних полювань. Облавними полюваннями називаються колективні полювання із застосуванням заганяння диких тварин на засідку стрільців (стрілецьку лінію).

Важливою умовою безпеки при проведенні облавних полювань є чітке знання техніки безпеки, суворе дотримання правил, дисципліни і беззаперечне виконання всіма учасниками полювання розпоряджень єгеря, керівника полювання або старшого команди.

Облавні полювання проводяться тільки в умовах доброї видимості з настанням повного світанку, сходу туману або припинення сильного снігопаду. Проведення облавних полювань у сутінках, тумані, в сильний снігопад і в інших умовах поганої видимості забороняється.

Перед початком полювання капітаном команди спільно з керівником полювання проводиться інструктаж з техніки безпеки, порядку організації і проведення полювання. Інструктаж проводиться під розписку всіх учасників полювання.

Особи, що не мають мисливських або членських мисливських квитків, до участі в облавних полюваннях не допускаються.

Після прибуття на місце полювання керівник полювання встановлює чіткі сигнали — початок заганяння, кінець полювання, збір та інші.

Без дозволу керівника полювання залишати самовільно збірний пункт, проводити будь-яке інше полювання, стріляти і шуміти забороняється.

Ставка звіра, визначення місця загороди, стрілецької лінії, номерів визначається керівником полювання спільно зі старшим команди.

Заганяння звіра на стрільців проводиться, як правило, єгерським складом. У тих випадках, коли єгерів недостатньо, загоничі можуть призначатися старшим команди зі складу команди мисливців. При цьому мисливці інструктуються про порядок проведення заганяння.

Загоничі в оклад заводяться єгерем або особою, що його заміщає, які обізнані з місцем полювання, розташуванням окладу і стрілецької лінії.

Стріляння по звіру загоничами в загороді забороняється.

Як виняток дозволяється полювання на звіра в загороді, коли загоничами є один-два єгеря або мисливці з собаками і собаки зупинили звіра. Стріляння може проводитися тільки убік від стрілецької лінії.

Якщо звір зупинений собаками, підходити до нього для відстрілу можуть з дозволу керівника полювання тільки єгер і один досвідчений мисливець, як правило, господар собаки.

Підходити до звіра необхідно обережно, обом — єгерю і мисливцю, — тільки з одного боку і бути гранично уважними при пострілі по звіру, оскільки в безпосередній близькості від звіра знаходяться собаки. Стріляння може проводитися в бік, протилежний лінії стрільців.

Вся решта мисливців повинна залишатися суворо на своїх місцях і бути готовими зробити прицільний постріл по звіру, що вийшов на них.

Стрільці на номери стрілецької лінії розставляються керівником полювання, єгерем або, за узгодженням з ними, старшим команди.

По краях (на флангах) стрілецької лінії при необхідності виставляється охорона для запобігання проникненню в оклад і на стрілецьку лінію сторонніх осіб і домашніх тварин.

Стрілецька лінія повинна будуватися за можливістю прямолінійно і бути добре позначеною на місцевості (просіка, дорога, узлісся лісу, межа лісового масиву тощо).

Стрілецькі номери мають розташовуватися один від одного на відстані, яка визначається керівником полювання спільно із старшим команди залежно від виду звіра, на якого йде полювання, місцевості, застосовуваного у даному полюванні виду зброї і патронів.

Керівник полювання або старший команди, що розставляє на номери, повинен вказати стрілкам місця знаходження сусідніх номерів і напрям загороди.

Кожен стрілець, що стоїть на номері, має точно знати розташування сусідніх номерів і всієї стрілецької лінії. Для цього сусідні стрільці до маскування на номерах повинні показати один одному місця, де вони стоять.

Мінятися номерами, самостійно вибирати місця і сходити з номерів до закінчення загороди категорично забороняється, крім випадку, коли мисливець повинен надати негайну допомогу товаришу; що потрапив у біду.

Керівник полювання або команди, єгер, ставлячи стрільців на номери, має вказати їм напрямок стріляння і сектора обстрілу як всередину окладу, так і на випадок прориву звіра через стрілецьку лінію, назад за стрілецьку лінію.

Межі секторів обстрілу повинні бути добре позначені помітними деревами або іншими місцевими предметами і складати із стрілецькою лінією кут не менше 45 градусів. Особливу увагу на визначення сектора обстрілу мають звертати ті номери, які, якщо це необхідно, розставляються на вигині (зламі) стрілецької лінії.

Цим мисливцям вказуються більш обмежені сектори і безпечний напрямок стріляння з ясно видимими орієнтирами або визначається сектор обстрілу поза окладом (за лінією стрільців), і тоді стріляння допускається тільки після виходу звіра за лінію стрільців.

Мисливець на номері повинен дотримуватись абсолютної тиші, не рухатися, не палити, бути уважним і від початку до кінця загороди ретельно проглядати місцевість і сектор свого обстрілу у напрямку передбачуваного звіра і пострілу.

Вставши на номер, мисливець має зарядити рушницю, уважно оглянути і вивчити свій сектор обстрілу, намітити орієнтири, визначити відстані і можливі місця появи звіра в секторі, де можна стріляти. Необхідно оглянути місцевість і за стрілецькою лінією для визначення місць і можливості стріляння по звіру, що йде.

Мисливець з номера може сходити тільки після сигналу старшого команди або керівника полювання про закінчення загороди.

Сигнал про закінчення загороди («Відбій») подається старшим команди або керівником полювання і передається ланцюгом стрільців. Сигнал, за домовленістю, може бути поданий мисливським рогом, голосом, стволом рушниці.

До сигналу про закінчення загороди мисливець не повинен шуміти, розмовляти, сходити з місця навіть у тому випадку, якщо до нього вийшли загоничі.

Після сигналу про закінчення загороди («Відбій») будь-яке стріляння категорично забороняється.

Стріляння на облавних полюваннях проводиться згідно з встановленими в господарствах правилами або всередину окладу або по виходу звіра за стрілецьку лінію. При прориві звіра через стрілецьку лінію або при наближенні загоничів до стрілецької лінії ближче ніж на 150 метрів стріляння проводиться тільки назад після виходу звіра за стрілецьку лінію.

Стріляння уздовж стрілецької лінії і за межами свого сектора категорично забороняється. Пострілом по стрілецькій лінії вважається постріл, якщо снаряд або частина снаряда пройшли на відстані ближче 10 метрів від сусіднього номера.

Мисливець має стріляти по звіру тільки в межах напевного пострілу і при явному розпізнаванні звіра. Стріляти на «шум», «шерех», по місцю коливання гілок, чагарників, по неясному мигтінню цілі категорично забороняється.

Загоничі при наближенні до стрілецької лінії повинні частіше і голосніше подавати голос, а при пострілах на лінії повинні зупинитися, ще гучніше подати голос і, за можливістю, сховатися за стовбурами товстих дерев, якщо постріли ведуться близько до загороди.

Стріляння на облавах дозволяється лише по звіру, на якого проводиться полювання. Будь-яке інше стріляння, окрім стріляння по вовку, без спеціального на те розпорядження керівника полювання не дозволяється.

При полюванні на копитних тварин їх добування слід проводити лише згідно з наявними дозволами (ліцензіями).

Якщо після пострілів мисливець або загонич побачив, що звір впав і не піднімається або стоїть важко поранений, а дозвіл (ліцензія) на відстріл цього виду тварин у команди тільки один, мисливець або загонич повинні голосно подати сигнал «Готовий!». Цей сигнал негайно передається іншими мисливцями і загоничами по всій лінії стрільців. При цьому сигнал «Готовий!» є одночасно і командою закінчення полювання «Відбій!» і припинення будь-якого стріляння.

Якщо полювання ведеться одночасно на кілька видів тварин, мисливець або загонич при відстрілі звіра повинні подати сигнал «Готовий!» з доданням виду звіра, наприклад, «Готовий лось!». В цьому випадку дозволяється продовжувати полювання, але стріляти можна тільки по іншому звіру, на відстріл якого у команди є дозвіл (ліцензія).

При облавних полюваннях на лосів, оленів, диких кабанів і ведмедів стріляння з гладкоствольної зброї ведеться кулями на дистанції напевного пострілу, не далі 50 метрів, а з нарізної зброї не більш ніж на дистанції прямого пострілу, встановленого для того або іншого виду зброї і боєприпасів. Стріляння картеччю на облавах може проводитися по вовках, рисях, косулях і в окремих випадках по дикому кабану.

Стріляння круглою кулею на облавних полюваннях забороняється, оскільки цей снаряд дає найбільшу можливість рикошету при ковзаючому попаданні в дерева, мерзлий грунт або інші перешкоди.

Щоб уникнути смертельної небезпеки категорично забороняється сходити з номера, кидатися до впалого, вбитого, або пораненого звіра, або звіра, що йде, до закінчення загороди і сигналу «Відбій!».

Переслідування пораненого звіра допускається тільки після закінчення облави з дозволу керівника полювання.

Керівник полювання спільно із старшим команди визначають порядок добору пораненого звіра.

Заряджати зброю на облавних полюваннях стрільцю дозволяється тільки вставши на номер. Сходячи з номера, стрілець зобов'язаний розрядити рушницю.

Стріляння по звіру, що йде на сусідній номер, не допускається. Дозволяється стріляння по звіру, що йде від сусіднього номера, за стрілецькою лінією.

Забороняється стріляння по звіру, що впав від пострілу іншого мисливця, якщо видно, що звір не може піднятися.

Підходити до звіра, що впав, навіть лежачого без руху, слід з боку спини з рушницею, готовою до пострілу. Треба мати на увазі, що нерідко звір, що здається убитим, ще живий і має досить сил, аби кинутися на мисливця, який наближається до нього.

При підході до звіра треба стежити за положенням вух і шерстяного покриву на загривку. Якщо вуха у звіра притиснуті, а шерсть на загривку піднята, звір ще живий і небезпечний. Виявивши це, необхідно, не підходячи до звіра близько, дострелити його.

Підготовка, безпосередня організація і проведення полювання здійснюються керівником полювання, яким є мисливствознавець, єгер господарства, ділянки, інший працівник мисливського господарства, фахівець, лісник, досвідчений мисливець, обізнаний з місцем полювання і проведення облавних полювань.

Керівник полювання є відповідальним за підготовку і проведення облавного полювання, і його розпорядження, що стосуються порядку проведення полювання і техніки безпеки, обов'язкові для всіх членів команди.